
- •Поняття права Європейського Союзу. Співвідношення права Європейського
- •Право Європейського Союзу як сфера наукового пізнання та навчальна дисципліна. Европейское право – учебная дисциплина
- •Наука европейского права
- •«Право єс» — особливості предмету, методологія та система курсу.
- •Передумови європейської інтеграції.
- •Європейський Союз: поняття, умови членства країн. Територія єс. Особливості режиму.
- •Условия для получения членства в ес
- •Географические критерии
- •Демократия
- •Верховенство закона
- •Права человека
- •]Уважение и защита прав меньшинств
- •Экономические критерии
- •Юридическое выравнивание
- •Основні етапи формування єс.
- •Конституційний Договір єс. Європейський Конвент.
- •Структура єс до та після прийняття Лісабонського Договору. Принцип єдиної правосуб’єктності.
- •Устройство Европейского Союза Европейский Союз
- •Реформа єс згідно Лісабонського Договору.
- •Прйнцип єдиної правосуб’єктності Європейського Союзу.
- •План Монне - Шумана.
- •Європейське об’єднання вугілля та сталі. Причини створення.
- •Основные черты еоус
- •Институты еоус
- •Створення Європейського Економічного Співтовариства.
- •Основные институты еэс
- •Створення Європейського Співтовариства з атомної енергії.
- •Деятельность Евратома по содействию прогрессу в области атомной энергии
- •Єдиний Європейський Акт, причин прийняття та особливості.
- •Європейське політичне співробітництво.
- •Створення Європейського Союзу ( єє ).
- •Європейський Союз та Рада Європи: загальне та особливе.
- •Маастрихтська угода - загальна характеристика.
- •Амстердамська угода - загальна характеристика.
- •Субсидиарность и пропорциональность
- •Реформа єс у зв’язку з розширенням єс. Ніццька угода 2001 року. Мета, предмет і зміст Ніццького договору.
- •Загальна характеристика Ліссабонського Договору 2007 р. Структура та загальний зміст.
- •Інституційні зміни в Євросоюзі відповідно до Лісабонської угоди
- •Цілі, цінності та загальні принципи функціонування Європейського Союзу.
- •Основоположні принципи взаємодії Європейського Союзу з державами- членами.
- •Поняття та сутність права єс.
- •А також договори, що доповнюють їх:
- •Принципи правової системи єс.
- •«Прецедентне» право єс, причини його виникнення, особливості.
- •«Первинне» право єс — поняття структура.
- •«Вторинне» право єс -джерела, особливості дії актів.
- •Структура європейського права: вертикальна та горизонтальна.
- •Компетенція Європейського Союзу: структура і зміст.
- •Категорії компетенції Європейського Союзу.
- •Основоположні принципи компетенції Європейського Союзу.
- •Механізм «просунутого співробітництва» як спосіб делегування державами- членами додаткової компетенції органам Союзу. Положения о продвинутом сотрудничестве
- •Додаткові механізми зміцнення солідарності держав-членів між собою та єс в цілому.
- •Система інститутів, органів, установ Європейського Союзу. Основні тенденції розвитку організаційного механізму Союзу на сучасному етапі.
- •Реформа організаційного механізму Європейського Союзу відповідно до Ніццького договору 2001 р;, та Лісабонського Договору 2007 р.
- •Європейський парламент: порядок формування, структура, компетенція.
- •Порядок роботи Європарламенту. Сесії і загальні парламентські процедури. Способи прийняття рішень.
- •Повноваження Європарламенту. Особливості реалізації законодавчих, фінансових, контрольних та консультативних повноважень Європарламенту.
- •Європейська Рада: порядок формування, структура, компетенція.
- •Європейська Комісія: формування, склад, повноваження.
- •Функції Європейської Комісії.
- •Рада Європейського Союзу: структура та особливості функціонування.
- •Загальна і спеціальна Рада єс. Внутрішня організація Порядок роботи і прийняття рішень Ради єс. Повноваження Ради єс: обсяг і зміст.
- •Судова система Європейського Союзу: загальні принципи побудови. Ніццький договір 2001 р. І реформа судоустрою і процесу.
- •Особливості статусу генеральних адвокатів. Гарантії незалежності членів Суду єс. Пленум і палати Суду єс.
- •Юрисдикція Суду єс. Справи прямої юрисдикції. Преюдиціальні запити національних судів.
- •Правовий статус Трибуналу (Загального суду). Спеціалізовані трибунали - як судові органи першої інстанції.
- •Система контрольних органів Європейського Союзу, її розвиток на сучасному етапі. Європейська рахункова палата - інститут фінансового контролю єс.
- •Система фінансових установ Європейського Союзу, її основні елементи. Європейський центральний банк (єцб): місце в організаційному механізмі єс, правовий статус.
- •Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського поліцейського відомства (Європол).
- •Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського управління співпраці судових органів (Євроюст).
- •Омбудсман Європейського Союзу. Причини введення посади Омбудсмана в Європейському Союзі. Повноваження Омбудсмана.
- •Особливості законодавчого процесу єс.
- •Механізм відповідальності держав-членів за порушення загальних принципів конституційного устрою єс.
- •Відповідальність держав-членів перед індивідами за порушення права Європейського Союзу .
- •Відповідальність єс.
- •Інкорпорація в правову систему Європейського Союзу Конвенції про захист прав людини й основних свобод 1950 р.
- •Хартія Європейського Союзу про основні права 2000 p., особливості та характеристика.
- •Джерела правового статусу людини і громадянина в єс.
- •Принципи правого статусу людини і громадянина в єс.
- •Гарантії прав та свобод людини та громадянина в єс.
- •Спільна зовнішня політика політика безпеки, як особливий напрям зовнішньополітичної діяльності єс.
- •Реформа правових механізмів зовнішньополітичної діяльності, спільної зовнішньої політики та політики безпеки.
- •Компетенція єс з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки.
- •Спільна оборонна політика єс. Інституційний механізм та повноваження.
- •Доктрина верховенства права єс над національним правом держав членів.
- •Правопорядок Євросоюзу та правопорядок України.
- •Організаційно-правовий механізм співпраці України з Європейським Союзом
- •Гармонізація законодавства України з правом єс.
- •Правові інструменти співпраці України з єс. Правові засади співробітництва Україна - єс
- •Основні свободи внутрішнього ринку: поняття, сутність, юридичне закріплення.
- •Принцип вільного руху товарів: поняття, зміст. Принципів вільного руху робочої сили: поняття, зміст.
- •Раздел II свободное передвижение товаров
- •Глава 1 таможенный союз
- •Работники
- •Свобода заснування. Право фізичних осіб на підприємницьку діяльність. Право на підприємницьку діяльність юридичних осіб.
- •Принцип вільного надання послуг: поняття, зміст. Принцип вільного руху (переміщення) капіталу.
- •Капиталы и платежи
- •Принцип свободи платежів: поняття, зміст. Капиталы и платежи
- •Європейська комісія як основний інститут, відповідальний за проведення антимонопольної політики єс: повноваження, взаємодія з національними органами влади, пропозиції з реформи.
- •Поняття, цілі і завдання політики в області конкуренції. Основні загрози для вільної конкуренції.
- •Колективні та індивідуальні антимонопольні дії. Заборона угод, що порушують конкуренцію на внутрішньому ринку єс.
- •Контроль за злиттями підприємства. Поняття концентрації. Умови і критерії визначення концентрації, що порушує правила конкуренції. Процедура і наслідки заборони концентрації.
- •2) Антиконкурентные соглашения между субъектами хозяйствования и
- •3) Недобросовестная конкуренция, в частности:
- •Поняття корпоративного права, розходження в регулюванні на національному рівні.
- •Проблеми розвитку регулювання єс в сфері корпоративного права.
- •Поняття і порядок створення «європейських» юридичних осіб.
- •Регулювання транскордонного банкрутства.
Створення Європейського Співтовариства з атомної енергії.
Европейское сообщество по атомной энергии появилось на европейской сцене одновременно с ЕЭС – в 1958 г. Более того, Договор о его учреждении был подписан в тот же день и в том же месте, что и Договор о ЕЭС, – 25 марта 1957 г. в г. Риме и также называется Римским договором. Но Евратом отнюдь не сопоставим с ЕЭС по своему значению в системе трех сообществ, по роли в процессе интеграции. Наверное не будет большим преувеличением сказать, что Евратом – это лишь слабое подобие ЕЭС.
И все же недооценивать его также было бы неверно. Хотя у этого сообщества более скромное назначение и намного меньшие масштабы деятельности, чем у ЕЭС, оно призвано выполнять функции, необходимость которых очевидна. Характерно, что идеи создания в Западной Европе в сфере атомной энергетики аналога ЕОУС родились вскоре после того, как Парижский договор 1951 г. начал действовать. У истоков Евратома также стоял Ж. Монне.
В условиях, когда в двух сверхдержавах середины XX в. – США и СССР – отмечалось ускоренное развитие не только исследований в области атомной энергии, но и практического ее применения, Западная Европа могла оказаться в числе отставших, если бы западноевропейские страны действовали разрозненно. Между тем все сильнее и сильнее стал ощущаться дефицит энергии. Уголь не мог решить возникавшие энергетические проблемы, да к тому же его было не так уж и много, а нефтью страны региона в необходимых количествах вообще не располагали. Объединение же усилий государств могло способствовать быстрому созданию и развертыванию атомной энергетики.
В преамбуле Договора о Евратоме приведены те обоснования его создания, которые государства-учредители хотели подчеркнуть для европейской и мировой общественности. Прежде всего указывалось на то, что атомная энергия представляет собой существенный источник, который обеспечит развитие и обновление производства и поможет продвижению по мирному пути. Далее говорилось об убежденности в том, что лишь безотлагательные совместные усилия позволят добиться свершений, соответствующих созидательному потенциалу стран-участниц. Кроме того, отмечалось, что создание условий для развития мощной атомной промышленности, которая является источником обширных ресурсов энергии, стимулирует технический прогресс и содействует, благодаря разнообразному использованию, росту благосостояния народов.
Участники Договора заявили, что они озабочены обеспечением условий безопасности. Эти условия должны устранить угрозы, которые несет с собой развитие исследования и производства в сфере атомной энергии.
Евратом задумывался как организация, способствующая международному сотрудничеству в сфере своей деятельности. Учредители провозгласили намерения приобщить к своему начинанию другие страны и сотрудничать с международными организациями, стремящимися развивать атомную энергетику в мирных целях.
То обстоятельство, что подготовка двух сообществ – ЕЭС и Евратома шла одновременно, не могло не инициировать предложений о создании вместо двух сообществ одного. Надо сказать и о том, что всеобщее внимание было сконцентрировано на достижении главной цели – на формировании общего рынка. Однако специфика атомной энергетики, порождавшей (особенно вначале) немало неясных проблем, побудила учредителей разделить общую интеграцию и интеграцию в атомном секторе. Во всяком случае шесть министров иностранных дел на предварительной встрече в мае 1956 г. высказывались в пользу создания такого секторального сообщества. На Межправительственной конференции в Риме в марте 1957 г. вопрос был решен окончательно.
Подобно ЕОУС Евратом стал инструментом частичной интеграции, охватившей одну из сфер экономического развития Западной Европы. В Договоре провозглашалось, что задача Евратома заключается в том, чтобы путем создания необходимых условий для возникновения и быстрого роста атомной промышленности содействовать подъему жизненного уровня в государствах-членах и развитию взаимных обменов с другими странами. Вместе с тем за общими декларациями просматривались конкретные интересы участников, касавшиеся не только их экономической самостоятельности, но и ядерной безопасности.
Несмотря на ограниченные цели, Договор о Евратоме мало уступал Договору о ЕЭС по объему и детальности регулирования. Помимо 225 весьма подробных статей, он имел пять приложений: № 1 «Об объеме исследований, касающихся атомной энергии применительно к ст. 4 Договора»; № 2 «О промышленной деятельности в связи со ст. 41 Договора»; № 3 «О преимуществах, которые могут быть предоставлены совместным предприятиям на основе ст. 48 Договора»; № 4 «Список товаров и продукции, подпадающих под условия гл. 9 об общем ядерном рынке»; № 5 «Исследовательская и образовательная программа, предусмотренная ст. 215 Договора». Кроме того, Договору приданы два протокола – № 1 «О применении Договора в неевропейской части Королевства Голландии» и № 2 «О статусе Суда Европейского сообщества по атомной энергии».
Задача Евратома была определена в Договоре следующим образом: путем создания необходимых условий для возникновения и быстрого роста атомной промышленности содействовать подъему жизненного уровня в государствах-членах и развитию взаимных обменов с другими странами (ст. 1). В целях выполнения этой задачи Евратом должен:
развивать исследовательскую работу и распространять технические знания;
разрабатывать единые нормы безопасности для защиты здоровья работников в своих атомных предприятиях и всего населения;
упрощать инвестиционный режим и обеспечивать, поощряя, в частности, инициативу предприятий, создание установок для фундаментальных исследований, необходимых для развития атомной энергетики в Сообществе;
следить за регулярным и справедливым снабжением потребителей в Сообществе ядерным топливом и рудой;
гарантировать путем надлежащего контроля невозможность использования ядерных материалов на другие цели, кроме тех, для которых они предназначены;
использовать право собственности, которое признается, на владение специальными расщепляющими материалами;
обеспечивать широкий доступ к лучшим техническим средствам и сбыт их путем создания общего рынка специального оборудования и материально-технического обеспечения, свободного движения капиталов для инвестиций в атомные отрасли, а также путем свободного выбора места работы специалистами внутри Сообщества;
устанавливать с другими странами и международными организациями всевозможные связи, содействующие прогрессу в мирном использовании атомной энергии (ст. Т).
Как видно, функции Евратома отличаются от функций двух других сообществ – ЕОУС и ЕЭС. Евратом был создан не только как структура экономической интеграции, но и как межгосударственное объединение, призванное заниматься развитием научных исследований в сфере атомной энергетики, а кроме того, осуществлять определенную картельную деятельность. И это закономерно, ибо в то время атомная энергетика в странах Западной Европы находилась еще в зародышевом состоянии. Для ее развития требовалось вложение огромных средств, которыми ни одна из этих стран не располагала. Объединение усилий государств – членов Евратома заранее облегчалось тем, что в западноевропейских странах еще не сложились сильные национальные исследовательские и промышленные структуры по развитию атомной энергетики.