
- •Поняття права Європейського Союзу. Співвідношення права Європейського
- •Право Європейського Союзу як сфера наукового пізнання та навчальна дисципліна. Европейское право – учебная дисциплина
- •Наука европейского права
- •«Право єс» — особливості предмету, методологія та система курсу.
- •Передумови європейської інтеграції.
- •Європейський Союз: поняття, умови членства країн. Територія єс. Особливості режиму.
- •Условия для получения членства в ес
- •Географические критерии
- •Демократия
- •Верховенство закона
- •Права человека
- •]Уважение и защита прав меньшинств
- •Экономические критерии
- •Юридическое выравнивание
- •Основні етапи формування єс.
- •Конституційний Договір єс. Європейський Конвент.
- •Структура єс до та після прийняття Лісабонського Договору. Принцип єдиної правосуб’єктності.
- •Устройство Европейского Союза Европейский Союз
- •Реформа єс згідно Лісабонського Договору.
- •Прйнцип єдиної правосуб’єктності Європейського Союзу.
- •План Монне - Шумана.
- •Європейське об’єднання вугілля та сталі. Причини створення.
- •Основные черты еоус
- •Институты еоус
- •Створення Європейського Економічного Співтовариства.
- •Основные институты еэс
- •Створення Європейського Співтовариства з атомної енергії.
- •Деятельность Евратома по содействию прогрессу в области атомной энергии
- •Єдиний Європейський Акт, причин прийняття та особливості.
- •Європейське політичне співробітництво.
- •Створення Європейського Союзу ( єє ).
- •Європейський Союз та Рада Європи: загальне та особливе.
- •Маастрихтська угода - загальна характеристика.
- •Амстердамська угода - загальна характеристика.
- •Субсидиарность и пропорциональность
- •Реформа єс у зв’язку з розширенням єс. Ніццька угода 2001 року. Мета, предмет і зміст Ніццького договору.
- •Загальна характеристика Ліссабонського Договору 2007 р. Структура та загальний зміст.
- •Інституційні зміни в Євросоюзі відповідно до Лісабонської угоди
- •Цілі, цінності та загальні принципи функціонування Європейського Союзу.
- •Основоположні принципи взаємодії Європейського Союзу з державами- членами.
- •Поняття та сутність права єс.
- •А також договори, що доповнюють їх:
- •Принципи правової системи єс.
- •«Прецедентне» право єс, причини його виникнення, особливості.
- •«Первинне» право єс — поняття структура.
- •«Вторинне» право єс -джерела, особливості дії актів.
- •Структура європейського права: вертикальна та горизонтальна.
- •Компетенція Європейського Союзу: структура і зміст.
- •Категорії компетенції Європейського Союзу.
- •Основоположні принципи компетенції Європейського Союзу.
- •Механізм «просунутого співробітництва» як спосіб делегування державами- членами додаткової компетенції органам Союзу. Положения о продвинутом сотрудничестве
- •Додаткові механізми зміцнення солідарності держав-членів між собою та єс в цілому.
- •Система інститутів, органів, установ Європейського Союзу. Основні тенденції розвитку організаційного механізму Союзу на сучасному етапі.
- •Реформа організаційного механізму Європейського Союзу відповідно до Ніццького договору 2001 р;, та Лісабонського Договору 2007 р.
- •Європейський парламент: порядок формування, структура, компетенція.
- •Порядок роботи Європарламенту. Сесії і загальні парламентські процедури. Способи прийняття рішень.
- •Повноваження Європарламенту. Особливості реалізації законодавчих, фінансових, контрольних та консультативних повноважень Європарламенту.
- •Європейська Рада: порядок формування, структура, компетенція.
- •Європейська Комісія: формування, склад, повноваження.
- •Функції Європейської Комісії.
- •Рада Європейського Союзу: структура та особливості функціонування.
- •Загальна і спеціальна Рада єс. Внутрішня організація Порядок роботи і прийняття рішень Ради єс. Повноваження Ради єс: обсяг і зміст.
- •Судова система Європейського Союзу: загальні принципи побудови. Ніццький договір 2001 р. І реформа судоустрою і процесу.
- •Особливості статусу генеральних адвокатів. Гарантії незалежності членів Суду єс. Пленум і палати Суду єс.
- •Юрисдикція Суду єс. Справи прямої юрисдикції. Преюдиціальні запити національних судів.
- •Правовий статус Трибуналу (Загального суду). Спеціалізовані трибунали - як судові органи першої інстанції.
- •Система контрольних органів Європейського Союзу, її розвиток на сучасному етапі. Європейська рахункова палата - інститут фінансового контролю єс.
- •Система фінансових установ Європейського Союзу, її основні елементи. Європейський центральний банк (єцб): місце в організаційному механізмі єс, правовий статус.
- •Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського поліцейського відомства (Європол).
- •Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського управління співпраці судових органів (Євроюст).
- •Омбудсман Європейського Союзу. Причини введення посади Омбудсмана в Європейському Союзі. Повноваження Омбудсмана.
- •Особливості законодавчого процесу єс.
- •Механізм відповідальності держав-членів за порушення загальних принципів конституційного устрою єс.
- •Відповідальність держав-членів перед індивідами за порушення права Європейського Союзу .
- •Відповідальність єс.
- •Інкорпорація в правову систему Європейського Союзу Конвенції про захист прав людини й основних свобод 1950 р.
- •Хартія Європейського Союзу про основні права 2000 p., особливості та характеристика.
- •Джерела правового статусу людини і громадянина в єс.
- •Принципи правого статусу людини і громадянина в єс.
- •Гарантії прав та свобод людини та громадянина в єс.
- •Спільна зовнішня політика політика безпеки, як особливий напрям зовнішньополітичної діяльності єс.
- •Реформа правових механізмів зовнішньополітичної діяльності, спільної зовнішньої політики та політики безпеки.
- •Компетенція єс з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки.
- •Спільна оборонна політика єс. Інституційний механізм та повноваження.
- •Доктрина верховенства права єс над національним правом держав членів.
- •Правопорядок Євросоюзу та правопорядок України.
- •Організаційно-правовий механізм співпраці України з Європейським Союзом
- •Гармонізація законодавства України з правом єс.
- •Правові інструменти співпраці України з єс. Правові засади співробітництва Україна - єс
- •Основні свободи внутрішнього ринку: поняття, сутність, юридичне закріплення.
- •Принцип вільного руху товарів: поняття, зміст. Принципів вільного руху робочої сили: поняття, зміст.
- •Раздел II свободное передвижение товаров
- •Глава 1 таможенный союз
- •Работники
- •Свобода заснування. Право фізичних осіб на підприємницьку діяльність. Право на підприємницьку діяльність юридичних осіб.
- •Принцип вільного надання послуг: поняття, зміст. Принцип вільного руху (переміщення) капіталу.
- •Капиталы и платежи
- •Принцип свободи платежів: поняття, зміст. Капиталы и платежи
- •Європейська комісія як основний інститут, відповідальний за проведення антимонопольної політики єс: повноваження, взаємодія з національними органами влади, пропозиції з реформи.
- •Поняття, цілі і завдання політики в області конкуренції. Основні загрози для вільної конкуренції.
- •Колективні та індивідуальні антимонопольні дії. Заборона угод, що порушують конкуренцію на внутрішньому ринку єс.
- •Контроль за злиттями підприємства. Поняття концентрації. Умови і критерії визначення концентрації, що порушує правила конкуренції. Процедура і наслідки заборони концентрації.
- •2) Антиконкурентные соглашения между субъектами хозяйствования и
- •3) Недобросовестная конкуренция, в частности:
- •Поняття корпоративного права, розходження в регулюванні на національному рівні.
- •Проблеми розвитку регулювання єс в сфері корпоративного права.
- •Поняття і порядок створення «європейських» юридичних осіб.
- •Регулювання транскордонного банкрутства.
Основные институты еэс
Уникальный характер ЕЭС нашел отражение в построении системы его институтов. В ней также можно найти черты, роднящие ЕЭС то с международной организацией, то с федеративными или конфедеративными структурами, а то и с государством. В целом построение ЕЭС достаточно своеобразно и оригинально. Одни институты создавались сначала только для ЕЭС, а другие были общими для всех сообществ, начиная с ЕОУС. Если иметь в виду основные, самые важные институты, то Договор о ЕЭС предусмотрел четыре таких института: Европейскую парламентскую ассамблею, Совет, Комиссию, Суд. Из этих институтов Европейская парламентская ассамблея и Суд были общими для всех трех сообществ – ЕОУС, ЕЭС и Евратома.
По своему наименованию Европейская парламентская ассамблея, казалось, должна была бы быть аналогом парламента государства. Но далее самое краткое ознакомление с ее статусом говорит о существенных отличиях, не позволяющих отождествлять эти определения. Главное назначение Ассамблеи сформулировано так, что она не могла быть названа законодательным органом. Согласно Договору о ЕЭС, Европейская парламентская ассамблея была призвана осуществлять лишь функции консультации и контроля (ст. 137). По всему было видно, что учредители ЕЭС не пошли дальше модели, выработанной в ЕОУС.
• Не будет ошибкой утверждать, что верховенствующее положение в системе институтов ЕЭС отводилось Совету. В его состав вошли представители всех государств-членов (каждое правительство могло делегировать одного из своих членов). Совет получил важные полномочия, необходимые для выполнения возложенных на него функций: 1) обеспечение координации общей экономической политики государств-членов; 2) принятие решений в установленных рамках; 3) исполнение принятых решений. Все принципиальные решения, касающиеся организации и функционирования Сообщества, выработки и реализации его политики, должны были проходить через Совет.
Если говорить о постоянном, текущем управлении делами ЕЭС, следует подчеркнуть, что оно было возложено на Комиссию. Этот институт, в сущности, был создан по подобию Высшего руководящего органа ЕОУС. Главная задача Комиссии определялась весьма объемно: обеспечивать надлежащее функционирование и развитие общего рынка. Более конкретно речь шла о том, чтобы: 1) гарантировать применение положений Договора о ЕЭС и мер, принимаемых институтами для этого; 2) принимать рекомендации или заключения по вопросам, связанным с Договором о ЕЭС, если он специально это предусматривает или если Комиссия посчитает это необходимым; 3) располагать собственными полномочиями принимать решения и участвовать в разработке мер, предпринимаемых Советом и Европейским парламентом, теми способами, которые предусмотрены в Договоре; 4) осуществлять полномочия, которые Совет передает Комиссии для выполнения принятых им постановлений.
Единообразие права ЕЭС призван сохранять Суд. Его создание в качестве института, общего для трех сообществ, было во многом предопределено достаточно активной и полезной деятельностью Суда ЕОУС, накопившего убедительный опыт рассмотрения споров с участием предприятий сталелитейной и угольной промышленности. Компетенция нового Суда – Суда европейских сообществ была определена значительно шире, а его роль в развитии и укреплении правопорядка сообществ существенно возросла. Суд европейских сообществ стал во многих отношениях символом правопорядка сообществ.