
- •1 Охарактеризувати скінченні множии та операціії над ними
- •2Охарактиризувати предмет комбінаторики
- •3Охаректиризувати основні принципи комбінаторики
- •3. Розміщення
- •4Охарактеризувати упорядковані множини
- •Запис впорядкованих множин
- •6Охарактеризувати сполуки з повтореням
- •7Охарактеризувати простір елементарних подій
- •Приклад
- •8.Охарактеризувати операції над подіями.
- •9Охарактеризувати класичне означення ймовірності
- •10 Охарактеризувати відносну частоту
- •11 Охарактеризувати статистичну ймовірність
- •12 Охарактеризувати теорему для додавання несумісних подій та сумісних подій
- •13 Охарактеризувати умовні ймовірності та незалежні події
- •[Ред.]Незалежні події
- •14 Охарактеризувати ймовірність настання хоча б однієї події
- •Зауваження
- •16 Охарактеризувати фолмулу Баєса
- •Наслідок
- •17 Охарактеризувати схему Беруллі
- •Властивості
- •19 Охарактеризувати локальну теорему Муавра Лапласса
- •Теорема
- •20 Охарактеризувати випадкові величини та функції розподілу
- •Властивості
- •21 Охарактеризувати основні закони розподілу дискретних випадкових величин
- •22. Диференціальна функція розподілу
- •23 Охарактеризувати неперервні випадкові величини
- •Способи задання
- •24 Охарактеризувати щільність розподілу ймовірностей
- •Щільність ймовірності
- •25 Навести приклади неперервних випадкових велечин
- •26 Охарактеризувати дискретний розподіл
- •27 Охарактеризувати неперервні розподіли
- •Визначення
- •Функція розподілу
- •Функція моментів
- •28 Охарактеризувати числові характеристики неперервної випадкової величини
- •29 Охарактеризувати основі розподіли неперервних випадкових величин
- •30 Охарактеризувати розподіл функції випадкового аргументу
- •1. Функції одного випадкового аргументу
- •1.1. Функції дискретного випадкового аргументу
- •2.2. Математичне сподівання і дисперсія лінійної функції двох випадкових величин
- •2.3. Математичне сподівання і дисперсія мінімальної із двох випадкових величин.
- •33 Охарактеризувати означення лінійної регресії
- •Класична модель лінійної регресії
- •Узагальнена модель лінійної регресії
- •Перевірка статистичних гіпотез
- •Класифікація статистичних гіпотез
- •Сутність кореляції
- •Коефіцієнт кореляції
- •41. Охарактеризувати геометричну ймовірність
- •Використання геометричної ймовірності
- •Формально
- •42. Охарактеризувати незалежність подій
- •Незалежні події
- •43 Охарактеризувати теорему множення ймовірностей.
- •44. Охарактеризувати формулу Бернуллі та алгоритм розв’язування задач за допомогою неї.
- •Умови використання
- •Виведення формули Бернуллі
- •Приклад задач Задача 1
- •45. Охарактеризувати ряд і перетворення Фур’є.
- •Визначення
- •Властивості
- •Використання
- •46.Охарактеризувати математичне сподівання.
- •Твердження
- •Означення 2
- •47 Охарактеризувати моменти випадкової величини.
- •48. Дисперсія випадкової величини. Середнє квадратичне відхилення
- •Означення
- •Твердження
- •Теореми
- •Властивості
- •49. Охарактеризувати початкові та центральні моменти.
- •51. Охарактеризувати систему двох випадкових величин.
- •Формулювання Ляпунова
- •Формулювання Лінденберга
- •53. Охарактеризувати закон великих чисел.
- •54. Охарактеризувати статистичні таблиці.
- •55. Охарактеризувати статичні оцінки параметрів генеральної сукупності.
- •Xарактеристики генеральної сукупності
- •Особливості
- •Приклад
- •56. Охарактеризувати нульову гіпотезу та алгоритм перевірки правильності нульової гіпотези.
- •Коефіцієнт кореляції
- •Властивості
- •60. Охарактеризувати класичне та статистичне означення ймовірностей.
6Охарактеризувати сполуки з повтореням
Перестановкою з повтореннями з елементів по
називається впорядкована множина, яка складається з елементів першого
типу, елементів другого типу, ... , елементів -го типу
. Кількість все можливих перестановок з повтореннями
шукаємо за формулою
Розміщенням з повтореннями з по називається довільна
впорядкована k -елементна множина, елементи якої відносяться до одного з n
типів (тобто елементи можуть повторюватись, але максимальна кількість
різних елементів дорівнює ). Кількість всеможливих розміщень з
Комбінацією з повторенням з n по k називається довільна k -
елементна множина, елементи якої відносяться до одного з n типів (тобто
елементи можуть повторюватись, але максимальна кількість різних елементів
дорівнює n ). Кількість комбінацій з повтореннями з n по k позначається
7Охарактеризувати простір елементарних подій
Простір елементарних подій — множина всіх можливих наслідків стохастичного експерименту. Тобто, множина елементарних подій. Зазвичай позначаєтеся літерою Ω, також S або U.
В аксіоматичному підході Колмогорова простір елементарних подій є базою ймовірнісного простору. Від природи простору елементарних подій залежить якими будуть випадкові величини на цьому просторі (неперервними чи дискретними).
Простір елементарних подій називається дискретним, якщо множина Ω скінченна або зліченна.
Приклад
Припустимо, що монету підкидають один раз. Простір елементарних подій, цього експерименту має вигляд Ω = {Г, Р}, де Г означає появу герба, буква Р — появу решки. Монету підкидають двічі. Простором елементарних подій цього експерименту є множина Ω = {ГГ, ГР, РГ, РР}. Тут ГР означає, наприклад, що при першому підкиданні з'явився герб, а при другому — решка.
Підкидають шестигранний гральний кубик на якому вибиті очки від 1 до 6. Нас цікавить число очок, яке випало. Простором елементарних подій тут може бути Ω = {1,2,3,4,5,6}.
8.Охарактеризувати операції над подіями.
Більш складні випадкові події можна представити, як набір декількох більш про-стих. Наприклад, випадіння парного числа очок на гральній кості (подія А) може бути представлено,якнабірподій^і; А ,А , де А. - випадання двох очок; А. - випадання чотирьох очок; А3 - випадання шести очок. Для представлення складної події через більш прості вводять поняття додавання та множення подій.
Сумою (об'єднанням) двох подій^ ІВ називають подію С, яка полягає в здійс-нені хоча б однієї із подій^ або5 (рис. 1). Символічний запис:
С — A +В або С — AKJB.
Добутком (перетином) двох подій^ і В називають подію С, яка полягає в одно-часному здійснені і події^, і події5 (рис. 2). Символічний запис:
С — А-В, або С — АпВ.
Приклад 13. Знайти ймовірність того, що навмання вибране двоцифрове число буде кратним або 3, або 5, або обом зразу.
Розв’язання: Нехай A - подія, яка полягає в тому, що вибране число кратне 3, a В - в тому, що вибране число кратне 5. Рнайдемо Р(А+В). Оскільки^, В - сумісні події, то
Р{А+В)= Р(А)+Р(В)-Р(АВ) .
Обчислимо: Р(^)=30/90 (серед чисел від 10 до 99 саме 30 кратні 3), Р(5)=18/90 (чисел кратних 5 серед двоцифрових 18), Р(АВ)=6/90 (числа 15, 30, 45, 60, 90, 75 кратні і 3 і 5), отже
30 18 6 7 Р(А +В) — — + — - — = — . 90 90 90 15