1. Предмет психології. Предмет загальної психології. Психіка – ідеальний об’єкт.

Феноменологія психіки – трактування природи сутності об’єктів, які вивчаються, законів, які лежать в основі їх існування, функціонування, а відтак їх структури, будови. Сутність, тобто найістотніші властивості будь-якого об’єкта, предмета чи явища постає у способі його існування, або функціонування. Наприклад, найістотніша властивість життя: життя – це спосіб існування білкових тіл, вирішально-визначальним моментом якого є обмін речовин. Спосіб існування рослинних організмів – фотосинтез. Способу існування (функціонування) об’єкта відповідає його будова (структура). Тому наука вивчає структуру об’єктів у нерозривному зв’язку з їх функціями. Жоден об’єкт, предмет чи явище не існує, не функціонує ізольовано, самостійно, а лише у нерозривних взаємозв’язках, а відтак і взаємовпливах з іншими об’єктами, котрі існують в середовищі існування цього об’єкта. Така взаємопов’язаність називається системністю, тобто оточуючий наш світ – це велетенська система, яка складається з безлічі систем і підсистем. Отож системність – основний принцип сучасної науки, в тому числі і психології. Це означає, що функції і структури об’єктів вивчаються як складові систем, у яких ці об’єкти існують. Отож перша частина загальної психології – вивчення основних функцій психіки. Друга частина – структура психіки. Третя частина – системою психіки людини є особистість, а способом її існування – діяльність. З історії тлумачення природи психіки необхідною основою і складовою наукової теорії є вивчення історії становлення сучасних тлумачень тих об’єктів, які висвітлюються у цій теорії як правильних, тих, що ввійшли в ці сучасні тлумачення, так і хибних, помилкових. Достатньо глибоко і адекватно пізнати феноменологію об’єкта можна тільки шляхом вивчення історії його вивчення, істотних істинних та показових хибних тлумачень. Отож і вивченню феноменології психіки має передувати відстеження важливих етапів в історії тлумачень її природи (сутності). Найбільш істотною властивістю психіки, на яку насамперед необхідно звернути увагу, є її ідеальність. Психіка – ідеальний об’єкт, те, на що спрямовані дії людини, предмет її активності, діяльності. Психологія – наука про душу. Жодна наука не має такого специфічного особливого об’єкту як психологія. Ця специфіка в її ідеальності. В цьому контексті термін «ідеальне» означає не доскональне, а не матеріальне, тобто таке, що немає жодних матеріальних ознак. Тобто ми не можемо її побачити, понюхати, зважити, скуштувати, на неї не поширюються закони матеріального світу. Думку, мрію не можна зібрати у пробірку, зважити, виміряти матеріальними засобами, але основним базовим змістом психічного є матеріальний світ. Предмети і явища оточуючого світу постають у психіці зі всім своїми просторовими та часовими параметрами, однак без матеріально відчутних наслідків для цих предметів і явищ. Напевне, що поділ на матеріальне і ідеальне дещо умовний. Можливо, що між ними немає прірви. На сьогоднішній день виявлено факти, котрі свідчать про наявність якихось матеріальних характеристик у психічному. Це насамперед: сучасні фото прилади фіксують в момент смерті людини пароподібні утворення над її тілом і водночас сучасні ваги фіксують зменшення ваги тіла на 50-80 грам. Можливо, це відлітає душа.