- •2.Розкрити суб’єктні відношення, які характеризують предмет педагогічної психології.
- •3. Виникнення і розвиток педагогічної психології.
- •4.Довести що діяльність і спілкування це фактори становлення людини.
- •6.Охарактеризувати взаємодію педагога і психолога.
- •11.Становлення педагогічної психології на сучасному етапі.
- •12.Педагогічні здібності вихователя. Роль педагогічного досвіду в педагогічній діяльності вихователя.
- •14.Довести значення і місце творчості в педагогічній діяльності вихователя.
- •15.Розкрити методи педагогічної психології.
- •19.Розкрити функції педагогічної психології. Структура.
- •21.Розкрити мету і завдання педагогічної психології.
- •22.Довести поняття «психічне здоров’я дитини як результат освіти».
- •25.Довести відношення педагогічної психології до загальної і соціальної психології.
- •27.Довести відношення педагогічної психології до вікової психології та психології особистості.
- •29.Розкрити сутність поняття: «психологія виховання».
- •30.Розкрити вимоги до організації педагогічного спостереження.
- •32.Показати етапи управління процесом освіти.
- •33.Розкрити сутність поняття: «психологія навчання».
- •34.Охарактеризувати процес прийняття рішень на кожному етапі педагогічної діяльності.
- •35.Розкрити сутність поняття – психологія особистості.
- •36.Показати співвідношення понять «педагогічна ситуація» і «педагогічна задача».
- •38.Поняття про конфлікти та їх види.
- •41.Охарактеризувати теоретичні засади навчально-виховного процесу.
- •42.Розкрити завдання виховання особистості.
- •44.Розкрити поняття «психологічні основи керівництва процесом виховання» та «механізми виховання».
- •46.Розкрити специфіку педагогічного спілкування та його функції.
- •50.Охарактеризувати основні риси особистості вихователя.
15.Розкрити методи педагогічної психології.
В залежності від завдань, які стоять перед дослідником, можна поділити методи на 4 групи: 1.Для вивчення певних психологічних характеристик навчально-виховного процесу використовуються неекспериментальні методи (спостереження, анкетування, бесіда, вивчення продуктів діяльності). 2.Для виміру деяких психічних властивостей учнів, що впливають на успішність навчання, застосовують діагностичні методи (тести, шкали). 3.Для пояснення психічних явищ користуються методом експерименту. 4.Для з'ясування можливостей психічного розвитку учнів в процесі навчання застосовують формуючі методи. Неекспериментальні методи Спостереження – метод цілеспрямованого планомірного опису психічних властивостей, які проявляються в діяльності і поведінці учнів на основі їх безпосереднього сприймання в навчально-виховному процесі з обов'язковою систематизацією одержаних даних і формулюванням можливих висновків. Позитивні моменти спостереження полягають в тому, що можна вивчити проблему, яка не піддається експериментальному дослідженню, провести аналіз діяльності і поведінки учня в природних для нього умовах. Недоліки цього методу: пасивність спостерігача, фіксація тільки зовнішніх проявів певних дій і вчинків, складність кількісної обробки одержаних даних. Анкетування. Анкети розрізняють за змістом, функціями, формою. За функціями анкети можуть мати так звані питання – фільтри для-відсіювання певної інформації, контрольні питання. За формою анкети бувають відкриті і закриті. В першій третині анкети слід пропонувати легкі питання (про конкретні дії, вчинки, події), потім складні (що вимагають певних оцінок, суджень), далі найбільш складні (коли треба прийняти рішення, вибрати відповідь), в останній третині – знову прості питання. Позитивні сторони методу – в його масовості, швидкості одержання інформації, легкої обробки даних, можливості застосування математичних методів обробки даних і порівняльного аналізу декількох обстежень. Недоліки методу – важко розраховувати на повні, правильні, точні відповіді, неможливість втручання в сам процес анкетування, немає гарантій недобросовісного заповнення анкет тощо. Бесіда вимагає дотримання наступних правил: Недоліки методу в тому, що ми одержуємо не об'єктивний факт, а думку про нього, учні часто говорять те, що від них чекають, деколи довільно чи мимовільно подають викривлені факти тощо. Діагностичні методи Діагностичні методи поділяють на кількісні і якісні. До кількісних методів відносять тести (проективні, питальники) і шкали (оціночні, шкали рангування, соціометричні шкали). Ці питання детально розглядаються в курсі психодіагностики, тому ми тут на них зупинятись не будемо. Щодо якісних діагностичних методів, то слід зауважити, що вони більш трудомісткі, ніж кількісні методи, але за їх допомогою можна одержати більш розгорнуту і обґрунтовану картину певних психічних явищ. Щодо недоліків, то в експерименті проявляється штучність ситуації, вплив експериментатора, вплив на результати експерименту установок досліджуваних тощо. 18.Розкрити співвідношення термінів «освіта», «навчання», «виховання».
Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь, або щодо їх вдосконалення.
Також дисципліна, яка вивчає переважно методи навчання і вивчення в школах або подібних закладах у протилежність різним неформальним засобам соціалізації (наприклад, між батьками і їх дітьми). Тому освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.
Навча́ння — це організована, двостороння [діяльність], спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці.
Вихова́ння — процес та практика засвоєння дитиною загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки. Процес виховання є двостороннім (обов'язкова взаємодія (вихователя і вихованця), цілеспрямованим (наявність конкретної мети), багатогранним за завданнями і змістом, складним щодо формування і розкриття внутрішнього світу вихованця, різноманітним за формами, методами і прийомами, неперервним (у вихованні канікул бути не може), тривалим у часі (людина виховується все життя). Ефективність його залежить від рівня сформованості мотиваційної бази.
