- •2.Розкрити суб’єктні відношення, які характеризують предмет педагогічної психології.
- •3. Виникнення і розвиток педагогічної психології.
- •4.Довести що діяльність і спілкування це фактори становлення людини.
- •6.Охарактеризувати взаємодію педагога і психолога.
- •11.Становлення педагогічної психології на сучасному етапі.
- •12.Педагогічні здібності вихователя. Роль педагогічного досвіду в педагогічній діяльності вихователя.
- •14.Довести значення і місце творчості в педагогічній діяльності вихователя.
- •15.Розкрити методи педагогічної психології.
- •19.Розкрити функції педагогічної психології. Структура.
- •21.Розкрити мету і завдання педагогічної психології.
- •22.Довести поняття «психічне здоров’я дитини як результат освіти».
- •25.Довести відношення педагогічної психології до загальної і соціальної психології.
- •27.Довести відношення педагогічної психології до вікової психології та психології особистості.
- •29.Розкрити сутність поняття: «психологія виховання».
- •30.Розкрити вимоги до організації педагогічного спостереження.
- •32.Показати етапи управління процесом освіти.
- •33.Розкрити сутність поняття: «психологія навчання».
- •34.Охарактеризувати процес прийняття рішень на кожному етапі педагогічної діяльності.
- •35.Розкрити сутність поняття – психологія особистості.
- •36.Показати співвідношення понять «педагогічна ситуація» і «педагогічна задача».
- •38.Поняття про конфлікти та їх види.
- •41.Охарактеризувати теоретичні засади навчально-виховного процесу.
- •42.Розкрити завдання виховання особистості.
- •44.Розкрити поняття «психологічні основи керівництва процесом виховання» та «механізми виховання».
- •46.Розкрити специфіку педагогічного спілкування та його функції.
- •50.Охарактеризувати основні риси особистості вихователя.
4.Довести що діяльність і спілкування це фактори становлення людини.
У процесі спільної діяльності і спілкування формується його соціальність - культура мислення і культура почуттів, культура духовного життя і культура поведінки. Поза людським суспільством духовний, соціальний, психічний розвиток відбуватися не може. Про це свідчать досить характерні факти.
Діяльність — важлива форма прояву активного ставлення людини до оточуючої дійсності.
Діяльність — спосіб буття людини у світі, її здатність вносити в дійсність зміни.
Основними компонентами діяльності є: а) суб'єкт з його потребами; [б) мета, відповідно до якої предмет перетворення на об'єкт, на який спрямовано діяльність; в) засіб реалізації мети; г) результат діяльності.
На анатомо-фізіологічний, психічний і соціальний розвиток особистості пливають такі види діяльності: ігрова, навчальна, трудова, спортивна, художня і громадська.
Спілкування— один з універсальних способів вияву групової форми буття людей. Залежно від характеристик партнерів спілкування може бути різних видів: особистість — особистість, особистість — група, особистість — колектив, група — група, група — колектив. За змістом воно може бути ділове .формальне) і особисте (неформальне).
Важливою умовою розвитку і формування особистості є прояв нею активності в цьому процесі. Активність може проявлятись у таких напрямках: у рухах, у пізнанні оточуючої дійсності, в спілкуванні, у впливі на оточення, у впливі на саму себе. Останній вид активності називають самовихованням.
5. Розкрити сутність,об’єкт і предмет педагогічної психології Об’єктом вивчення педагогічної психології є діяльність учня під цілеспрямованим впливом педагога, який створює оптимальні умови для засвоєння школярем соціокультурного досвіду людства, а також у процесі самоосвіти і самовиховання. Предметом дослідження педагогічної психології є умови, факти, чинники, механізми та закономірності засвоєння учнем знань і вмінь, закономірності його розумового та особистісного розвитку як суб’єкта навчальної діяльності. Він постійно змінюється під впливом нових завдань, які постають перед сучасною школою, та вдосконаленням технологій навчання і виховання школярів.
20.Охарактеризувати процес оцінки і організації виховного процесу.
Найважливішими складовими організації педагогічного процесу є: 1) аналіз ситуації і визначення мети та завдань; 2) планування виховного заходу (справи); 3) організація виховного заходу
(справи); 4) здійснення виховного заходу (справи); 5) підведення підсумків, аналіз досягнутих результатів. Одним з найважливіших джерел визначення мети і проектуван-ня виховної справи є соціальна ситуація того періоду, коли здійсню-ються виховні справи. Ця ситуація обумовлена подіями в державі і світі, державними й народними святами, ювілейними датами, суспіль-но значимими ідеями, а також подіями місцевого значення. Другим важливим джерелом є педагогічний діагноз сформованості необхідних якостей і рис проектованого типу особистості. І ще одне джерело – загальне спрямування роботи навчально-виховного закладу на певний період.
