- •2. Трипільська культура.
- •3.Кочові народи: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •4.Рабовласницькі античні ммыста
- •5.Походження словян.
- •6.Винекнення Давньоруськоъ держави
- •7.Ведення християнства на Русі.
- •8.Винекнення і становлення Давньоруської держави
- •9.Піднесення та розквіт Київської Русі
- •10.Монгольська навала
- •11.Причини та наслідки феодальної роздробленості
- •12.Галицько-Волинська держава.
- •13.Боротьба русі проти монголо-татарських орд.
- •14Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
- •15.Українські землі під владою Речі Посполитої
- •16.Причини иникнення укр.Козатства.Запорізька Січ.
- •18. Національно – визвольна війна українського народу під керівництвом б.Хмельницького(причини, рушійні сили, основні битви, значення)
- •19. Б.Хмельницький – державний, політичний, військовий діяч.
- •20. Гетьманщина після смерті б.Хмельницького. «Руїна».
- •21. Україна в період гетьманування і.Мазепи
- •22.Колоніальна політика царизму щодо України у 18 ст. Ліквідація Гетьманщини.
- •23. Соціально – економічний розвиток українських земель 1 пол. 19 ст.
- •24. Національне відродження в Україні в 1 пол. 19 ст. «Руська трійця». Кирило – Мефодіївське товариство та їх історичне значення.
- •26. Козацько – селянські повстання кінця 16 – поч. 17 ст.
- •27. Реформи 60-х – 70-х рр. 19 ст. Та їх соціально – економічні та політичні наслідки.
- •28. Суспільно політичне життя в Україні 2 пол. 19 ст. Громади.
- •29. Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.
- •30. Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика.
- •31. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. Гетьман п.Скоропадський.
- •32. Директорія унр
- •33. 3Унр, її внутрішня і зовнішня політика.
- •34. Соціально – економічні та політичні перетворення в Україні під керівництвом більшовиків в 1919 – 1929 р. Політика «воєнного комунізму».
- •35. Радянсько – польська війна і Україна.
- •36. Входження України до складу срср.
- •37. Україна в період неПу
- •38. Суспільно – політичний розвиток урср в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)
- •39.Політика індустріалізації: завдання, труднощі та її наслідки для України.
- •40. Політика колективізації с/г. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •41. Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср.
- •42. Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».
- •43. Україна в планах гітлерівців.
- •44. Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на Україні.
- •45. Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941 – 44 рр. Голокост.
- •46. Партизанський і підпільний рух в Україні в роки 2 Св.В.
- •47. Збройна боротьба оун-упа в 1941 – 1944 рр.
- •48. Звільнення України від німецьких загарбників.
- •49. Повоєнна відбудова економіки України ( 1945 – сер. 50-х рр.)
- •50. Радянізація на західноукраїнських землях в 2 пол. 40-х рр..
- •51. Масові депортації населення в західній Україні в повоєнний період. «Операція Вісла».
- •52. Культурно –ідеологічні процеси в Україні (2 пол. 40-х – 1 пол. 50-х рр..)
- •53. Суспільно – політичне життя України в 1956 – 1964 рр., його суперечливість та непослідовність.
- •55. Зовнішня політика незалежної України, її міжнародні зв’язки.
- •56. Дисидентський рух в Україні та його значення.
- •57. Соціально – економічний розвиток урср 2 пол. 60 – х – 1 пол. 80 – х рр. В період загострення кризи радянської системи.
- •58. Україна і процес «перебудови» срср. Спроби оздоровлення суспільно – політичного життя.
- •59. Початок формування багатопартійності в Україні.
- •60. Україна в умовах незалежності: труднощі та досягнення у створенні національної економіки.
8.Винекнення і становлення Давньоруської держави
Становлення держави відбувалось навколо Києва. Характерними рисами цього етапу історії Київської Русі були: вихід Давньоруської держави на міжнародну арену; її перші спроби вписатися в геополітичний простір; розширення території країни; вияв активності державної еліти (князь і дружина) головним чином у військовій сфері, яка давала їй землі, багатства, ринки збуту, владу;
У 879 р. Рюрик помер, спадкоємцем престолу став його малолітній син Ігор, регентом якого був Олег (882-912 рр.) – об'єднав два державотворчі центри у Східній Європі: Славію (Ладога, Новгород) і Київ. Успішні походи на Константинополь (907р., 911р.), поширив владу на сіверян, древлян. У 882 р. Олег організовує похід на Київ. Підступно вбивши київського князя Аскольда, він захопив владу в місті. Не визнавши північних завойовників, державне об´єднання «Руська земля» розпалось, і Олег був змушений відновлювати колишню єдність силою меча. Після смерті Олега на чолі Давньоруської держави став син Рюрика — Ігор (912—945). Мав невдалі походи проти Візантії (941р., 944р.), його внутрішня і зовнішня політика була гіршою ніж у Олега. Загинув при збиранні данини з підвладних племен (древлян).
Після цих трагічних подій на чолі Давньоруської держави стала дружина Ігоря — княгиня Ольга (945—964), оскільки його син Святослав був ще малолітнім. Помста древлянам за смерть Ігоря засвідчувала її владу. Провела деякі реформи, суть і зміст яких полягали в регламентації повинностей залежного населення; унормуванні процесу збирання данини (визначення її розмірів і встановлення місць збирання); створенні осередків центральної князівської влади на місцях — «становищ» і «погостів». У 964 р. вся повнота влади на Русі зосередилася в руках Святослава (964—972). Князь-воїн. ”Іду на ви”. Постійні походи і війни (пройшов 8000-8500км), мечем перекроював карту світу і вписав молоду Давньоруську державу в геополітичний простір Євразії. Для зміцнення влади династії Святослав 969 р. розділив князівства між своїми синами. Намісником у Києві став старший син Ярополк, у Древлянській землі — Олег, у Новгороді — Володимир. Наступним кроком практичного здійснення цього плану мало бути перенесення князівської резиденції на Дунай. Навесні 972 p., повертаючись з невдалого походу, Святослав поблизу дніпровських порогів попав у засідку печенігів і трагічно загинув. З його черепа хан Куря наказав зробити чашу, обкуту золотом.
9.Піднесення та розквіт Київської Русі
Для зміцнення влади династії Святослав 969 р. розділив князівства між своїми синами. Намісником у Києві став старший син Ярополк, у Древлянській землі — Олег, у Новгороді — Володимир.Князювання Володимира Великого (980—1015) стало початком нового етапу в історії Київської Русі, етапу піднесення та розквіту.Володимир здійснив серію реформ:запроваджено християнство;проведено адміністративну реформу;замінено племінну організацію війська на феодальну;запроваджено новий кодекс правових норм, поки що усний, - "Закон земляний";заходи по охороні державних рубежів - будівництві захисних валів та фортець.За Ярослава Мудрого (1019-1054р.р.) Київська Русь досягла вершини свого розквіту. З ім'ям Ярослава пов'язаний розквіт давньоруської культури, писемності й наукових знань: будівництво міст, церков, шкіл; розвиток освіти, книгописання.