- •1. Поняття міжнародного публічного права
- •2. Предмет міжнародно-правового регулювання.
- •3. Об’єкт міжнародних правовідносин.
- •4. Історія виникнення та основні етапи розвитку міжнародного права.
- •5. Становлення та характерні риси сучасного міжнародного права
- •7. Джерела міжнародного права
- •8. Ієрархія джерел міжнародного права
- •9. Система галузей, інститутів та норм міжнародного права
- •10. Поняття і класифікація норм міжнародного права
- •13. Поняття суб’єкта міжнародного права
- •14. Види міжнародної правосуб’єктності і класифікація суб’єктів міжнародного права.
- •15. Міжнародна правосуб’єктність держави
- •16. Визнання держав. Декларативна і конститутивна теорії та форми визнання
- •17. Правонаступництво у міжнародному праві
- •18. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права
- •19. Міжнародна правосуб'єктність народів, що борються за незалежність
- •20. Особливі види міжнародної правосуб’єктності (квазідержави)
- •21. Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи
- •22. Міжнародно-правовий статус міжнародних неурядових організацій та невизнаних держав
- •23. Поняття, джерела і система дипломатичного і консульського права
- •24. Органи зовнішніх зносин: поняття і класифікація.
- •25. Міжнародно-правове регулювання організації і діяльності постійних дипломатичних представництв
- •26. Види, функції та персонал дипломатичних представництв
- •27. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •28. Організація та функції консульських установ
- •29.Структура, персонал і функції консульських установ
- •30. Консульські привілеї й імунітети
- •31. Дипломатичне право міжнародних організації
- •32. Міжнародно-правовий захист осіб, що користуються дипломатичним імунітетом
- •33. Поняття і джерела права міжнародних договорів
- •34. Класифікація міжнародних договорів
- •35. Форма і структура міжнародних договорів
- •36. Основні стадії укладення міжнародного договору
- •37. Функції депозитарію при укладанні міжнародних договорів
- •38. Застереження і поправки до міжнародних договорів
- •39. Дія договорів
- •40.Умови дійсності. Абсолютна та відносна недійсність міжнародного договору
- •41Тлумачення міжнародних договорів
- •42. Походження, поняття і класифікація міжнародних організацій
- •44. Організація Об’єднаних Націй, її структура, цілі та принципи діяльності
- •45. Регіональні міжурядові організації
- •46. Міжнародно-правові аспекти громадянства
- •47. Поняття і види правового режиму іноземних громадян
- •48.Міжнародно-правове регулювання статусу біженців та вимушених переселенців
- •49. Міжнародно-правова класифікація території
- •50. Склад та юридична природа державної території
- •51. Державні кордони та їх правовий режим
- •52. Юридичні підстави зміни державної території
- •53. Поняття і джерела міжнародного морського права
- •54. Класифікація та правовий режим морських просторів
- •55. Поняття й основні риси міжнародного повітряного права
- •56. Юридична природа і правовий режим повітряного простору
- •57. Поняття і джерела міжнародного космічного права
- •59. Поняття і види міжнародних спорів
- •60. Дипломатичні та судові (правові) засоби вирішення міжнародних спорів
- •61. Реалізація принципу мирного розв’язання спорів за допомогою міжнародних організації
- •62. Поняття права міжнародної безпеки
- •63. Система міжнародної безпеки
- •64. Правові аспекти національної безпеки
- •66. Загальна характеристика міжнародно-правових засобів забезпечення безпеки
- •67. Правові засади використання гуманітарної інтервенції
- •68. Поняття міжнародно-правової відповідальності.
- •69.Кодифікація норм про відповідальність у міжнародному праві
- •70. Підстави міжнародно-правової відповідальності держав
- •71. Поняття і елементи міжнародних правопорушень. Класифікація міжнародних правопорушень держав
- •72. Види і форми міжнародно-правової відповідальності держав
- •73. Обставини, що виключають відповідальність держав
- •88. Порядок формування, функції та повноваження Європейської Ради
- •89. Порядок формування і повноваження Ради єс.
- •90. Порядок формування і повноваження Європейської Комісії
- •91. Функції та повноваження Європейської Парламенту
- •92. Склад, організація та порядок діяльності Суду єс
- •93. Повноваження Суду першої інстанції
- •94. Рахункова палата: склад, повноваження та функції
- •95. Консультативні органи єс: Комітет регіонів та Соціально-економічний комітет.
- •96. Фінансові органи єс
- •97. Юридична природа права єс
- •98. Принципи права єс
- •99. Джерела права єс
- •105. Поняття і джерела митного права єс
- •106. Єдиний митний тариф та номенклатура товарів в єс
- •107. Порядок митного оформлення та митного контролю
- •108. Поняття та принципи бюджетного права єс
- •109. Структура бюджету єс
- •110. Бюджетний процес та контроль в єс
- •111. Поняття і джерела податкового права єс
- •112. Податкова система єс
- •113. Гармонізація податкового законодавства країн-учасниць єс
- •114. Основні напрями зовнішньої політики в Європейського Союзу
- •115. Міжнародна правосуб'єктність єс
- •116. Компетенція єс в сфері спільної зовнішньої політики та безпеки (сзпб)
- •123.Гармонізація (адаптація) законодавства України до права єс
110. Бюджетний процес та контроль в єс
Бюджетний процес являє собою послідовність окремих етапів розробки, розгляду, затвердження і виконання бюджетного плану. У ньому беруть участь Комісія, Рада і Парламент, що утворять у сукупності т.зв. бюджетний орган, а також Рахункова палата, що здійснює бюджетний контроль.
Розробка і затвердження бюджетного плану
Процес розробки і прийняття бюджету починається 1 вересня і завершується 31 грудня року, що передує бюджетному. Для кожного етапу визначені терміни, обов'язкові для бюджетного органу (п. 2—б ст. 203; н.н. ст. 272).
1. Розробка попереднього проекту (п. 2 ст. 203; н.н. ст. 272)
Бюджетний процес починається з представлення органами й установами кошторисів їхніх витрат і надходжень. Комісія обробляє їх і складає на їхній основі попередній проект бюджетного плану. Перша фаза починається в середині січня, коли Генеральний департамент XIX (бюджет) розсилає всім установам ЄС — розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів, циркулярний лист із пропозицією представити дані про їхні фінансові потреби на наступний бюджетний рік. Як правило, дані представляються Комісії до середини лютого. Друга фаза: у рамках відповідальної за бюджет Генеральної дирекції проводиться аналітична робота з узгодження запитів окремих інститутів; Рада і Парламент до 1 травня приймають рішення про прийняття пропозицій Комісії.Після рішення бюджетного органу починається власне бюджетний процес: Комісія затверджує проект попереднього плану і публікує огляд основних його показників (п. 2 ст. 203;).
2. Затвердження проекту бюджетного плану Радою (п. 3 ст. 203)
Попередній проект бюджету із супровідними матеріалами (коментарі й ін.) повинен бути представлений Раді не пізніше 1 вересня. Одночасно проект представляється Парламентові (п. 1 ст. 13 Положення про бюджет). Первісний розгляд проекту здійснюється в рамках бюджетного комітету, що складається із відповідальних за фінансові питання чиновників постійних представництв держав-членів. Поряд зі слуханнями в Раді проводиться процедура консультацій з делегацією Парламенту, ціль яким полягає в узгодженні інтересів і позицій обох частин бюджетного органа.
По закінченні консультацій Рада до 31 липня кваліфікованою більшістю голосів приймає рішення про затверждення проекту бюджетного плану.
Перше читання в Парламенті (п. 4 ст. 203; н.н. ст. 272).У першій половині вересня прийнятий Радою проект бюджету направляється Парламентові для розгляду в першому читанні. Бюджет може бути остаточно затверджений уже першому читанні, якщо Парламент схвалить його протягом 45 днів. Якщо Парламент протягом цього терміну не внесе в представлений проект виправлення, бюджет вважається затвердженим. Рішення про зміну величини обов'язкових витрат приймаються абсолютною більшістю голосів тих, хто бере участь у голосуванні, необов'язкових витрат — абсолютною більшістю голосів загального складу Парламенту.
Друге читання в Раді (п. 5 ст. 203; н.н. ст. 272) Змінений проект бюджету направляється до кінця жовтня Раді. Друге читання по проекту бюджету в Раді проводиться в порядку, аналогічному застосовуваному до першого читання, включаючи консультації з делегацією Парламенту.
Друге читання в Парламенті; Якщо проект бюджетного плану не буде остаточно затверджений , Радою в другому читанні, він знову представляється Парламентові, що на пленарному засіданні в середині грудня проводить друге читання. Оскільки Парламент уже не має можливості внести зміни в план обов'язкових витрат, значення даного етапу обмежується прийняттям або відхиленням пропозиції Ради щодо плану необов'язкових витрат, що вимагає простої більшості складів Парламенту і кваліфікованої більшості в 3/5 поданих голосів. Так відбувається остаточне прийняття бюджету.
Затвердження бюджетного плану.Процес прийняття бюджетного плану завершується його затвердженням головою Парламенту. При цьому голова діє як представник обох частин бюджетного органа, оскільки затвердження бюджету можливо тільки після досягнення згоди Ради і Парламенту. З твердженням бюджету виникає зобов'язальне відношення між державами-членами і Союзом: держави зобов'язані надати Комісії відповідні грошові кошти, для того щоб дати їй можливість почати виконання плану бюджету.Цьому зобов'язанню відповідає наявне в ЄС право вимоги сплати внесків у відношенні держав-членів.