В умовах комуністичного експерименту

жавна діяльність. Для проведення дискусій з ідеологічних питань відводилися сторінки партійного тижневика "Політика", очолюваного М.Ф. Раковським і контрольованого ЦК ПОРП. Пленум остаточно поклав край ілюзіям про ліберальну трансформацію режиму.

Якщо політична стабільність країни у 1963 р. не викликала сумнівів, то в творчих середовищах було неспокійно. Ідеологічна політика ПОРП запровадила обмеження свободи творчості як у гуманітарних і соціальних науках, так і в мистецтві. Посилилося втручання цензури в роботу видавництв, ЗМІ, закладів культури. За таких умов група інтелігенції підготувала й 14 березня 1964 р. передала через А. Слонімського відкритий лист до голови уряду Ю. Циранкевича. Його підписали 34 представники творчих кіл, серед них, видатні вчені Леопольд Інфельд, Тадеуш Котарбінський, Вацлав Серпінський, Ал. Ґейштор, письменники Марія Домбровська, Мечислав Яструн, Станіслав Дигат та ін. У "Листі 34-х" зазначалося, що "права критики, вільної дискусії та ретельної інформації є неодмінним елементом поступу", тому вони домагаються "зміни польської культурної політики в дусі прав, гарантованих конституцією". Оскільки лист було поширено по країні і за кордоном, керівництво партії не могло залишити його без відповіді. Автори листа були піддані гострій критиці в засобах масової інформації, звинувачені у підриві міжнародного престижу Польщі, ідеологічній диверсії. На них була поширена негласна заборона друкувати праці в органах ЗМІ і видавництвах. Враховуючи розголос, якого набула справа "Листа 34-х" за кордоном, партійне керівництво організувало відповідний лист із засудженням дій підписантів. Його погодилися підписати близько 600 осіб, але 57 відомих письменників відмовилися це зробити. В ідеологічній кампанії проти авторів "Листа 34-х" були використані неетичні інсинуації антисемітського плану.

Кампанія проти авторів "Листа 34-х" активізувала студентське середовище Варшавського університету. 14 квітня на мітинг перед університетом зібралося близько тисячі молодих людей, які співчували авторам. Восени того ж року учасники забороненого Політичного дискусійного клубу Я. Куронь і К. Модзелєвський підготували 128-сторінковий Програмний Маніфест, який містив критику соціалістичного устрою в Польщі, СРСР і країнах радянського блоку. Автори відкидали монополію ПОРП на владу; засуджували відсутність демократії в партії, можливостей впливу рядових членів на політику керівництва; критикували діяльність партійної бюрократії, вказували на відсутність громадського контролю за діями партійного апарату. Виходячи з аналізу, автори з марксистських позицій пропонували демократизувати партію та устрій, надавши більше свободи і прав громадянам. Органи безпеки заарештували учасників групи під час обговорення документу. Я. Куронь і К. Модзелєвський були виключені з ПОРП і ЗМС і невдовзі засуджені на три роки позбавлення волі за "поширення матеріалів, що містили відомості, шкідливі для польської держави..." Перед арештом обидва діячі встигли підготувати й поширити Відкритий лист до членів первинних організацій ПОРП і ЗМС у Варшавському університеті, в якому пояснювали свої наміри і вчинки. Цей документ вони подали до університетського комітету ПОРП. Інші члени групи були виключені з університету під різними приводами (А. Міхнік, М. Чаховський, С. Блюмштайн, В. Нагурський, Я. Щит-Нємірович та ін.). Незважаючи на переслідування, опозиційна група не перестала діяти, продовжуючи нелегально збиратися для обговорення політичних питань. її керівником став Адам Міхнік, який невдовзі теж був заарештований.

У червні 1964 р. зібрався IV з'їзд ПОРП, на якому партійне керівництво намагалося представити 20-річчя ПНР як період великого поступу Польщі на шляху до соціалізму. Загальна атмосфера з'їзду контрастувала з економічними труднощами і соціальними негараздами, які позначалися на матеріальному становищі населення. З'їзд ухвалив директиви чергового 5-річного плану розвитку економіки на 1966-1970 pp. Кадрові

581