Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна
Геолого-географічний факультет
Кафедра фізичної географії та картографії
Теорія і методологія географічної науки
Практична робота №4
«Проблемно-орієнтоване планування наукової географічної картини світу»
Виконала:
студент 4 курсу ГГФ
групи ГГ-41 Рибнікова О.В.
Перевірив: Черваньов І.Г.
Харків 2012р.
Хорологічна парадигма
Парадигма |
Час виникнення |
Засновник парадигми |
Розробка автора |
Відношення до парадигми у наш час |
Визначення парадигми |
Хорологічна |
На початку ХХ ст |
А. Геттнер |
Геттнер розробив класифікацію наук, виділивши серед них три групи: систематичні, історичні й хорологічні |
Зміщується в позитивний бік |
Хорологічна парадигма — це намагання опанувати розташування різних об'єктів і устрій земної поверхні: визначити й документувати взаємне положення суходолу й моря, чергування певних географічних утворень, що ніби заповнюють географічний простір у безладді |
Історико-генетична парадигма
Парадигма |
Відома на прикладах наук |
Історико-генетичні прояви |
Прояви генетизму |
Слабкість іторико-генетичної парадигми |
Визначення парадигми |
Історико - генетична |
Відома нам на прикладах геології, геоморфології, генетичного ґрунтознавства, палеогеографії |
Річкові тераси є утвореннями рельєфу інших епох і умов існування; гірські породи діагностуються щодо часу і умов утворення (кореляція); деякі ландшафти зберігають умови, що не існують навколо – вони здатні зберігати їх, формуючи місцевий клімат, режим стоку |
Розрізнення гірських порід різного походження, що виходять на денну поверхню: континентальних (конгломерати, піски, що мають неправильне нашарування (косошаруваті) |
Слабкістю іторико-генетичної парадигми є недостаньо реалістичні уявлення про процеси, функції, їх організацію, тому отримані судження інколи не є реалістичними
|
Історико-генетична парадигма – пізнання географічного об’єкту крізь призму його походження й історії розвитку |
Систематична парадигма
Парадигма |
Районування |
У районуванні додержуються двох вимог:
|
Схожість поміж класифікацією й районуванням |
Відміни районування від класифікації |
Ідеографічний підхід |
Систематична
|
Районування за принципом втілення схоже на класифікацію і інколи розглядається як її форма. Але ми схильні не ототожнювати їх, навіть протиставляти поміж собою
|
1) однозначності: жодна точка поверхні не може належати одночасно до двох районів. 2) повноти: районування мусить охопити всю територію без розривів, тобто будь-яка точка має належати певному районові |
Схожість поміж класифікацією й районуванням полягає перш за все в тому, що обидва вони є способом впорядковувати дійсність. По-друге, обидва способи дійсність спрощують |
Відміни районування від класифікації у тому, що кожний район виділяється і розглядається надалі як неповторний, такий, що має набір рис і властивостей непритаманний жодному іншому районові того ж рангу |
Підхід, що спирається на пошуки й фіксування відмін |