- •Історія розвитку субд. Реляційні бд
- •Четвертий етап - перспективи розвитку систем управління базами даних
- •Поняття множини та предикатів. Операції над множинами.
- •Залежності між атрибутами.
- •Загальні принципи побудови реляційних бд. Нормалізація та нормальні форми.
- •Зв’язування таблиць бд. Типи зв’язків між таблицями бд.
- •Різновиди архітектур субд, Ії переваги та недоліки.
- •Поняття посилкової цілісності. Забезпечення цілісності бд при проектуванні та експлуатації.
- •Первинні та зовнішні ключі. Індексовані дані.
- •Використання зовнішніх ключів для створення зв’язків між таблицями. Правила оновлення і видалення даних в зв’язаних таблицях
- •Загальна характеристика субд Access. Об’єкти бд Access, їх значення.
- •Типи даних полів в субд Access
- •Властивості полей в Access.
- •Проектування і створення таблиць бд в середовищі субд Access.
- •Фільтрація даних в Access. Створення фільтрів.
Четвертий етап - перспективи розвитку систем управління базами даних
Цей етап характеризується появою нової технології доступу до даних – інтранет. Основна відмінність цього підходу від технології клієнт-сервер полягає в тому, що відпадає необхідність використання спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення. Для роботи з видаленою базою даних використовується стандартний браузер Internet, наприклад Microsoft Internet Explorer, і для кінцевого користувача процес звернення до даних відбувається аналогічно навігації по Всесвітній Павутині. При цьому вбудований в HTML-сторінку код, написаний звичайно на мовах Java, Java-script, Perl і інших, відстежує всі дії користувача та транслює їх в низькорівневі SQL-запити до бази даних, виконуючи, таким чином, ту роботу, якої в технології клієнт-сервер займається клієнтська програма. Зручність даного підходу привела до того, що він став використовуватися не тільки для видаленого доступу до баз даних, але і для користувачів локальної мережі підприємства.
Поняття множини та предикатів. Операції над множинами.
Множина́ — одне з основних понять сучасної математики. Строго воно не визначається, але може бути дано інтуїтивне визначення множини як сукупності певних і різних об'єктів довільної природи, яка розглядається як одне ціле. Об'єкти, які складають множину, називаються її елементами.
Предикат - будь-яке математичне висловлювання, в якому є, щонайменше, одна змінна. Предикат є основним об'єктом вивчення логіки першого порядку.
Операції над множинами
Перетином множин А і В називається множина С , що складається з усіх тих і лише тих елементів, які входять до складу кожної з даних множин А і В і є спільною частиною множин А і В.
Об’єднанням двох множин А і В називається така множина С, яка складається з усіх елементів множин А і В і лише з них.
Різницею двох множин А і В називається така множина С, яка складається з усіх елементів множини А, які не належать множині В.
Залежності між атрибутами.
Означення 1. Атрибут Б залежить від А у відношенні R тоді, коли в кожний момент часу одному й тому самому значенню А відповідає не більш як одне значення Б. Функціональній залежності відповідає відношення 1:1 між атрибутами. Означення 2. Атрибут перебуває у повній функціональній залежності, якщо він залежить від усього ключа і не залежить від його складових.
Загальні принципи побудови реляційних бд. Нормалізація та нормальні форми.
Проектування схеми реляційної бази даних – це процес відображення концептуальної інфологічної моделі предметної області у даталогічну реляційну модель, що визначається як множина схем відношень. В процесі такого відображення виконується наступні перетворення:
кожному атрибутові сутності ставиться у відповідність атрибут відношення;
кожному примірникові сутності, який описується множиною значень своїх властивостей, ставиться у відповідність кортеж;
кожному класу сутностей ставиться у відповідність відношення;
зв'язок між класами сутностей відображається як зв'язок між відношеннями;
множині взаємопов'язаних сутностей предметної області ставиться у відповідність реляційна база даних.
Нормалізація – процес побудови баз даних за спеціальною методикою, що передбачає дотримання певного набору норм і правил, вперше запропонований Е. Коддом з метою усунення можливих недоліків проектування та аномалій баз даних. В основі методів нормалізації лежить поняття нормальної форми. Нормальна форма – це спосіб побудови
відношення в якому через виконання певної множини вимог (норм) воно набуває множини наперед визначених властивостей. Нормальна форма визначається за принципом "якщо – то". Нормалізація за Коддом – процес поетапного переходу від однієї нормальної форми до іншої шляхом виконання певних вимог, кожна з яких доповнює попередні і надає відношенню додаткових якостей.
(1) Перша нормальна форма - 1НФ. Вимогою першої нормальної форми є зображення даних у вигляді відношень, побудованих на основі іменованих атрибутів та їх значень, з дотриманням усіх вимог, які визначаються реляційною моделлю:
відсутність повторень атрибутів та кортежів;
відсутність впорядкування кортежів та атрибутів;
елементарність значень атрибутів у кортежах відношення.
(2) Друга нормальна форма – 2НФ. Відношення знаходиться у другій нормальній формі, якщо воно задовольняє вимогам першої нормальної форми, і в ньому визначений ключ, від якого повністю функціонально залежить кожен непервинний атрибут.
(3) Третя нормальна форма – 3НФ ). Відношення задовольняє вимогам третьої нормальної форми, якщо воно знаходиться в другій нормальній формі і для кожного непервинного атрибута підтримується повна і нетранзитивна функціональна залежність від єдиного ключа.
Нормальна форма Бойса –Кодда НФБК (Boyce-Codd Normal Form BCNF). Відношення задовольняє нормальної форми Бойса - Кодда, якщо воно знаходиться в другій нормальній формі і для кожного атрибута підтримується повна і нетранзитивна функціональна залежність від єдиного ключа.
