1. Історія розвитку субд. Реляційні бд

Історія розвитку СУБД налічує більше 40 років. У 1968 році була введена в експлуатацію перша промислова СУБД система IMS фірми IBM. У 1975 році з’явився перший стандарт асоціації по мовам систем обробки даних – Conference of Data System Languages (CODASYL), який визначив ряд фундаментальних понять в теорії систем баз даних.

У подальший розвиток теорії баз даних великий внесок був зроблений американським математиком Едгаром Франком Коддом, який є творцем реляційної моделі даних.

Реляційна база даних — база даних, основана на реляційній моделі даних. Слово «реляційний» походить від англ. relation. Для роботи з реляційними БД застосовують реляційні СКБД. Інакше кажучи, реляційна база даних — це база даних, яка сприймається користувачем як набір нормалізованих відношень різного ступеню.

В останні десятиліття цей підхід є найбільш поширеним. Перевагою реляційного підходу прийнято рахувати наступні властивості:

• він грунтується на невеликому числі інтуїтивно зрозумілих абстракцій, на основі яких можливо просте моделювання найбільш поширених наочних областей;

• ці абстракції можуть бути точно і формально визначені; теоретичним базисом реляційного підходу до організації баз даних слугує простий і могутній математичний апарат теорії множин і математичної логіки;

• реляційний підхід забезпечує можливість ненавігаційного маніпулювання даними без необхідності знання конкретної фізичної організації баз даних в зовнішній пам’яті.

Переваги реляційного підходу та розвиток методів і алгоритмів організації та управління реляційними базами даних привели до того, що до кінця 80-х років реляційні системи зайняли на світовому ринку СУБД домінуюче положення.

Виділяють чотири етапи в розвитку систем управління базами даних.

Перший етап – бази даних на великих ЕОМ

Перший етап розвитку СУБД пов’язаний з організацією баз даних на великих машинах типу. Особливості цього етапу розвитку виражаються в наступному:

• Всі СУБД базуються на могутніх мультипрограмних операційних системах (MVS, SVM, RTE, OSRV, RSX, UNIX), тому в основному підтримується робота з централізованою базою даних в режимі розподіленого доступу.

• Значна роль відводиться адмініструванню даних.

• Проводяться серйозні роботи по обгрунтуванню та формалізації реляційної моделі даних, в цей час була створена перша система (System R), що реалізовує ідеологію реляційної моделі даних.

• Проводяться теоретичні роботи по оптимізації запитів і управлінню розподіленим доступом до централізованої БД, було введене поняття транзакції.

• З’являються перші мови високого рівня для роботи з реляційною моделлю даних. Проте відсутні стандарти для цих мов.

Другий етап – епоха персональних комп’ютерів

Особливості цього етапу наступні:

• Всі СУБД були розраховані на створення БД в основному з монопольним доступом.

• Більшість СУБД мали розвинений і зручний призначений для користувача інтерфейс. В більшості випадків існував інтерактивний режим роботи з БД, як в рамках опису БД, так і в рамках проектування запитів.

• У всіх настільних СУБД підтримувався тільки зовнішній рівень представлення реляційної моделі, тобто тільки зовнішній табличний вигляд структур даних.

• У настільних СУБД були відсутні засоби підтримки посилальної і структурної цілісності бази даних.

• Наявність монопольного режиму роботи фактично привела до знищення функцій адміністрування БД і у зв’язку з цим – до відсутності інструментальних засобів адміністрування БД.

• Остання і вельми позитивна особливість – це порівняно скромні вимоги до апаратного забезпечення з боку настільних СУБД.

Яскраві представники цього сімейства це СУБД dBase (dBase III+, dBase IV), FoxPro, Clipper, Paradox, які дуже широко використалися до недавнього часу.

Третій етап – розподілені бази даних

Особливості даного етапу:

• Практично всі сучасні СУБД забезпечують підтримку повної реляційної моделі, а саме:

• структурної цілісності – допустимими є тільки дані, представлені у вигляді відносин реляційної моделі;

• мовної цілісності, тобто мов маніпулювання даними високого рівня (в основному SQL);

• посилальної цілісності – контроль за дотриманням посилальної цілісності протягом всього часу функціонування системи, і гарантій неможливості з боку СУБД порушити ці обмеження.

  • Більшість сучасних СУБД розрахована на багатоплатформену архітектуру, тобто вони можуть працювати на комп’ютерах з різною архітектурою і під різними операційними системами.

  • Необхідність підтримки розрахованої на багатьох користувачів роботи з базою даних і можливість децентралізованого зберігання даних зажадали розвитку засобів адміністрування БД з реалізацією загальної концепції засобів захисту даних.

  • Для того, щоб не втратити клієнтів, які раніше працювали на настільних СУБД, практично всі сучасні СУБД мають засоби підключення клієнтських додатків, розроблених з використанням настільних СУБД, і засобу експорту даних з форматів настільних СУБД другого етапу розвитку.

  • До цього етапу можна віднести розробку ряду стандартів в рамках мов опису та маніпулювання даними (SQL89, SQL92, SQL99) і технологій по обміну даними між різними СУБД, до яких можна віднести і протокол ODBC (Open DataBase Connectivity), запропонований фірмою Microsoft.

Саме до цього етапу можна віднести початок робіт, пов’язаних з концепцією об’єктно-орієнтованих БД – ООБД. Представниками СУБД, що відноситься до цього етапу, можна рахувати MS Access, сучасні сервери баз даних Огас1е, MS SQL 6.5, MS SQL 7.0, System 10, Informix DB2, SQL Base і інші сервери баз даних, яких зараз налічується декілька десятків.