1.2. Технічні засоби навчання в навчально–виховному процесі.

За даними ЮНЕСКО, в результаті психолого-педагогічних досліджень доведено, що:

коли людина слухає – вона запам’ятовує 15% мовної інформації,

коли дивиться – запам’ятовує 25% видимої інформації,

коли бачить і слухає – запам’ятовує 65 % одержаної інформації.

Необхідність застосування ТЗН, які будучи аудіовізуальними засобами, можуть впливати на різні органи чуття, безперечна.

Використання технічних засобів відбору, передачі, перетворення і відображення інформації дозволяє механізувати і автоматизувати такі інтелектуальні процеси, які завжди були прерогативами людини, – управління, проектування, дослідження і т.п.

Необхідність ТЗН обумовлена також значним ускладненням об’єктів навчання: неможливо продемонструвати складний технічний пристрій, мікросхему або технологічний процес тільки вербальними засобами або за допомогою крейди і дошки.

ТЗН дозволяють вийти за рамки навчальної аудиторії; зробити видимим те, що неможливо побачити неозброєним оком, імітувати будь-які ситуації.

ТЗН при раціональному використовуванні покращують умови праці як вчителя, так і учнів.

Застосування ТЗН інтенсифікує передачу інформації, значно розширює ілюстративний матеріал, створює проблемні ситуації і сприяє пошуковій діяльності учнів, підсилює емоційний фон навчання, формує навчальну мотивацію в учнів, індивідуалізує і диференціює навчальний процес.

Багато нових можливостей відкривають ТЗН для проведення позанавчальної роботи з дітьми.

Інтенсивно розробляються оригінальні ТЗН і комп’ютерні технології, призначені для навчання і виховання дітей з вадами фізичного і розумового розвитку.

Ефективність використання ТЗН визначається трьома взаємопов’язаними аспектами її забезпечення: технічним, методичним і організаційним.

1. Технічне забезпечення включає розробку, впровадження, адаптацію ТЗН, що використовуються для передачі інформації, контролю знань, організації самостійних занять, обробки і документування інформації.

2. Методичний аспект використання ТЗН полягає в тому, що навіть ультрасучасні ТЗН не забезпечать необхідного ефекту, якщо вони будуть використовуватись невміло, без необхідної методичної підготовки і розробки дидактичних матеріалів, з порушенням ергономічних і психолого-педагогічних вимог, з необґрунтованим розширенням областей їх застосування, тобто методично безграмотно.

3. Організаційне забезпечення ТЗН в освітніх установах має велике значення і передбачає придбання, обслуговування, підтримку в робочому стані, модернізацію і своєчасну заміну обладнання.

Характер застосування ТЗН залежить від навчальної дисципліни, підготовленості і інтересів учнів, форми занять, схильностей і вподобань самого викладача, наявних засобів, програмно-методичного забезпечення.

Можливо умовно виділити три рівні використання ТЗН: епізодичний, систематичний і синхронний.

• На епізодичному рівні ТЗН використовуються вчителем від випадку до випадку.

• Систематичний дозволяє значно розширити об’єм інформації, що вивчається, і різноманітність її уявлення для сприйняття, коли вчитель продумано і послідовно включає ТЗН в процес викладання.

• Синхронний рівень передбачає практично безперервний супровід викладу матеріалу застосуванням ТЗН протягом всього заняття.

Проте при будь-якому ступені технізації навчального процесу провідна і вирішальна роль належить викладачу, а ТЗН, навіть в найсучасніших варіантах, завжди будуть лише його помічниками. Найвищий рівень технізації навчально-виховного процесу не замінить позитивного впливу особистості викладача на навчання і виховання учнів.

Ці обставини визначають місце і важливість вивчення ТЗН та методики їх використання в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів, яким належить працювати в сучасному інформаційному суспільстві.

Випускники педагогічних спеціальностей вузів повинні:

1. мати уявлення про стан і перспективи застосування ТЗН і комп’ютерів в навчально-виховному процесі освітніх установ різних типів;

2. вміти раціонально використовувати різні види ТЗН в навчальному і виховному процесах на основі загальнопедагогічних і психологічних вимог, аналізувати і узагальнювати досвід використання ТЗН;

3. вміти користуватися програмними педагогічними продуктами (ППП);

4. вміти розробляти плани навчальних і виховних занять з використанням ТЗН і проводити їх;

5. вміти аналізувати навчальні і виховні заняття з використанням ТЗН і комп’ютерів;

6. вміти використовувати ТЗН і комп’ютери для спрощення праці по збору, обробці, збереженню і передачі інформації;

7. вміти підготувати презентації і мікропрезентації екранних наочних матеріалів;

8. вміти виготовляти роздатковий матеріал, підбирати програмне забезпечення і завдання для індивідуальної роботи учнів;

9. вміти фіксувати елементи освітнього процесу за допомогою сучасних засобів відеозйомки, фотографування;

10. вміти знаходити необхідну в навчальному процесі інформацію в світовій інформаційній мережі;

11. використовувати НОІТ для розвитку власних творчих здібностей, задоволення пізнавальних і професійних потреб;

12. знати правила експлуатації технічної апаратури, санітарно-гігієнічні вимоги і вимоги пожежної безпеки і техніки безпеки при використовуванні ТЗН.

Освоєння ТЗН і методики їх застосування тісно пов’язано із знаннями випускників з області педагогіки, вікової і педагогічної психології, інформатики і інформаційної культури, фізики, математики і ін.

Лекція 2

РОЗДІЛ 2

ОСНОВНІ ВИДИ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА