- •1.1. Актуальність інформатизації освіти. 4
- •1.2. Технічні засоби навчання в навчально–виховному процесі. 9
- •2.2. Класифікація технічних засобів навчання 12
- •Лекція 1 вступ
- •1.1. Актуальність інформатизації освіти.
- •1.2. Технічні засоби навчання в навчально–виховному процесі.
- •2.1 Класифікація засобів навчання
- •2.2. Класифікація технічних засобів навчання
- •2.3.1 Статичні екранні засоби навчання
- •2.3. Екранні засоби навчання.
- •2.3.2 Технічні пристрої екранної статичної проекції
- •2.4. Звукові і екранно-звукові засоби навчання.
- •2. 5. Звукова і екранно-звукова апаратура.
- •2.5.1. Аудіоапаратура і її характеристики.
- •2.5.2 Кінопроекційна апаратура і техніка кінозйомки.
- •2.5.3. Основи навчального телебачення.
- •2.5.4. Відеомагнітофони і перспективи їх використання в навчально-виховному процесі
- •2.6 Мультимедійна апаратура
- •2.6.1. Мультимедійні проектори
- •2.7. Допоміжні технічні засоби навчання
- •2.7.1 Динамічні та електрифіковані наочні посібники.
- •2.7.2. Тренажери та тренувальні пристрої
- •2.8. Гігієнічні норми і вимоги безпеки при роботі з технічними засобами в освітніх установах.
- •2.8.1. Загальні правила безпеки при використанні тзн
- •2.8.2. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •2.8.3. Правила протипожежної безпеки.
- •2.8.4. Санітарно-гігієнічні норми при використовуванні тзн.
- •3.1. Психологічні особливості використання тзн
- •3.2. Дидактичні основи використання технічних засобів навчання і виховання
- •4. 1. Підготовка вчителя до використання технічних засобів навчання в навчально-виховному процесі
- •4.1.1. Структура педагогічної діяльності.
- •4.1.2. Типові педагогічні помилки, що знижують ефективність застосування технічних засобів:
- •4.1.3. Управління пізнавальною діяльністю учнів.
- •4.1.4. Застосування тзн в залежності від навчальних задач.
- •4.1.5. Використання тзн в самостійній роботі учнів
- •4.1.6. Структуризація уроку
- •4.2. Методика застосування статичних екранних посібник
- •4.2.1. Діапозитиви
- •4.2.2. Діафільми
- •4.2.3. Епіпосібники
- •4.2.4. Кодопосібники.
- •4.3. Методика застосування звукових засобів
- •4.4. Використання екранно-звукових засобів в навчально-виховному процесі
- •4.5. Комплексне використання традиційних технічних засобів навчання
- •4.6. Особливості застосування технічних засобів у професійному та трудовому навчанні
- •4.7. Дидактичні особливості застосування тренажерів і тренувальних пристроїв.
- •5.1. Загальні принципи використання комп'ютера в освітніх установах
- •5.2. Використання комп'ютера в навчально–виховному процесі
- •5.3. Комп'ютерні телекомунікації в системі освіти
- •5.3.1. Телеконференції
- •5.3.2. Дистанційна форма навчання
- •5.4. Комп'ютер в управлінні навчальними закладами
4.1.4. Застосування тзн в залежності від навчальних задач.
Від навчальних задач залежить і вибір форми поєднання наочності і слова вчителя. Часто джерелом знань виступає наочний посібник, а слово вчителя виконує функцію керівництва сприйняттям учнів. Наочні посібники можуть служити опорою для усвідомлення неприступних безпосередньому спостереженню зв'язків між фактами, явищами, а слово вчителя повинне спонукати до спостереження і направляти учнів на осмислення, інтерпретацію побаченого.
Відповідно до різноманіття навчально-виховної мети і змісту процесу навчання реалізуються різні дидактичні можливості сучасних засобів навчання. Це джерело нових знань і уявлень як зорова, слухова або зорово-слухова опора для сприйняття і засвоєння навчального матеріалу; допомога для самостійної роботи; засіб ілюстрації; інструктажі; повторення, узагальнення і систематизації знань. При визначенні можливих методичних прийомів в роботі з аудіовізуальними засобами важливо встановити як їх дидактичну функцію (наприклад, на уроці повідомлення нових знань використовуються ТЗН - джерела нових знань: фільм, транспаранти для кодоскопа), так і їх місце на уроці (на початку уроку, перед поясненням навчального матеріалу, як узагальнення після пояснення). Не тільки посібники в цілому, але й окремі їх частини, фрагменти, кадри можуть мати неоднозначні дидактичні функції. Відповідно змінюється місце посібників на уроці, а також методика їх застосування – форми поєднання із словом вчителя.
1) Значна частина аудіовізуальних посібників містить документально достовірну інформацію і може бути використана як джерело нових знань і уявлень про об'єкти, події або явища, яких учнів не можуть безпосередньо спостерігати. Використані на початку уроку, перед вивченням теми або розділу, посібники дають матеріали для створення проблемних ситуацій, виконання самостійної роботи, рішення пізнавальної задачі; допомагають викликати необхідний емоційний настрій на уроці, порушити інтерес учні до пізнання нового, готовність до засвоєння навчального матеріалу. Це полегшує роботу вчителя, звільняє його від необхідності давати тривалі і не завжди достатньо конкретні описи.
Окремі посібники можуть бути використаний як кінофотодокументи.
Використання аудіовізуальних посібників як джерела знань привчає учнів залучати додаткові джерела до навчального матеріалу (науково-популярні і хронікально-документальні фільми, телевізійні передачі) для самоосвіти і розширення кругозору.
2) В процесі навчання аудіовізуальні посібники можуть бути використаний як ілюстрація, як засіб додаткової інформації з метою поглиблення і конкретизації знань і збагачення уявлень учнів, отриманих на основі інших джерел. Основними джерелами знань в таких випадках є пояснення вчителя, демонстровані на уроці досліди, підручник, практичні і лабораторні роботи, а аудіовізуальні посібники - допоміжними, додатковими.
Якість навчання визначається тим, наскільки учні підготовлені до виконання практичної роботи, уміють застосувати теоретичні знання до практики. Навчальні кінофільми і фонозаписи в цьому випадку можуть служити засобом інструктажу. Вони знайомлять з прийомами виконання роботи, показують послідовність операцій або містять вказівки до навчальних завдань, допомагають формувати у учнів практичні уміння і навики.
3) При узагальненні, повторенні вивченого, як правило, джерелом знання про факти, явища або їх зв'язки виступає слово вчителя, а наочність виконує функцію його підтвердження, ілюстрації, конкретизації або є відправним пунктом повідомлення, зведення, що містить, інформацію про явища і зв'язки, недоступні безпосередньому сприйняттю.
4) Узагальнення і систематизація знань, втілена за допомогою ТЗН, можуть бути найефективнішим, оскільки ТЗН, передбачаючи різноманітні форми і методи навчання, дозволяють чітко виділити головне, встановити взаємозв'язки між окремими елементами, глибше осмислити структуру навчального матеріалу, охопити обширний матеріал в певній системі і т.д. Завдяки використовуванню ТЗН час, що затрачує на узагальнення і систематизацію знань, може бути значно скорочений в порівнянні з іншими варіантами виконання цієї складної діяльності.
Лекція 9