4. 1. Підготовка вчителя до використання технічних засобів навчання в навчально-виховному процесі

4.1.1. Структура педагогічної діяльності.

При підготовці вчителя до занять з дітьми з використанням ТЗН йому необхідно виконати велику роботу і врахувати багато моментів.

Педагогічна діяльність включає пізнавальний, конструктивний, організаторський і комунікативний компоненти, що виявляються і при використовуванні ТЗН.

1) Пізнавальна діяльність, направлена на вивчення можливостей, форм і методів включення ТЗН в навчально-виховний процес, визначає всі подальші компоненти діяльності вчителя при застосуванні ТЗН в цьому процесі.

2) Конструктивна діяльність пов'язана з відбором, композицією, проектуванням навчально-виховного матеріалу. Спираючись на навчальні плани, програми, підручники, методичні посібники і керівництво, визначальні загальні рамки процесу навчання, викладач в той же час перетворює, творчо будує, конструює його програму з урахуванням задач, що стоять перед ним і конкретних умов, можливостей і інтересів учнів, своїх особистих можливостей. Використання ТЗН вимагає більш ретельного підходу до проектування системи власних дій і дій учні. Така система має дві сторони: організаційно-педагогічну і методичну.

• Організаційно-педагогічна сторона припускає проведення аналізу всіх тим по певному предмету і розподіл ТЗН по темах, тобто створення системи включення ТЗН у вивчення матеріалу по всьому курсу або великому розділу.

• Методична сторона полягає в розробці і створенні певної методичної системи застосування ТЗН, яка може бути індивідуальною для кожного викладача, але повинна базуватися на загальних принципах використання ТЗН на уроці.

3) Організаторська діяльність вчителя, здійснювана в ході навчання, припускає організацію викладацької діяльності і діяльності учнів. Застосування ТЗН дозволяє творчо підійти до рішення організаційних питань. Тут можуть бути застосовані як інформаційні, так і контролюючі і інформаційно-контролюючі ТЗН. Вони істотно впливають на організацію діяльності викладача в дуже широкому діапазоні: від простого, елементарного включення їх в пояснення (при ведучій ролі викладача) до передачі всієї організаційної функції навчальному комплексу, що працює на базі ЕОМ. Природно, що в другому випадку основною буде конструктивна діяльність викладача, в результаті якої повинна бути створена модель навчального процесу.

Застосування ТЗН робить значний вплив і на організацію діяльності учнів. Використання ТЗН у вигляді навчального комплексу дозволяє досягати високого рівня індивідуалізації навчання, будувати його відповідно до можливостей кожного учня. ТЗН можна застосовувати для організації і колективної, і групової, і індивідуальної діяльності учнів. Вони вносять чинник обов'язковості дій, що важливо в організаційному плані. Забезпечуючи як зовнішній, так і внутрішній оперативний зворотний зв'язок, ТЗН дозволяють здійснювати контроль, самоконтроль, коректування організації навчально-пізнавальної діяльності учні.

4) Комунікативна діяльність, охоплює область взаємостосунків викладача і учнів, при використанні ТЗН також зазнає певних змін. Замість діалогу викладач - учень, частіше за весь словесний характер, з'являється можливість організувати раціональну комунікацію педагога з учнем за допомогою ТЗ. ТЗН знімають елементи напруженості, часто виникаючі у учнів при безпосередній взаємодії з вчителем, смислові бар'єри, розширюють діапазон контактів і варіантів взаємодії, особливо при виготовленні посібник для ТЗН і використовуванні ПК.

ТЗН, як витікає з самої їх назви, є засобами навчання, тобто носіями інформації різного плану. Використовуються вони в навчально-виховному процесі за допомогою методів. В деяких посібниках з педагогіки, що з'явилися в кінці 90-х років, робиться спроба представити використання ТЗН як новий метод – відеометод (див. Подласий І. П. Педагогіка. -М., 1999), що на думку багатьох інших вчених-педагогів представляється неправомірним.

З багатьох класифікацій методів навчання розглянемо найбільш узагальнену і, подивимось як з позиції цих методів треба використовувати технічні засоби, що потрібно враховувати в процесі підготовки до занять.

Класифікація включає наступні групи методів навчання:

1. пояснювально-ілюстративні, або інформаційно-рецептивні;

2. репродуктивні;

3. проблемного викладу;

4. частково-пошукові, або евристичні;

5. дослідницькі.

Але попередньо нагадаємо, які рівні засвоєння знань виділяються в дидактиці.

Перший рівень – знання-знайомства, що дозволяють усвідомлено розрізняти явища і пов'язану з ними інформацію.

Другий рівень – знання-копії, що дають можливість репродукувати засвоєну частину навчальної інформації.

Третій рівень –знання-уміння, що дозволяють застосовувати отриману інформацію в практичній діяльності.

Четвертий рівень – знання-трансформації, через які отримані раніше знання переносяться на рішення нових задач, нових проблем, - рівень творчості.

1) Основне призначення пояснювально-ілюстративних методів – передача і організація засвоєння інформації учнями. Готова інформація повідомляється різними способами викладачем, а учні сприймають, усвідомлюють і фіксують її в пам'яті (перший рівень засвоєння матеріалу). ТЗН в цьому випадку збільшують кількість джерел інформації.

Виконуючи інформаційну функцію при пояснювально-ілюстративному навчанні, ТЗН можуть використовуватись як наочно-ілюстративний матеріал, при іншому як основне джерело інформації, що пред'являє різні вимоги до їх використання.

2) Для формування навичок і умінь користуватися знаннями, тобто для застосування знань про світ в знайомій ситуації, учні навчаються відтворенню цих знань і способів діяльності. Це репродуктивне навчання. Для того, щоб організувати його, використовуються різні завдання, вправи і т.п.

В цьому випадку крім усних пояснень, безпосереднього показу широко застосовують різні ТЗН. Це може бути і демонстрація кінофрагменту як інструктаж, і використання тренажерів для відпрацювання практичних дій, і застосування технічних засобів автоматизованого контролю в поєднанні з програмованими посібниками, що дозволяють здійснювати контроль і самоконтроль (зовнішній і внутрішній зв'язок).

Застосування ТЗН при репродуктивних методах найбільш доцільно тоді, коли воно дозволяє створити нові варіанти організації діяльності учнів, направленої на досягнення рівня засвоєння матеріалу (застосування знань з практики за зразком, показаному викладачем), або значно скоротити час, необхідний для досягнення цього рівня у відомих варіантах, або при цих варіантах і звичайних витратах часу значно збільшити ефективність, якість навчання.

3) Проблемний метод дозволяє не тільки передавати навчальний матеріал, але і показувати можливий шлях пізнання, хід розумового процесу при рішенні проблеми.

В даний час з'явилися екранні, звукові і екранно-звукові посібники, які побудовані так, що їх можна органічно вводити в проблемний виклад.

4) Перехід до дослідницького методу відбувається поступово, через частково-пошуковий (евристичний) метод. Цей метод наближає учнів до самостійного рішення проблеми шляхом навчання окремим етапам дослідницької діяльності. І вживані тут ТЗН повинні допомогти учням побачити проблему, сформулювати її, знайти доказ, зробити висновки з результатів, провести самоконтроль і т.д., тобто виконати ті самостійні кроки, які і визначають пошуковий характер їх діяльності. Ці етапи пошуку повинні бути запланований, варіативно передбачені.

5) Дослідницький метод забезпечує засвоєння знань на найвищому рівні (застосування знань в новій ситуації) і одночасно є досвідом творчої діяльності. Основна його функція - учити самостійно виконувати пізнавальну діяльність. При використанні цього методу викладач може застосовувати різні засоби навчання, у тому числі і ТЗН. ТЗН допомагають йому побудувати такі завдання, виконуючи яких учнів прикладають свої знання для вирішення нових проблем, дозволяють організувати диференційований підхід при рішенні цих проблем, контролювати і направляти хід роботи, перевіряти підсумки дослідницької діяльності.

Учні можуть застосовувати ТЗН на таких етапах своєї дослідницької діяльності: при спостереженні і вивченні фактів і явищ; при постановці проблеми, пов'язаної з виявленням невивчених явищ; при здійсненні плану дослідження; при перевірці знайденого рішення.

Для вчителя дуже важливі пошуки ефективної методики застосування аудіовізуальних засобів навчання. Урок може бути насичений найсучаснішими технічними засобами, але бажана результативність - зростання якості знань, умінь і навиків – досягнута не буде. Більш того, вона може бути нижче, ніж в паралельних класах, де такі засоби не використовувалися.