
- •2 Модуль
- •Тема 9. Уряди зарубіжних країн
- •Тема 10. Муніципальні системи зарубіжних країн
- •1. Схематично покажіть основні моделі організації публічної влади на місцях у зарубіжних країнах. О сновні моделі організації публічної влади на місцях
- •2. Місцева адміністрація, створена місцевим представницьким органом або обрана населенням, - орган управління або самоврядування?
- •3. Яка модель організації публічної влади на місцях для Вас є більш вдалою чому? Яка модель діє у вашому місті, районі?
- •4. Порівняйте за предметом семінару діючу конституцію з Конституціями 2-3 зарубіжних країн. Які висновки можна зробити з цього порівняння?
- •5. Визначте, як співвідносяться поняття «автономія» та «самоврядування»?
- •6. Проведіть порівняльний аналіз конституційного регулювання інституту місцевого самоврядування та управління у фрн, Франції та Швеції.
- •8. Порівняйте конституції Іспанії та Італії і визначить, у чому спільність та відмінність їх територіального устрою як конституційного інституту?
- •Тема 11. Основи конституційного права Великобританії
- •Вищі органи державної влади Великобританії
- •Тема 12. Основи конституційного права сша
- •1. Накресліть структурно-логічну схему «Система вищих органів державної влади сша». С истема вищих органів державної влади сша
- •Конгресу
- •2. На основі вивчення Конституції сша визначте форму правління та обґрунтуйте свою відповідь.
- •Тема 13. Основи конституційного права фрн
- •В ищі органи державної влади фрн
- •Згідно зі ст. 67 Конституції фрн:
- •Тема 14. Основи конституційного права Франції
- •1. Накресліть структурно-логічну схему: «Вищи органи державної влади Франції». В ищі органи державної влади Франції
- •Президент
- •Рада міністрів
- •2. На основі вивчення Конституції Франції визначить форму правління та обґрунтуйте свою відповідь.
- •Тема 15. Основи конституційного права Італії
- •В ищі органи влади в Італії
- •Президент
- •Тема 16. Основи конституційного права Іспанії
- •1. Накресліть структурно-логічну схему «Вищі органи державної влади в Іспанії». В ищі органи державної влади в Іспанії
- •2. На основі аналізу конституції Іспанії визначить форму правління та обґрунтуйте свою відповідь.
- •Тема 17. Основи конституційної вдачі Російської Федерації
- •В ищи органи державної влади
- •Федеральні збори
- •Тема 18. Основи конституційного права Японії
- •1. Накресліть структурно-логічну схему «Вищі органи державної влади в Японії». В ищі органи державної влади в Японії
- •2. На основі аналізу конституції Японії визначить форму правління та обґрунтуйте свою відповідь.
Тема 13. Основи конституційного права фрн
1.
В ищі органи державної влади фрн
Законодавчій орган –
2-о палатний Парламент
Федеральний
Президент
Уряд
Федеративна Республіка Німеччина за формою правління є парламентською республікою. Про це свідчить те, що вищі органи влади є виборними. Саме тому ФРН є республікою.
Проаналізувавши повноваження Президента та Парламенту можна зробити висновок про те, що ФРН є парламентською республікою, оскільки:
парламент призначає голову уряду;
контрасигнує нормативно – правові акти Президента;
може висовувати недовіру всьому уряду.
Відповідно до Конституції ФРН (стаття 73) до сфери виняткової законодавчої компетенції Федерації відноситься єдність митної й торгової території, договори про торгівлю й судноплавство, свобода товарообігу, товарообіг і розрахунки із закордоном, включаючи митну й прикордонну охорону. Таким чином, закон землі вступив у конкуренцію з федеральним законом, у результаті чого будуть діяти норми федерального закону. Конкуруюча компетенція - це компетенція норм нормативно-правових актів, у результаті якої мотивованим рішенням вирішується питання якою нормою варто керуватися при ухваленні рішення.
Стаття 93. Федеральний конституційний суд виносить рішення за наявності розбіжностей або сумнівів щодо того, чи відповідає федеральне право або право землі за своєю формою або своїм змістом чинному Основному закону, або відносно того, чи відповідає право землі іншому федеральному праву - по клопотанню Федерального уряду, уряду землі або однієї третини членів Бундестагу. Отже це звернення суд прийме тому, що це питання відноситься до його юрисдикції.
Відповідно до ст. 105 Конституції ФРН Федерація має виключну законодавчу компетенцію з митної справи та фінансових монополій. Оскільки ст. 71 Конституції ФРН наголошує, що в сфері виключної законодавчої компетенції Федерації земля має законодавчі повноваження лише тоді й настільки, коли й наскільки вона спеціально уповноважена на це федеральним законом. Отже якщо земля не була уповноважена федеральним законом приймати цей закон, то буде діяти закон прийнятий федерацією.
Конкуруюча компетенція - це компетенція норм нормативно-правових актів, у результаті якої мотивованим рішенням вирішується питання якою нормою варто керуватися при ухваленні рішення.
Конституційний суд.
Стаття 93 Конституції ФРН встановлює, що Конституційний суд виносить рішення з публічно-правових спорів між Федерацією й землями, між різними землями або в межах однієї землі, якщо не передбачений інший порядок судового розгляду.
Ст. 77 Конституції ФРН визначається наступна процедура прийняття законопроектів: законопроект приймається Бундестагом і відразу передається в Бундесрат. Якщо Бундесрат не прийме цей законопроект він може протягом трьох тижнів вимагати скликання погоджувального комітету, в якому мають бути представлені члені обох палат. Якщо комітет запропонує якісь зміни до законопроекту, він має бути повторно розглянутий Бундестагом. Законопроект який схвалив Бундестаг повторно, може бути відхилений Бундесратом вдруге на протязі тижня. Тоді законопроект знову розглядається Бундестагом, і якщо за нього проголошує більшість, він вважається прийнятим.
8.
Пункт 3 ст. 77 Конституції ФР визначає строки, відповідно до яких Бундесрат може накласти протест на законопроект прийнятий Бундестагом.
Якщо протест приймається більшістю голосів Бундесрату, він може бути відхилений рішенням більшості членів Бундестагу. Якщо Бундесрат приймає протест більшістю не менше двох третин голосів його членів, то для його відхилення Бундестагом потрібне більшість у дві третини присутніх на засіданні або щонайменше більшості депутатів Бундестагу.
Таким чином, щоб закон був прийнятий та вступив в силу слід дотримуватись зазначеної вище процедури. Про це свідчить і ст. 78 Конституції ФРН.
9.