- •2 Модуль
- •Тема 9. Уряди зарубіжних країн
- •Тема 10. Муніципальні системи зарубіжних країн
- •1. Схематично покажіть основні моделі організації публічної влади на місцях у зарубіжних країнах. О сновні моделі організації публічної влади на місцях
- •2. Місцева адміністрація, створена місцевим представницьким органом або обрана населенням, - орган управління або самоврядування?
- •3. Яка модель організації публічної влади на місцях для Вас є більш вдалою чому? Яка модель діє у вашому місті, районі?
- •4. Порівняйте за предметом семінару діючу конституцію з Конституціями 2-3 зарубіжних країн. Які висновки можна зробити з цього порівняння?
- •5. Визначте, як співвідносяться поняття «автономія» та «самоврядування»?
- •6. Проведіть порівняльний аналіз конституційного регулювання інституту місцевого самоврядування та управління у фрн, Франції та Швеції.
- •8. Порівняйте конституції Іспанії та Італії і визначить, у чому спільність та відмінність їх територіального устрою як конституційного інституту?
- •Тема 11. Основи конституційного права Великобританії
- •Вищі органи державної влади Великобританії
- •Тема 12. Основи конституційного права сша
- •1. Накресліть структурно-логічну схему «Система вищих органів державної влади сша». С истема вищих органів державної влади сша
- •Конгресу
- •2. На основі вивчення Конституції сша визначте форму правління та обґрунтуйте свою відповідь.
- •Тема 13. Основи конституційного права фрн
- •В ищі органи державної влади фрн
- •Згідно зі ст. 67 Конституції фрн:
- •Тема 14. Основи конституційного права Франції
- •1. Накресліть структурно-логічну схему: «Вищи органи державної влади Франції». В ищі органи державної влади Франції
- •Президент
- •Рада міністрів
- •2. На основі вивчення Конституції Франції визначить форму правління та обґрунтуйте свою відповідь.
- •Тема 15. Основи конституційного права Італії
- •В ищі органи влади в Італії
- •Президент
- •Тема 16. Основи конституційного права Іспанії
- •1. Накресліть структурно-логічну схему «Вищі органи державної влади в Іспанії». В ищі органи державної влади в Іспанії
- •2. На основі аналізу конституції Іспанії визначить форму правління та обґрунтуйте свою відповідь.
- •Тема 17. Основи конституційної вдачі Російської Федерації
- •В ищи органи державної влади
- •Федеральні збори
- •Тема 18. Основи конституційного права Японії
- •1. Накресліть структурно-логічну схему «Вищі органи державної влади в Японії». В ищі органи державної влади в Японії
- •2. На основі аналізу конституції Японії визначить форму правління та обґрунтуйте свою відповідь.
Тема 12. Основи конституційного права сша
1. Накресліть структурно-логічну схему «Система вищих органів державної влади сша». С истема вищих органів державної влади сша
Законодавча влада належить
Виконавча влада покладена на президента,
який очолює уряд(адміністрацію
президента).
Судова влада реалізується через
Верховний суд та інші суди судової
системи США.Конгресу
2. На основі вивчення Конституції сша визначте форму правління та обґрунтуйте свою відповідь.
США є класичним прикладом президентської республіки, тому що їй притаманні наступні ознаки:
дотримується формальна вимога твердого поділу влади і наявність збалансованої системи стримувань і противаг. Президент має право суспенсивного (відкладеного) вето. Верхня палата може перешкодити призначенню президентом посадових осіб і не ратифікувати підписані їм договори;
відсутня відповідальність уряду перед парламентом;
обрання президента на загальних виборах;
президент поєднує повноваження глави держави і глави уряду;
уряд формує президент при обмеженій участі парламенту;
уряд, як правило, не є колегіальним органом;
глава держави не має права розпускати парламент;
відсутність інституту контрасигнатури.
3. Конгрес США прийняв закон та направив його на підпис президенту. Через 9 днів Конгрес перервав роботу у зв’язку із офіційною перервою у своїй роботі. Президент не підписав закон. Чи є дії президента порушенням конституції? Яке рішення повинен прийняти Конгрес для того, щоб закон був підписаний президентом?
Кожен законопроект, прийнятий палатою представників і сенатом, перш ніж стати законом, представляється Президенту Сполучених Штатів. Якщо він схвалює законопроект, то підписує його; якщо не схвалює, те повертає його зі своїми запереченнями в ту палату, відкіля виходив законопроект. Така палата заносить цілком заперечення Президента у свій журнал і приступає до повторного розгляду законопроекту. Якщо після цього розгляду законопроект буде прийнятий двома третинами голосів членів палати, він спрямовується разом із запереченнями Президента в іншу палату, що також розглядає його повторно. І якщо вона схвалить законопроект двома третинами голосів, то він стає законом. В усіх зазначених випадках в обох палатах голосування провадиться у формі висловлення, та й немає членами палати, а імена осіб, що голосували за і проти законопроекту, заносяться в журнал відповідної палати. Якщо який-небудь законопроект не повернутий Президентом протягом десяти днів (не вважаючи неділі) після того, як він був йому представлений, такий законопроект стає законом так само, як якби він був підписаний Президентом; законопроект не стає законом, якщо через перенос засідання він не міг бути повернутий у Конгрес.
4. Конгрес США прийняв закон та направив його на підпис президенту. Президент відмовився промульгувати дві статті законопроекту з десяти? Чи може президент накласти вето на ці дві статті? Що повинен вдіяти Конгрес для того, щоб президент підписав закон?
За конституцією США президент має лише право відкладального вето, а зазначене у даному випадку вибіркове вето. Накласти відкладальне вето президент може на будь-який біль Конгресу у 10-денний строк з моменту отримання. Подолати таке вето і ухвалити цей біль парламенту США можна за допомогою 2/3 голосів членів в обох палатах.
5. За пропозицією 2/3 членів обох палат Конгресу США була внесена поправка до конституції. Які варіанти процедури вступу у силу такої поправки існують у США? Чи встановлюється який-небудь термін для ратифікації поправок?
За ст.V Конституції США: Конгрес може ухвалювати поправки до Конституції, коли це вважатимуть за потрібне дві третини обох палат. Також за бажанням законодавчих органів двох третин усіх штатів він повинен скликати Конвент для ухвалення поправок, які завжди набирають чинності і вважаються частиною Конституції після ратифікації законодавчими органами трьох четвертин усіх штатів або конвентами у трьох четвертинах усіх штатів. Конгрес має визначати певний спосіб ратифікації, і жодна поправка, що буде подана перед роком 1808, не повинна порушувати перший і четвертий параграфи дев'ятого розділу Статті І, і жоден штат без згоди Конгресу не можна позбавити рівного з іншими штатами права голосу в Сенаті.
