Тема 18. Основи конституційного права Японії
1. Накресліть структурно-логічну схему «Вищі органи державної влади в Японії». В ищі органи державної влади в Японії
Імператор. Є символом держави та єдності
нації. Його влада фактично зведена до
0.
Уряд –
Кабінет міністрів.
Вищий орган виконавчої влади
2- палатний парламент
Коккай
2. На основі аналізу конституції Японії визначить форму правління та обґрунтуйте свою відповідь.
За конституцією, Японія – конституційна монархія. Це можна простежити з Таких факторів, як:
верховенство парламенту над виконавчою владою;
незалежна судова влада;
уряд повинен користуватися довірою парламенту;
акти монарха контрасигнуються головою уряду або відповідним міністром.
3. Палата представників парламенту Японії прийняла законопроект і направила його на розгляд Палати радників. Палата радників протягом 60 днів не прийняла рішення за даним законопроектом. Палата представників розглянула даний законопроект повторно і знову схвалила більшістю голосів. Чи вступить у силу даний законопроект? Чи може законопроект розглядатися на спільному засіданні палат?
Відповідь на це питання дає ст. 59 Конституції Японії, у якій сказано: законопроект, за винятком випадків, особливо передбачених Конституцією, стає законом після прийняття його обома палатами. Прийнятий Палатою представників законопроект, по якому Палата радників винесла рішення, відмінне від рішення Палати представників, стає законом після його вторинного схвалення більшістю не менш двох третин голосів присутніх членів Палати представників. Положення попереднього абзацу не забороняє Палаті представників вимагати, відповідно до закону, скликання спільного засідання обох палат. Якщо Палата радників не схвалить остаточного рішення по законопроекті, прийнятому Палатою представників, протягом шістдесятьох днів, за винятком часу перерви в роботі Парламенту, після його одержання, то Палата представників може розглядати це як відхилення даного законопроекту Палатою радників.
4. Палата представників парламенту Японії прийняла рішення, що стосується бюджету. На спільному засіданні палати представників і палати радників рішення не було прийнято. Чи вступить у силу дане рішення?
У ст. 60 Конституції Японії зазначено, що бюджет спочатку представляється на розгляд Палати представників. Якщо Палата радників прийняла по бюджеті рішення, відмінне від рішення Палати представників, і якщо угода не досягнута навіть за допомогою передбаченого законом об'єднаного засідання обох чи палат якщо Палата радників не прийняла остаточного рішення протягом тридцяти днів, за винятком часу перерви в роботі Парламенту, після одержання бюджету, прийнятого Палатою представників, рішення Палати представників стає рішенням Парламенту. Спираючись на цю статтю можна сказати, що рішення вступить у силу.
5. Палата представників і Палата радників парламенту Японії прийняли різні резолюції по висуванню прем'єр-міністра. На спільному засіданні палат угода не була досягнута. Яким чином повинно вирішуватися питання про кандидатуру прем'єр-міністра?
Дане питання врегульовано ст. 67 Конституції Японії, яка передбачає, що якщо Палата представників і Палата радників прийняли різні резолюції про висування і якщо угода не була досягнута і за допомогою передбаченого законом об'єднаного засідання обох чи палат якщо Палата радників не прийняла рішення про висування протягом десяти днів, за винятком часу перерви в роботі Парламенту, після того як Палата представників зробила таке висування, то рішення Палати представників стає рішенням Парламенту.
6. У результаті звертання Верховний суд Японії прийняв рішення про те, що одна з норм діючого закону суперечить Конституції. Чи будуть діяти інші статті даного закону? Чи може після рішення Верховного суду парламент республіки змінити статті таким чином, щоб привести її у відповідність з Конституцією?
Ст. 98 Конституції Японії зазначає, що Конституція є Верховним законом країни, і ніякі закони, укази, рескрипти чи інші державні акти, що суперечать у цілому чи в частині її положенням, не мають законної сили. Також ст. 81 передбачає, що Верховний суд є судом вищої інстанції, повноважним вирішувати питання про конституційність будь-якого закону, наказу, розпорядження чи іншого офіційного акта. Отже, якщо Верховний суд прийме відповідне рішення про неконституційність даного закону, то він не буде діяти. Парламент може змінити статті такого закону звичайним шляхом.