Рослинність

Лісостепові ландшафти почали формуватись в неогені. У цей період посилювалась континентальність клімату, що зумовило зміну тропічних і субтропічних лісів, які панували раніше, на савани. Під час дніпровського зледеніння площа лісів на півдні Східноєвропейської рівнини значно скоротилася, а на їх місці утворився Лісостеп. У післяльодовиковий період почалося різке зростання лісистості на півдні рівнини. Лісова рослинність наступала на степові простори. Пізніше, навпаки, степова рослинність наступала на лісові масиви. Вирішальну роль у спрямуванні процесів відіграли тепловий і водний режими території.

Територія с.Чорна Камянка відзначається надзвичайно низьким відсотком лісистості, майже суцільною розораністю. Природна та напівприродна рослинність збереглася лише в долинах річок. Особливо цінним з природоохоронної точки зору є річково-долинний ландшафт річки Гірский Тікич, який характеризується своєрідною геоморфологічною будовою, зумовленою виходами кристалічних порід Українського кристалічного щита, різноманітним рослинним покривом з поєднанням степової, лісової, лучної, болотної, водної, петрофітної рослинності, а також численними локалітетами видів рослин і тварин, що підлягають охороні різного рівня.

Грунтовий покрив відзначається значною строкатістю, пов’язаною з досить складною стрктурою ландшафту на всіх етапах ґрунтотворних процесів, оскільки періодичні зміни клімату, пересічний рельєф місцевості й антропогенний фактор зумовлювали значну гаму рослинних формацій. Він представлений залишками остепнених лук і степів на плакорах, масивів дубово-кленових лісів. В лісах переважає дуб (до 70%) ясен, клен, горіх волоський, граб. В чагарниковому ярусі ростуть клен бородавчатий, акація жовта, малина, ожина, чорна смородина, шипшина, терен. Ліси з таких порід світлі, через їх крону добре проникає сонячне проміння, а тому поверхня грунту вкривається добре розвинутою травяною рослинністю: деревій дудник лісовий, амброзія, блекота чорна, чабрець, череда, чистотіл, проліска дволиста, подорожник. Рослинність ділянки представлена степовими достатньо трансформованими через ерозію угрупованнями на стрімких схилах лівого берега. В складі угруповань відмічено велику популяцію занесеного до Червоної книги України шафрану сітчастого, а також регіонально рідкісних пустельниці довголистого і цибулі Пачоського .

Аналізуючи вище викладене можна зробити висновок, що саме така багата різноманітність рослинного покриву відіграє важливу роль у створенні гумусу, одного з основних ґрунтоутворювальних факторів відновлювання грунтів. Специфічним процесом при утворенні грунтів є накопичення великої кількості перегною, що має нейтральну реакцію, його розподіл серед мінеральної маси, з якою він в достатній мірі перемішаний, його глибоке поширення по профілю грунтів. У зв’язку з цим чорнозем при «нормальному» його заляганні має профіль, що чітко розчленовується на генетичні горизонти.