6. Основні закони риторики

Рито́рика — це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей. Ця наука вивчає методику творення тексту, визначає його структуру, найпридатнішу для зрозумілого й аргументованого викладення думки.

Закони риторики :

1. Концептуальний закон – передбачає пошук істини шляхом всебічного аналізу предмета.

2. Закон моделювання аудиторії - передбачає системне вивчення аудиторії, тобто тих, на кого розраховується викладення концепції

3. Стратегічний закон - становить собою варіант реалізації концепції та характеризується такими ознаками: динамічність, гнучкість, варіативність

4. Тактичний закон - передбачає систему дій по підготовці ефективної реалізації стратегій

5. Мовленнєвий закон - передбачає вираження думки в дійовій словесній формі

6. Закон ефективної комунікації

7. Системно-аналітичний закон - передбачає аналіз якості та ефективності продукту мисленнєво-мовленнєвої риторичної діяльності.

7. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання. Структура ділового спілкування.

Етика ділового спілкування – це навчальна дисципліна, становленню і розвитку якої сприяли різні галузі науки та практики.

Завдання :

• Здобути знання про філософські, етичні, психологічні основи ділового спілкування, норми і правила

• Аналізувати конкретні ситуації, розпізнавати типи людей рівень їхньої моральності і тд.

• Оволодіти системою способів і засобів ділового спілкування

• Гнучко застосовувати обрані способи та засоби у процесі спілкування

• Накреслити шляхи формування культури спілкування.

Ділове спілкування – це усний контакт між співрозмовниками, які мають для цього необхідні повноваження і ставлять перед собою завдання розв’язати конкретні проблеми.

Особливості :

1. Наявність певного офіційного статусу об’єктів

2. Спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку зв’язків між представниками взаємозацікавлених організацій

3. Передбачуваність ділових контактів, які попередньо плануються, визначається їх мета,зміст і можливі наслідки

4. Конструктивність характеру взаємовідносин, їх спрямування на розв’язання конкретних завдань

5. Взаємоузодженість рішень, домовленість та подальша організація взаємодії партнерів.

6. Значущість кожного партнера як особистості

7. Безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що бентежать внутрішній світ

8. Мовленнєвий етикет. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів по телефону.

Мовленнєвий етикет – сукупність словесних форм ввічливості, прийнятих у певному колі людей, певного суспільства, певної країни, але без яких не обходиться жоден народ.

Основні етапи і правила ведення ділових зустрічей і переговорів

Перш за все, потрібно все добре зважити й вирішити, чи зможете ви досягти задуманого зразу, чи після двох-трьох зустрічей?

Коли ви готуєтесь до переговорів, подумайте, хто буде корисним при обговоренні висунутих ідей.

Чи компетентні ці люди, у питаннях, про які буде йти мова? Може потрібно з ними зустрітися напередодні і на їх території?

Потрібно проаналізувати такі позиції:

1. Яка обстановка на роботі? Чи допоможе існуюча ситуація правильно оцінити ваші нові ідеї вашими колегами й керівником (коли ви сам не керівник)?

Коли ж ви господар положення і запрошуєте на зустріч свого підлеглого чи партнера, подумайте про найбільш слушний час і сценарій зустрічі.

Поцікавтеся, які проблеми хвилюють контактора, яка атмосфера в його колективі.

Перші зустрічі не рекомендується проводити в передсвяткові дні. Думки людей уже не тут.

Ділові зустрічі, переговори можна проводити на нейтральній території – у конференц-залі або інших приміщеннях без індивідуальних ознак. Недоліком таких залів є те, що вони занадто безособисті. У таких приміщеннях важко бути уважним особливо, коли нарада затягується, що небажано і в інших приміщеннях

Робота людського мозку залежить від порядку і логіки викладу даних. Він не сприймає да-них, коли в них:

- немає потрібної інформації;

- немає на що послатися;

- відсутнє звучання знайомої мелодії;

- не об’єднані частини того, що мовиться;

- багато незрозумілого.

Щоб зберегти зацікавленість до вашого повідомлення, необхідно, щоб ваш матеріал виходив із старого, добре відомого.

Телефонна розмова - це своєрідна візитна картка керівника, менеджера та й будь-якої ділової людини. А тому в більшості випадків, коли необхідно щось обговорити по телефону, слід в першу чергу створити сприятливу для розмови атмосферу: визначити збіжність інтересів, підтвердити свої зобов’язання, подякувати за розмову та інше. При цьому бажано пам’ятати і про правила етикету.

Телефонна розмова вимагає ретельної підготовки. У ній проглядаються всі основні етапи, характерні для ділового спілкування. Перш ніж зателефонувати, необхідно ясно визначити мету розмови, продумати її зміст і скласти перелік питань на папері, передбачити можливу реакцію співбесідника.

Ділова розмова вимагає стислості і не повинна продовжуватися більше 5-6 хвилин.

Композиція розмови:

- взаємне привітання (півхвилини);

- інформація про мету дзвінка (1 хв);

- обговорення суті справи. У телефонній розмові слід вживати "закриті" питання, які передбачають відповіді "так", "ні", "не знаю" (2-3 хв).

Починаючи розмову, потрібно відрекомендуватися, коли дзвоните ви і коли телефонують вам. Якщо співбесідник не відрекомендувався, ввічливо поцікавтеся самі з ким ви розмовляєте.

Намагайтеся вислухати співбесідника і в той же час не мовчіть довго, щоб не виникло вра-ження перерваного зв’язку. Розмовляйте по телефону на тому ж рівні гучності, що і в бесіді віч-на-віч.

Отже, дотримання правил ведення службових телефонних розмов - професійний обов’язок керівника, менеджера.