
- •1. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування.
- •Державотворча роль української мови відбивається в таких моментах:
- •2. Функції мови
- •3. Стилі і типи мовлення
- •4. Літературна мова. Мовна норма
- •5. Культура мови. Культура мови під час дискусії
- •6. Основні закони риторики
- •Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання. Структура ділового спілкування.
- •Мовленнєвий етикет. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів по телефону.
- •Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни. Спеціальна термінологія і професіоналізми
- •Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- •Орфографічні норми сучасної української літературної мови.
- •Орфоепічні норми сучасної української літературної мови.
- •Морфологічні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні.
- •Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні
- •15.Українська пунктуація.
- •16.Речення. Його різновиди
- •17. Основні правила вживання розділових знаків
- •18. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •19.Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •20.Розділові знаки при вставних словах і словосполученнях
- •21.Розділові знаки при вставлених конструкціях
- •22. Поняття складного речення. Його різновиди
- •23.Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях.
- •24. Розділові знаки у безсполучниковому реченні
- •25. Роль розділових знаків у ділових документах.
- •26. Поняття «документ», його різновиди. Загальні вимоги до складання документів
- •27. Ознаки за якими розрізняють види документів
- •28. Текст документа
- •29. Діловодство. Формуляр. Формуляр-зразок
- •30.Реквізити. Склад реквізитів
- •31. Вимоги до бланку документу
- •32. Вимоги до текста документа
- •33. Укладання документів щодо особового складу
- •38.Особовий листок з обліку кадрів. Основні реквізити
- •39.Трудова книжка. Наказ. Основні реквізити
- •41.Службові листи. Класифікація листів
- •42.Доповідна та пояснювальна записки, їх реквізити
- •43. Протокол, витяг із протоколу.Їх реквізити
- •44.Розпорядчі документи. Їх різновиди
- •45. Організаційні документи їх різновиди
- •46. Положення вимоги до тексту положення.
- •47.Статут вимоги до тексту статуту
- •48.Інструкція. Реквізити інструкції
- •49. Правила. Реквізити правил
- •50. Укладання фахових документів відповідно до напрямку підготовки
32. Вимоги до текста документа
Текст — головний елемент документа. При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги, найголовніші з яких — достовірність та об'єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та максимальна стислість.
Достовірним текст документа є тоді, коли викладені в ньому факти відображають справжній стан речей.
Точним текст документа є тоді, коли в ньому не допускається подвійного тлумачення слів та висловів.
Повним називається такий текст документа, зміст якого вичерпує всі обставини справи.
Стислим є текст, у якому відсутні зайві слова та смислові повтори, надмірно довгі міркування не по суті справи.
Переконливим є такий текст, який веде до прийняття адресатом пропозиції або виконання прохань, викладених у документі.
Текст складається з таких логічних елементів:
1) вступу (зазначається привід, що призвів до укладення документа, викладається історія питання таін.);
2) доказу (викладається суть питання: докази, пояснення, міркування, що супроводжуються цифровими розрахунками, посиланнями на законодавчі акти й інші матеріали);
закінчення (формулюється мета, заради якої складено документ).
Текст документа, що складається з самого закінчення, називається простим, а той, що містить також інші логічні елементи, — складним.
Залежно від змісту документів застосовується прямий (після вступу іде доказ і закінчення) або зворотний (спочатку викладається закінчення, потім доказ, вступ відсутній) порядок розташування логічних елементів.
33. Укладання документів щодо особового складу
Укладання документів щодо особового складу:
· автобіографія;
· резюме;
· характеристика;
· заява;
· скарга.
АВТОБІОГРАФІЯ
Автобіографія — це документ, у якому особа, що складає його, подає опис свого життя та діяльності в хронологічній послідовності.
Автобіографія має бути вичерпною, інформативною, лаконічною, може писатися від руки або з використанням технічних засобів. Залежно від призначення автобіографія може бути:
- автобіографією-розповіддю (укладається в довільній формі);
- автобіографією-документом (точно викладаються основні факти).
Автобіографія складається з таких реквізитів:
1. Назва документа.
2.Текст.
3. Дата.
4.Підпис, ініціали, прізвище особи, яка написала автобіографію.
Основними складовими частинами тексту автобіографії є:
1. Прізвище, ім’я, по батькові (повністю, у називному відмінку).
2.Число, місяць, рік і місце народження.
3. Відомості про навчання (роки й місце, одержана освіта й спеціальність за дипломом тощо).
4. Відомості про трудову діяльність (коли, де, на якій посаді працював автор автобіографії, останнє місце роботи чи навчання, посада).
5. Відомості про громадську роботу, досягнення, заохочення, захоплення.
6. Відомості про батьків (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, де й ким працюють, посада або останнє місце роботи).
7. Склад родини і стан сім’ї.
8. Паспортні дані, домашня адреса, номер телефону.
езюме — це документ, у якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність і професійні успіхи та досягнення особистості, яка його складає. Якщо автобіографія чітко констатує факти та описує певні етапи життєвих періодів, то резюме окрім цього повинно ще й “похвалити” того, від чийого імені воно написане. Мета резюме – вигідно “продати” себе. Бо ж найважливішою метою написання резюме є успішне та бажане працевлаштування. Проте не варто забувати, що похвали мусять бути виваженими, об’єктивними та правдивими. Якщо, наприклад, ви написали, що є комунікабельним та легко працюєте у великому колективі, то посаду з відповідними аспектами вам і запропонують, але потім (у разі неправдивих свідчень) виявиться, що ви панічно боїтеся великої кількості людей та із великими зусиллями йдете на комунікативний контакт, то ця робота залишиться за вами ненадовго.
Узагалі не встановлено якихось суворих вимог щодо розташування реквізитів резюме, але одним з найпоширеніших є зразок, коли подається:
1. Назва документа.
2. Прізвище, ім`я та по-батькові особи, яка складає резюме.
3. Мета складання резюме.
4. Досвід роботи.
5. Освіта.
6. Знання мов.
7. Контактний телефон.
Може бути й інший варіант розміщення реквізитів: спочатку називається посада, яку ви обіймаєте зараз, потім у зворотному хронологічному порядку перераховуються посади, які ви обіймали до цього, а в кінці зазначається освіта.
Основна вимога до такого документа – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу.
Характеристика
Характеристика – документ, у якому надається оцінка ділових і моральних якостей працівника як члена колективу за період, який він відпрацював на даному підприємстві.
Характеристика пред'являється при вступі до навчальних закладів, висуванні на виборні посади, атестації, оформленні на роботу за конкурсом тощо.
Характеристику укладають у двох примірниках, один із яких отримує працівник, а другий (копію) підшивають до його особової справи. Текст характеристики викладається від 3-ї особи на прохання працівника. Згідно з типовим запитом характеристика може надсилатися до вищих інстанцій, судових і адміністративно-господарчих органів та інших установ.
Відповідно до призначення характеристики поділяються на виробничі, атестаційні, рекомендаційні та нейтральні.
Характеристика має містити такі відомості:
1. Назва документа.
2. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові особи, на яку укладається характеристика (в родовому відмінку).
3. Статус; посада; науковий ступінь і місце роботи, навчання.
4. Рік народження (якщо треба - національність, домашня адреса, освіта).
5. Текст - дані про трудову діяльність (навчання), із якого часу працює (учиться), просування по службі; ставлення до обов'язків; рівень професійної майстерності; найвагоміші досягнення, заохочення чи покарання. Зазначаються моральні якості риси характеру, ставлення до колег чи інших членів колективу.
6. Висновки - призначення характеристики.
7. Посада (ліворуч), підпис (праворуч), ініціали, прізвище керівника установи, закладу (при потребі інших відповідальних осіб).
8. Дата укладання документа (ліворуч).
9. Печатка установи, що видала характеристику
ЗАЯВА
Одним з найпоширеніших інформаційних документів у справочинстві є заява.
Дуже часто за службовими й приватними обставинами ми пишемо заяву. Вона адресується установі або посадовій особі, як правило, містить прохання чи пропозицію. Заява складається однією або кількома особами.
Прізвище особи, яка звертається із заявою, має форму родового відмінка без прийменника. Але у випадку збігу близькозвучних прізвищ пишеться прийменник.