
- •1. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування.
- •Державотворча роль української мови відбивається в таких моментах:
- •2. Функції мови
- •3. Стилі і типи мовлення
- •4. Літературна мова. Мовна норма
- •5. Культура мови. Культура мови під час дискусії
- •6. Основні закони риторики
- •Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання. Структура ділового спілкування.
- •Мовленнєвий етикет. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів по телефону.
- •Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни. Спеціальна термінологія і професіоналізми
- •Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- •Орфографічні норми сучасної української літературної мови.
- •Орфоепічні норми сучасної української літературної мови.
- •Морфологічні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні.
- •Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні
- •15.Українська пунктуація.
- •16.Речення. Його різновиди
- •17. Основні правила вживання розділових знаків
- •18. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •19.Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •20.Розділові знаки при вставних словах і словосполученнях
- •21.Розділові знаки при вставлених конструкціях
- •22. Поняття складного речення. Його різновиди
- •23.Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях.
- •24. Розділові знаки у безсполучниковому реченні
- •25. Роль розділових знаків у ділових документах.
- •26. Поняття «документ», його різновиди. Загальні вимоги до складання документів
- •27. Ознаки за якими розрізняють види документів
- •28. Текст документа
- •29. Діловодство. Формуляр. Формуляр-зразок
- •30.Реквізити. Склад реквізитів
- •31. Вимоги до бланку документу
- •32. Вимоги до текста документа
- •33. Укладання документів щодо особового складу
- •38.Особовий листок з обліку кадрів. Основні реквізити
- •39.Трудова книжка. Наказ. Основні реквізити
- •41.Службові листи. Класифікація листів
- •42.Доповідна та пояснювальна записки, їх реквізити
- •43. Протокол, витяг із протоколу.Їх реквізити
- •44.Розпорядчі документи. Їх різновиди
- •45. Організаційні документи їх різновиди
- •46. Положення вимоги до тексту положення.
- •47.Статут вимоги до тексту статуту
- •48.Інструкція. Реквізити інструкції
- •49. Правила. Реквізити правил
- •50. Укладання фахових документів відповідно до напрямку підготовки
24. Розділові знаки у безсполучниковому реченні
Розділові знаки в безсполучникових складних реченнях
1. Якщо частини безсполучникового складного речення виражають одночасність, сумісність дій або їх послідовність і тісно зв’язані між собою за змістом, між ними ставиться кома: Вночі несподівано задув північний вітер, небо скоро затяглося хмарами. (О. Г.) 2. Якщо частини безсполучникового речення зберігають певну свою самостійність за змістом, то між ними ставиться крапка з комою: На порозі стоїть бабуся; навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише; десь-то вода гучить; а високо над усім грає-сіяє вишнє променисте сонечко... (М. В.) 3. Між частинами безсполучникового складного речення ставиться двокрапка. Це буває в таких випадках: • якщо в безсполучниковому складному реченні наступне речення пояснює, розкриває смисл попереднього: Погаслі вечірні вогні: усі спочивають у сні. (Л. Укр.) • якщо в першій частині безсполучникового складного речення є слова так, такий, одно та ін., конкретний зміст яких розкривається в другій частині: Здавна в Кавунівці так повелося: старі дома, а молодь здебільшого на марганцях. (О. Г.) • між двома реченнями, якщо в першому з них є слова бачити, дивитись, чути, розуміти та ін., які разом з відповідною інтонацією попереджають, що далі, у наступному реченні, буде викладено якийсь факт: Старий присувається до вікна, зазира в середину й бачить: у хаті, за столом, сидять гості — учитель та селяни. (Коцюб.) Якщо в реченнях зазначеного типу немає характерної попереджувальної інтонації в кінці першого речення, то замість двокрапки ставиться кома або тире: Чула, тріснув тин. (Головко.)А де ж чує — щось по листі шелеснуло, холодним вітриком дихнуло. (Гл.) 4. Тире в безсполучникових складних реченнях ставиться в таких випадках: • якщо зміст частини складного речення зіставляється або протиставляється: Не вони судили — він судив. (М. Р.) • якщо в першій частині безсполучникового складного речення вказується час дії, про яку говориться у другій: Зійде сонце — утру сльози, ніхто й не побачить. (Шевч.) • якщо в першій частині зазначається умова, при якій відбувається дія другої частини: Треба роздягнутись — роздягнеться, треба сьорбати гарячий чай — сьорбатиме. (О. Г.) • якщо друга частина безсполучникового складного речення виражає наслідок або висновок із того, про що говориться в попередній частині. Звичайно в цих випадках між реченнями можна поставити через це, тому, тоді та ін.: Продержались з тиждень морози — земля закляла, як кістка. (Мирн.) • якщо в другій частині безсполучникового складного речення міститься порівняння з тим, про говориться в першій частині: Гляне — холодною водою зіллє. (М. В.) • якщо друга частина безсполучникового складного речення (приєднувальне речення) починається словами цей, такий і под.: Ще й разу не бачивши моря, я вже надумався стати неодмінно моряком — то був мій перший, дитячий ще, вибір професії. (См.)