16.Речення. Його різновиди

Речення — граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слів певної мови, яка становить окрему, відносно незалежну думку; це значеннєве, граматичне і інтонаційне ціле, що виражає якусь думку в відношенні її до дійсності (предикативність, створена категоріями модальності, часу й особи) одним словом чи сполукою слів.

1. За будовою:

• двоскладні (граматична основа складається з підмета і присудка):

Йшов невеликий дощ.

• односкладні (граматична основа має або підмет, або присудок):

Дощило.

2. За метою висловлювання:

• розповідні (передають повідомлення):

Сьогодні холодно.

• питальні (передають запитання):

Сьогодні холодно?

• спонукальні (виражають спонукання до дії):

Одягайся тепліше!

3. За емоційним забарвленням:

• неокличні (думка виражена спокійно):

Ходи-но сюди.

• окличні (думка виражена з сильним емоційним забарвленням):

Ходи-но сюди!

4. За кількістю граматичних основ:

• прості (мають одну граматичну основу):

Вечір.

• складні (мають дві або більше граматичних основ):

Вечір, надворі швидко темнішає.

5. За наявністю другорядних членів речення:

• непоширені (не мають другорядних членів): Холодно.

• поширені (мають один та більше другорядних членів):

Надворі було холодно. 

17. Основні правила вживання розділових знаків

ДИВ. ПИТАННЯ № 15

18. Розділові знаки при однорідних членах речення

. Між усіма однорідними членами, якщо вони з'єднані перелічувальною інтонацією без сполучників, ставиться кома:

Суворовці завжди йдуть струнко, бадьоро, красиво (Н. Забіла).

Якщо однорідні члени дуже поширені, між ними іноді ставиться крапка з комою: Парубок плівся повагом, позакладавши руки назад себе; позирав навкруги своїми блискучими очима; іноді зупинявся і довго розглядав земне нив'я (Панас Мирний).

2. Кома ставиться між усіма однорідними членами, якщо вони з'єднані повторюваним сполучником: Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко);Крик, та гул, та жарт стоять понад річкою (Панас Мирний).

3. Якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повторюються, то кома перед ними не ставиться: Летів і танув сніг (М. Рильський); Сила та розум — краса людини (Народна творчість); Над дорогою попадалась вся в цвіту груша або кущ черемхи (М. Коцюбинський).

4. Перед протиставними сполучниками а, але, та (в значенні але), що з'єднують однорідні члени, ставиться кома: Не вітер, а буря завіяла (Панас Мирний); Марко озирнувся, але нічого не побачив (Ж. Стельмах); Світить місяць, та не гріє (Народна творчість).

5. Між парами однорідних членів ставиться кома: Наука й труд, знання і школа манливо кличуть до мети (П. Усаченко).

6. Якщо однорідні члени з'єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника: Не тільки будівельники, а й селяни з довколишніх сіл ще вночі збирались на берег (Я. Ваш).

19.Розділові знаки при відокремлених членах речення

Відокремленими називаються члени речення, що за змістом виділяються при усному мовленні інтонацією, а на письмі — розділовими знаками:

Відокремлений член речення виділяється на письмі комами, рідше — тире. Відокремленими можуть бути означення (також прикладки), обставини і додатки.

 Відокремлені означення

Кома вживається для виділення відокремлених означень, виражених:

1. Дієприкметниками та прикметниками, що мають при собі пояснювальні слова й стоять після означуваного іменника

2. Дієприкметниками та прикметниками, що не мають пояснювальних слів і стоять після означуваного іменника, особливо в тих випадках, коли перед іменником є вже означення

3. Дієприкметниками та прикметниками (як із пояснювальними словами, так ібез них), поставленими перед іменником, якщо вони, виступаючи в ролі означення до іменника, мають ще обставинний відтінок (будучи, бувши...) або відділені від іменника іншими членами речення

4. Дієприкметниками й прикметниками (як із пояснювальними словами, так і без них), що стосуються особових займенників

5. Іменниками в непрямих відмінках (з прийменниками або без них), щоб надати їм більшої ваги порівняно з іншими членами речення