- •1.Поняття та система цивільного права України.
- •7, Види, порядок укладання та припинення договорів
- •14.Поняття і види часу відпочинку. Види відпусток та порядок їх надання.
- •15. Поняття та структура заробітної плати
- •16. Правове регулювання праці неповнолітніх
- •17. Поняття і засоби забезпечення трудової дисципліни
- •18. Поняття підстава та умови матеріальної відповідальності. Види матеріальної відповідальності працівника за шкоду
- •19. Поняття індивідуальних трудових спорів, порядок їх вирішення
- •20. Кримінальне право україни як галузь права
- •21. Загальна характеристика кримінального законодавства україни
- •22. Поняття та ознаки кримінальної відповідальності. Підстави кримінальної відповідальності
- •23. Поняття та ознаки злочину. Види злочинів.Склад злочину
- •24. Стадії вчинення злочину, добровільні відмова при незакінченому злочині
- •25. Поняття співучасті у злочині. Види співучасників
- •26. Поняття неосудності та обмеженої осудності
- •27.Поняття та мета кримінального покарання.Види покарань.Загальні засади призначення покарання.Обставини.Що пом’якшують покарання.Обставинт,що обтяжують покараня.
- •28.Обставини , що виключають злочинність діяння.Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.
- •29.Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- •30.Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •31.Примусові заходи виховного характеру
- •32.Амністія і помилування
- •33.Конституційні засади судочинства в Укр.
- •34.Загальна харак. Судової системи Укр.
- •35.Правовий статус суддів.Гарантії незалежності суддів.Основні принципи судочинства.
- •36.Конституційний Суд Укр:правовий статус,повноваження, порядок утворення,склад.
- •37.Система судів загальної юрисдикції в Укр.,їх повноваження
- •38.Господарські суди, їх повноваження
- •39.Адміністративні суди,їх повноваження
- •40.Поняття та система правоохоронних органів України
- •41. Система органів прокуратури. Основні функції прокуратури за Констит України
- •42. Правовий статус міліції України. Права та обов’язки працівників міліції
- •43. Правовий статус та завдання Служби Безпеки України
- •44. Право на звернення до господарського суду. Організація господарських судів в Україні
- •45. До господарське врегулювання господарських спорів. Підвідомчість господарських судів та компетенція господарських судів щодо їх вирішення
- •46. Учасники господарського процесу
- •47. Докази в господарському процесі
- •48.Господарські витрати та процесуальні строки
- •49.Подання позову, порушення провадження у справі та підготовка матеріалів до розгляду в засіданні господарського суду
- •50.Вирішення господарських спорів
- •51.Перевірка рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду та за нововиявленими обставинами
- •52. Виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду
30.Кримінальна відповідальність неповнолітніх
Відповідальність неповнолітніх, тобто осіб, які не досягли 18-річного віку, передбачена кримінальним, адміністративним та іншим законодавством.
Так, кримінальній відповідальності підлягають особи, які до вчинення злочину досягли віку 16 років (ч. 1 ст. 22 Кримінального кодексу України, далі - КК). Це так званий загальний вік кримінальної відповідальності.
Закон також (ч. 2 ст. 22 КК України) передбачає і знижений вік кримінальної відповідальності. Йдеться про осіб у віці від 14 до 16 років. Ці особи підлягають кримінальній відповідальності за такі види злочинів, як: вбивство (ст.ст. 115-117 КК), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121, частина третя статтей 345, 346, 350, 377, 398), зґвалтування (ст. 152), хуліганство (ст. 296) та інші.
Зниження віку кримінальної відповідальності законодавець обумовив перш за все тим, що особа уже в 14-річному віці усвідомлює суспільну небезпечність і протиправність злочинів, які вказані в ч. 2 ст. 22 КК . Крім того, серед підлітків ці злочини досить поширені, і більшість з них тяжкі, представляють підвищену суспільну небезпечність.
Особи у віці від 11 до 14 років не можуть бути суб’єктами злочину, оскільки не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Проте, ч. 2 ст. 97 КК визначає, що до цих осіб все ж таки можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру з дотриманням таких умов: по-перше, неповнолітньому виповнилось 11 років; по-друге, ця особа вчинила діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого особливою частиною КК.
Згідно ст. 105 КК неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
31.Примусові заходи виховного характеру
Підстави застосування
Примусові заходи виховного характеру можуть застосовуватися лише до осіб, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми; які вчинили злочин невеликої або середньї тяжкості; які щиро розкаялися після вчинення злочину та в подальшому поводилися бездоганно. Суд у такому разі приходить до висновку, що неповнолітній на момент постановлення вироку не потребує покарання.
Мета
Метою застосування примусових заходів виховного характеру є забезпечення інтересів неповнолітнього, які полягають в одержанні ним необхідного виховання, освіти, лікування, захисту від насильства та жорстокості, соціальної допомоги, а також у наявності можливості пристосуватися до реалій оточуючого життя, підвищити свій культурний, соціальний та загальноосвітній рівень, набути професії та працевлаштуватися.
Виховні заходи
За наявності підстав для застосування виховних заходів суд може застосувати:
застереження
обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього
передача неповнолітнього під нагляд батьків, осіб, які їх заміняють, педагогічного чи трудового колективу, окремих громадян на їх прохання
покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти чи заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків
направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи
До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру. Тривалість таких заходів, як обмеження дозвілля та передача під нагляд, встановлюється судом. Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя.
Застереження
Застереження, яке є найбільш м'яким заходом виховного характеру, полягає в роз'ясненні судом неповнолітньому наслідків його дій, оголошенні осуду за ці дії та попередженні про більш суворі наслідки в разі продовження протиправної поведінки чи вчинення нового злочину.