17 Облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів

Вартість основних засобів та нематеріальних активів повинна систематично і раціонально розподілятися на витрати протягом строку корисного їх використання. Цей процес називається амортизацією. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів здійснюється щомісяця. За активами, що надійшли, амортизація нараховується з 1-го числа місяця, наступного за місяцем придбання, а за активами, що вибули — припиняється 1-го числа місяця, наступного за місяцем вибуття. Результат амортизації відображається за рахунками № 4309 «Знос нематеріальних активів», № 4409 «Знос операційних основних засобів», № 4509 «Знос неопераційних основних засобів».

При амортизації необхідно враховувати кілька моментів:по-перше, всі матеріальні та нематеріальні активи довгострокового користування, крім землі, мають обмежений строк експлуатації, а тому їх вартість необхідно розподіляти на витрати протягом усіх років їх експлуатації. Основними причинами обмеженості строку служби активів є фізичний і моральний знос, .по-друге, термін «амортизація» треба розглядати не як фі-зичний знос або зменшення ринкової вартості об’єкта протягом строку їх корисного функціонування, а як відображення поступового списання вартості основних засобів на витрати. по-третє, амортизація не є процесом оцінки вартості, а процесом її розподілу.

На обчислення величини амортизації активу впливають такі фактори; первісна вартість, ліквідаційна вартість, вартість, яка амортизується, строк корисної служби.

При визначенні строку корисної служби активів необхідно враховувати:1) досвід роботи з подібними активами;2) сучасний стан активів; 3) питання ремонту та догляду за активами;4) сучасні тенденції в галузі техніки.

Строк корисного використання основних засобів та нематеріальних активів визначається банком самостійно.

Існує два головних методи нарахування амортизації: рівномір­ний та прискорений. Будь-який метод нарахування амортизації повинен мати одну мету: систематичний та раціональний розподіл ціни придбання основних засобів та нематеріальних активів шляхом нарахування амортизації протягом усіх майбутніх періодів їх корисного використання.

При визначенні методу амортизації необхідно враховувати інтенсивність використання активу залежно від його конкретного застосування.

Суть рівномірного методу полягає у тому, що витратами поточного періоду визнається завжди однакова частина вартості активів (за вирахуванням визначеної ліквідаційної вартості) протягом усього терміну їх корисного використання.

18 Сутність валютних операцій в комерційних банках

Валютними операціями є господарські операції, вартість яких визначається в іноземній валюті, або ті, що потребують розрахунків в іноземній валюті.

Найпоширенішими валютними операціями, що виконуються банками, є:

1. Неторговельні операції: з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти фізичними особами; купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти фізичними особами; приймання готівки на інкасо; видача дозволу на вивіз валюти; конвертація валюти за дорученням клієнта; операції з чеками та платіжними картками; операції за переказами в іноземній валюті.

2. Операції з торгівлі іноземною валютою на Міжбанківському валютному ринку України (МВРУ): укладання угод з метою хеджування ризиків; укладання угод з метою отримання спекулятивного прибутку; укладання угод з метою виконання доручень клієнтів; укладання угод для виконання власних зобов'язань банку; укладання угод купівлі однієї іноземної валюти за іншу.

3. Операції в іноземній валюті, що виконуються за дорученням клієнтів банку: відкриття та обслуговування поточних і вкладних (депозитних) рахунків суб'єктів підприємницької діяльності в іноземній валюті; відкриття та обслуговування поточних і вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб в іноземній валюті; надання кредитів в іноземній валюті.