7 Відкриття і ведення банками рах клієнтів у нац вал.

Банки відкривають рахунки в національній валютідля таких груп клієнтів:

• юридичних і фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності (далі — підприємства) — резидентів, зареєстрованих в установленому порядку;• філій, представництв, відділень, інших відокремлених підрозділів підприємств — резидентів, зареєстрованих в установленому порядку (далі — підрозділи підприємств);• представництв юридичних осіб — нерезидентів, іноземних інвесторів;• фізичних осіб (резидентів і нерезидентів).

У веденні рахунків цих чотирьох груп клієнтів є як спільні риси, так і певні відмінності.

Поточні рахунки в національній валюті банки відкривають підприємствам усіх видів і форм власності, їх відокремленим підрозділам, представництвам фірм-нерезидентів, фізичним особам для приймання і зберігання їхніх власних коштів і для здійснення всіх розрахунково-касових операцій з ними. Ці рахунки найчастіше використовуються в банківській практиці, за ними здійснюється переважна частина міжгосподарських платежів, що проходять через банківську систему.

Поточні рахунки для здійснення всіх видів банківських операцій відкриваються в будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків.

Клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для формування статутного фонду господарського товариства (в іноземній або національній валюті) і один рахунок (в іноземній або національній валюті) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи.

Юридичні особи (нерезиденти) можуть відкривати на території України поточні рахунки для інвестування в національній та іноземній валюті. Поточні рахунки для здійснення господарської діяльності в Україні відкриваються представництвам юридичних осіб (нерезидентам).

Фізичні особи (нерезиденти) можуть відкривати рахунки в національній та іноземній валюті на території України за умови надання нотаріально засвідченої копії легалізованого дозволу центрального банку іноземної держави, громадянином якої є фізична особа, якщо це передбачено угодами, укладеними між Національним банком України та центральними банками іноземних держав.

8 .Принципи організацій безгот розрах.

Організація безготівкових розрахунків здійснюється на основі таких принципів: 1. Грошові кошти всіх господарських суб'єктів (як власні, так і залучені) підлягають обов'язковому зберіганню на поточних та інших рахунках в установах банків. 2. Безготівкові розрахунки між підприємствами, фізичними особами здійснюються через банки шляхом перерахування коштів із поточних рахунків платників на поточні рахунки одержувачів коштів. 3. Розрахунки з постачальниками за товарно-матеріальні цінності та послуги проводяться, як правило, після надання послуг. На практиці застосовують також попередню оплату. 4. Банки списують кошти з рахунків тільки за розпорядженнями їх власників, крім випадків, у яких безспірне списання (стягнення) коштів передбачене законом України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та виконавчими приписами нотаріусів. 5. Доручення підприємств на перерахування коштів приймаються банками до виконання тільки в межах наявних коштів на їх рахунках або за рахунок платіжного кредиту банку. 6. Зарахування коштів на рахунок одержувача відбувається після списання відповідних грошових сум із рахунків платника.

7. Банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їх розпорядження щодо перерахування коштів із рахунків. 8. Підприємства самостійно обирають форми розрахунків та вказують їх при укладенні між собою договорів. 9. Взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному порядку без участі банку. Організація безготівкових розрахунків повинна відповідати конкретним вимогам, які обумовлені інтересами розвитку економіки. Головна з них — забезпечувати своєчасне отримання кожним підприємством грошових коштів за поставлену ним продукцію чи надані послуги, чим сприяти прискоренню обігу обігових коштів у розрахунках.