- •9. Розвиток української політичної думки
- •31. Дати характеристику різновидам партійних систем.
- •32. Розкрити особливості сучасної партійної системи України.
- •33. Визначити місце людини у політиці.
- •35.Охаркеризувати типи політичного статусу особи
- •36. Розкрити форми політичної участі
- •37. Розкрити поняття політичного:відчуження: поняття, прояви
- •38. Охарактеризувати теорії еліти (в.Парето, г.Моска, р.Міхельс, в.Липинський).
- •39. Дати якісні характеристики еліти та їх типології.
- •40. Визначити системи формування і зміни політичних еліт.
- •42. Розкрити природу та сутність політичного лідерства.
- •43. Типологізувати політичне лідерство. Класифікація м.Вебера.
- •46. Співвідношення культури та політики
- •49.Формування та розвиток політичної культури
- •53. Формування та розвиток політичної культури сучасної України.
- •55. Охарактеризувати консерватизм та лібералізм як основні політичні доктрини сучасності.
- •56. Розкрити концепції сучасної соціал-демократії.
- •57.Розкрити поняття “фашизм та неофашизм”.
- •58. Розкрити політичну доктрину анархізму.
- •59. Визначити суть і зміст національної політики держави та її основні напрямки.
- •60. Дати визначення націоналізму та національному патріотизму як явища суспільно-політичного життя.
- •61. Розкрити особливості українського націоналізму
- •62. Охарактеризувати національні меншини як суб’єкти політики.
- •63. Розкрити проблему співвідношення політики та моралі.
- •65. Визначити особливості взаємодії політики та релігії.
- •66. Дати характеристику соціально-політичних доктрин основних світових релігій.
- •67. Дати визначення ролі та функцій засобів масової інформації в політичному процесі.
- •68.Охарактеризувати політичні особливості телебачення.
- •69. Політична етика мас-медіа.
- •70. Розкрити особливості та розвитку політичних комунікативних систем в сучасному українському суспільстві.
- •71. Основні підходи в теорії політичного конфлікту
- •72. Розкрити сутність політичного конфлікту.
- •73. Типологізувати політичні конфлікти.
- •74. Охарактеризувати стилі поведінки у конфліктній ситуації.
- •75. Дати характеристику шляхам і способам розв’язання політичних конфліктів.
- •76.Визначити основні шляхи, засоби досягнення національної та соціальної згоди в сучасному українському суспільстві.
- •77. Здійснити порівняльний аналіз основних виборчих систем.
- •78. Охарактеризувати виборчу систему України.
- •79. Розкрити поняття міжнародних відносин.
- •80. Міжнародна політика: суть, цілі, функції.
- •81. Визначити місце та роль України на міжнародній арені.
- •82. Розкрити поняття “тероризм”.
- •83.Розкрити поняття “геополітика”.
- •84.Дати характеристику воєнній політиці. Воєнна політика України.
- •85.Охарактеризувати основні способи ведення зовнішньої політики країни.
- •86.Політична глобалістика: предмет, структура, категорії.
- •87.Дати повну характеристику глобальних проблем сучасності (політичні аспекти).
- •88.Розкрити проблему підтримки миру.
- •89.Розкрити демографічну проблему.
- •90.Розкрити проблему подолання відсталості.
82. Розкрити поняття “тероризм”.
Терори́зм (від лат. terror — жах) — суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуваннінасильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не повинних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.
Вперше системний політичний терор було розгорнуто якобинцями під час Великої французської революції. Прямими їхніми ідеологічними нащадками були більшовики, які розгорнули «червоний терор» з метою придушення політичної опозиції і поширення більшовицької влади за межі захоплених ними Петербургу і Москви. Жертви владного терору обчислюються багатьма тисячами і навіть мільйонами людей.
Натомість тероризм — насилля «з боку слабшого», насилля, що виходить від опозиційних прошарків суспільства, радикально налаштованих і, як правило, вельми нечисленних. Тероризм носить політичну, соціальну чи національну ознаку в залежності від цілей своїх носіїв. Тероризм як явище переслідує дві основні знакові мети. Перше — вчинити тиск на органи влади, залякати, посіяти страх і непевність. Другою метою і водночас ознакою тероризму є бажання викликати співчуття в своїй цільовій аудиторії, тобто в тому прошарку суспільства, який, як вважається, піддається гнобленню або дискримінації, але поступається в радикальності терористам. Таким чином, тероризм неможливий без того, щоб терористи не оголосили про свою відповідальність за здійснений акт насилля.
Тероризм як соціальне явище обумовлений соціальними, політичними й економічними чинниками.
83.Розкрити поняття “геополітика”.
Фундаментальна зміна політичної карти світу, утворення великої кількості нових незалежних держав, стрімке наростання територіальних, соціальних, економічних, демографічних, екологічних протиріч і нездатність класичної політичної теорії вказати вихід обумовлюють підвищений інтерес до бурхливо розвивається науці - геополітиці.
Геополітика (від грец. Ge - Земля і політика) - наука про географічну обумовленості різних політичних процесів. Термін «геополітика» вперше в науковий обіг у 1916 р. ввів шведський професор Рудольф Челлен.
Сила і вплив держав значною мірою залежать від географічного положення країни, чисельності населення та її природних багатств. Тому геополітика розглядає земний простіHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80"р як найбільш важливий ресурс. Так, на думку Р. Челлена, до держави геополітика повинна підходити як до географічного організму і як до політичного простору. Отже, держава - це земля, територія, місце існування, населення і разом з тим - це країна.
Отже, геополітика - це наука, що вивчає особливості перебігу політичних процесів у великих соціальних системах через призму географічних ландшафтів. У геополітичному аналізі виділяються три аспекти: 1) дослідження соціально-політичної ситуації з точки зору конкретних географічних та часових умов їх розвитку; 2) зіставлення реальних даних з різними і часто протилежними уявленнями про одну й ту ж території; 3) прогноз та рекомендації щодо проведення політичної стратегії перетворення простору. Головними геополітичними факторами виступають: географічні - просторове положення, природні ресурси; ü політичні - політичний лад і особливості держави, її кордони, соцHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0"іальна структура суспільства, наявність основних свобод та ін; ü економічні - потужність і структура продуктивних сил, рівень HYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F"життя населення, інфраструктура, стратегічні запаси і мобілізаційні потужності та ін; ü військові - величина, міць, боєготовність і боєздатність збройних сил, рівень розвитку військового мистецтва, рівень підготовки військових кадрів та ін; ü екологічні - демографічний тиск на обмежені ресурси країни і планети, виснаження сировинних ресурсів, зміна життєздатності населення різних країн і ін; ü демографічні - щільність і склад населення, темпи його розвитку; ü культурні - конфесійні, національні, трудові традиції, інтереси корінних національностей в інших державах, рівень розвитку науки, освіти, охорони здоров'я, урбанізації та ін.
