
- •Біржова та позабіржова торгівля валютою
- •Сутність валютного регулювання та особливості його прояву на національному та міжнародному ринках
- •Валютний ринок та валютні операції
- •Валютні ризики і методи валютного страхування
- •Вартість грошей і час
- •Види валюти.
- •Грошова маса та основні форми її існування
- •Грошовий мультиплікатор
- •Грошові потоки та їх структура
- •Грошові реформи в Україні.
- •Грошові реформи та їх класифікації.
- •Грошово-кредитна політика України у світлі сучасних монетаристських теорій.
- •Грошово-кредитна політика центрального банку – суть та стратегічні цілі.
- •Еволюція світової валютної системи
- •Економічна структура грошового ринку.
- •Елементи грошової системи та їх характеристика
- •Епоха фінансизму.
- •Загальні методи реалізації грошово-кредитної політики.
- •Загальні теоретичні положення пропозиції грошей.
- •Закони грошового обігу та основні шляхи інтенсифікації руху грошей в сфері обігу та платежів.
- •Інструменти грошово-кредитного регулювання.
- •Розвиток форм вартості та виникнення грошей
- •Класифікація грошових реформ.
- •Класична кількісна теорій грошей, її основні постулати
- •Котирування валют
- •Купівельна спроможність як вираз вартості грошей при різних їх формах
- •Методи регулювання інфляції
- •Методи та інструменти регулювання грошової системи
- •Державне регулювання грошової сфери
- •Загальні методологічні основи кількісної теорії грошей
- •Сутність валютного регулювання та особливості його прояву на національному та міжнародному ринках.
- •Механізм формування пропозиції грошей
- •Механізми здійснення рестрикційної та експансіоністської грошово-кредитної політики.
- •Модель сукупного грошового обороту і грошові потоки
- •Модель:
- •Неокласичний варіант розвитку кількісної теорії
- •Економічні та соціальні наслідки інфляції
- •Основні методи стабілізації валютної системи
- •Основні моделі грошових реформ
- •Основні періоди розвитку фінансизму
- •Основні показники вимірювання інфляції
- •Основні принципи організації та моделі побудови грошових систем
- •Основні суб’єкти грошового обороту
- •Основні сфери грошового обороту
- •Основні типи грошових систем та їх еволюція
- •Основні типи грошово-кредитної політики.
- •Основні форми інфляції
- •Особливості прояву на грошовому ринку основних ринкових ознак - попиту, пропозиції, ціни.
- •Пропозиція грошей
- •Платіжний баланс та золотовалютні запаси в системі валютного регулювання.
- •Поняття валюти та її види
- •Поняття валюти та сфера її використання.
- •Поняття грошового обороту як процесу руху грошей.
- •Попит на гроші та механізм його реалізації.
- •Порівняльна характеристика сучасних валютних систем
- •Пропозиція грошей та механізм її формування
- •Раціоналістична та еволюційна концепція походження грошей
- •Режим валютного курсу в Україні
- •Рівновага на грошовому ринку та фактори, що її визначають
- •Розвиток валютної системи України
- •Роль грошей в системі суспільного відтворення
- •Роль кредитної емісії в забезпеченні рівноваги на грошовому ринку
- •Роль кредитної системи у формуванні пропозиції грошей
- •Світові гроші
- •Селективні способи реалізації грошово-кредитної політики
- •Склад грошової системи
- •Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •Становлення та розвиток грошової системи України.
- •Структура грошової системи.
- •Структура сукупного грошового обороту.
- •Суб’єкти грошового ринку
- •Суть грошей та їх форми
- •Суть грошового ринку. Інституційна модель грошового ринку
- •Суть інфляції та її вплив на виробництво, зайнятість та життєвий рівень населення
- •Суть, основи формування та види валютного курсу
- •Суть,основні функції грошей та їх взаємозв’язок
- •Сучасна роль грошей в системі суспільного відтворення
- •Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісної теорії
- •Сучасний фінансизм
- •Фіскально-бюджетна й грошово-кредитна політика в системі державного регулювання ринкової економіки.
- •Форми грошей та їх еволюція.
- •Функція засобу нагромадження грошей, її суть, сфера використання. Вплив часу на функцію засобу нагромадження.
- •Функція засобу обігу грошей, її суть, сфера використання; реальність і кількісна визначеність грошей у цій функції
- •Функція засобу платежу грошей, її суть, відмінність від функції засобу обігу, сфера використання, еволюція
- •Функція міри вартості грошей, її суть, сфера використання
- •Характеристика грошових агрегатів. Грошова база.
- •С труктура грошової бази
- •Характеристика основних форм інфляції.
- •Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають
Епоха фінансизму.
Починаючи з 1976 року, за наслідками угод Ямайської валютної конференції, світове господарство вступає в епоху фінансизму. Термін "фінансизм" характеризує особливий період розвитку світового господарства, при якому рентабельність фінансової системи - надбудови - господарства є визначальною щодо рентабельності в сфері виробництва нефінансової сфери, здебільшого матеріальних благ - базису.
Починаючи з 1976 року, світова економіка стає на шлях дещо збоченого розвитку, оскільки первинною була, є і буде нефінансова сфера. Людям потрібні матеріальні блага, а не гроші. Останні - інструмент для досягнення перших, а не навпаки. За логікою розвитку господарства, визначальним є базис, а не надбудова. Епоха фінансизму запропонувала протилежні умови економічних взаємовідносин. Поява можливості у банків емітувати грошові знаки визначила панування в економіці банківського відсотка. Підтвердженням даної тези є думка фінансового генія Сергія Мавроді: "Навіщо качати нафту, якщо можна качати гроші".
Якщо середня рентабельність бізнесу нефінансового сектора в Європі за два останні десятиліття перебуває у межах 25-30%, то прийнятна рентабельність в фінансовій сфері перевищує 3% на місяць, тобто більше 36% річних. Справді, для чого отримувати 25-30%, якщо можна отримувати 36% і більше? На думку відомого російського фінансового аналітика Хазіна, ключовим інструментом системи фінансизму є облікова ставка центральних банків.
Якщо ж говорити про світову господарську систему, то передусім слід мати на увазі облікову ставку Федеральної резервної системи США. Аналізуючи період розвитку фінансизму, неважко помітити, що облікова ставка ФРС, починаючи з 1980-х років, падала. У 1980 році вона становила 17%, у 1990 році - 8%, у 2000 році - 6%, у 2005 році - 4%, нині - 0-0,25%. З позиції логіки розвитку даної системи така тенденція закономірна: дорогі гроші внаслідок оптимізації господарства перетворюються на дешеві. В такому випадку в економічних суб'єктів - банків - завжди існуватиме інтерес не лише до кредитів ФРС чи інших центробанків, а й до виробництва у нефінансовій сфері, оскільки з тілом кредиту потрібно повертати ще й відсоток. Такий перебіг подій посилював фінансові установи. Це спричиняло зменшення облікової ставки центробанками і привласнення першими все більшої маржі. Зрозуміло, це було можливим лише при здатності центробанків зменшувати ставку.
Нинішня нульова облікова ставка може говорити лише про неможливість подальшого використання зазначеного фінансового інструмента, його вичерпання. Справді, якщо центробанки дають позики під нульовий відсоток комерційним банкам, то в останніх з'явиться можливість не вкладати ресурси у виробництво нефінансової сфери. Таким чином, нульова облікова ставка відриває фінансову сферу від не фінансової. Гроші відриваються від товарів. Відтак, банки стають осередками нестабільності. "Роздута" фінансова система обслуговує значно меншу нефінансову сферу. Дешеві гроші відриваються від товарних благ, а грошові інструменти господарської політики втрачають свій зміст та роль в регулюванні господарської діяльності. Звичайно, аналіз ситуації та моделювання ймовірних напрямків розвитку подій на найближчі роки неможливо уявити без кризи. Однак автору найменше хотілося б спекулювати цим словом або навіть взагалі його вживати. Криза як економічне явище знайоме економічним суб'єктам, особливо розвинутих країн. Описана ж вище ситуація веде не до кризи системи, вона веде до її КРАХУ.
Однією з тез останньої кризи була така: підйоми економічного розвитку змінюються кризами і навпаки. Нині ж мова йде не про циклічність економічного розвитку, а про відхід від базових принципів функціонування економіки і появу нових. Звісно, є висока ймовірність протікання цього процесу у формі кризи. Підтвердженням такого алгоритму розвитку подій є слова одного з найвідоміших фінансових прогнозистів США Чарльза Неннера. На його думку, вже у 2012 році варто очікувати обвалу на світових ринках. Однак на увагу заслуговує не сам прогноз обвалу, а передбачення його результатів. Наслідками, каже фінансист, будуть бойові дії світового масштабу, які приведуть не лише до колапсу світової господарської системи, а й до перерозподілу сфер впливу на глобальному рівні. Такі умови сприятимуть запровадженню нових принципів функціонування господарської системи світу. Неннер передбачає рекордний обвал індексу Доу-Джонса - до 5 000 - в кінці 2012 року. Як відомо, падіння індексу під час останньої світової фінансової кризи зупинилося на позначці 6 547. Обвал ринку, на думку фінансиста, триватиме два-три роки.
Єдиною причиною спаду стане зміна циклів - "війна" і "перемир'я". В таких умовах саме інвестиції у військові дії, а значить, і нарощування ВПК буде засобом економічного зростання. Таким чином, циклічний розвиток господарської системи підміняється штучним циклом "війна-перемир'я" задля все того ж економічного зростання. Експерти та аналітики звертають увагу, що фінансисти такої величини як Чарльз Неннер не завжди намагаються слідувати кон'юнктурі ринку, вони здатні самі її визначати. Іншими словами, тезу фінансиста можна розглядати як спосіб формування потрібних настроїв не лише серед трейдерів, а й серед суспільства.
Події в Тунісі, Єгипті та Лівії показують, наскільки хиткою є влада в нафтоносному регіоні, що може породити "ланцюгову реакцію" в інших "гарячих" точках планети. В умовах глобального середовища Україна не може залишатися осторонь. Остання криза довела, що вітчизняна економіка, особливо фінансова сфера, чутливо реагує на процеси загальнопланетарного масштабу. Її інтегрованість у глобальний ринок ускладнює можливості уряду впливати на ці виклики. Правда, досвід показує, що такий вплив і не потрібен, оскільки нині формується нова глобальна економіка, в якій кожнакраїна є її складовою частиною. Найбільш імовірна тенденція економічного розвитку в глобальному масштабі вимальовується все чіткіше. Короткочасні періоди стабілізації та зростання будуть змінюватися затяжними кризами або кризою з непередбачуваними наслідками. Питання нової, альтернативної фінансизму, системи взаємовідносин господарюючих суб'єктів та інструментів їх регулювання залишається відкритим. Зараз можна спрогнозувати лише нестабільність фінансової системи світу в майбутньому, перетворення її на дисбалансуючу силу господарського розвитку, а також трансформацію банківського та фінансового капіталу з найприбутковішого та найризикованішого в найризикованіший і не завжди прибутковий.
На момент макроекономічної нестабільності найприйнятнішими інструментами мінімізації впливу кризи будуть інвестиції в товарні ринки, зокрема в золото. І хоча щодо динаміки його вартості є діаметрально протилежні прогнози, все ж втратити 20%, за песимістичним варіантом розвитку подій, краще, ніж 100% активів.
Серед товарних ринків виділяється ринок аграрної продукції. Зважаючи на кризу і зростаючу кількість населення планети, ця сфера в останні роки перетворюється на провідну і може врятувати економіку України.