
- •Предмет і метод бухгалтерського обліку
- •Вплив банківських операцій на баланс
- •Документування банківських операцій
- •Особливості Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційного банку
- •Компоненти та елементи фінансової звітності банків
- •Техніка і форми бухгалтерського обліку в банках
- •Зміст програми реформування бухгалтерського обліку в банках України
- •Порядок створення і реєстрації комерційного банку
- •Визначення власного капіталу, його структура та оцінка
- •Система рахунків для обліку капіталу банку
- •11. Облік операцій з формування статутного капіталу банку
- •Порядок формування акціонерного капіталу банку та внесення змін до його розміру
- •14.Організація касової роботи в банках
- •15.Облік касових операцій
- •17.О6лік операцій з інкасації грошового виторгу, перевезення готівки
- •19. Класифікація платіжних інструментів
- •20.Форми безготівкових розрахунків
- •21.Облік операцій при розрахунках платіжними дорученнями, вимогами дорученнями
- •22.Облік операцій при розрахунках чеками
- •23.Облік операцій при розрахунках акредитивами
- •24.Облік прямих міжбанківських кореспондентських відносин
- •25.Організація та облік міжбанківських розрахунків через систему електронних нбу
- •27.Характеристика рахунків для обліку зобов'язань
- •28 . Вимоги щодо розкриття інформації про зобов'язання у фінансовій звітності.
- •29 .Принципи обліку депозитних операцій банку
- •30.Порядок відкриття строкових та ощадних депозитних рахунків
- •32. Принципи обліку кредитних операцій
- •33. Характеристика рахунків для обліку кредитних операцій
- •34. Облік операцій з надання та погашення кредиту Облік забезпечення кредитних операцій
- •35. 0Блік погашення заборгованості за наданими кредитами
- •36.Критерії визнання заборгованості за наданим кредитом простроченою, сумнівною та безнадійною.
- •39.Принципи ведення банками рахунків клієнтів у іноземній валюті
- •42.Сутність і класифікація цінних паперів
- •43. Принципи оцінки та обліку цінних паперів у портфелях банку
- •44. Характеристика рахунків для обліку операцій з цінними паперами
- •45 .0Блік довгострокових вкладень банку в цінні папери
- •47. 0Блік боргових цінних паперів власної емісії
- •48. Визнання та оцінка основних засобів
- •49. О6лік руху основних засобів
- •50.Амортизація основних засобів
- •57.Інвентаризаиія нематеріальних активів
- •58. Облік нарахування заробітної плати та розрахунків із працівниками
- •59.Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •60.Облік господарських матеріалів
- •62. Правила обліку доходів
- •63. Облік доходів банку
- •64. Об'єкти обліку в складі витрат банку
- •65. Облік витрат банку
- •68. Характеристика звітності комерційних банків
- •69. Компоненти квартальної та річної фінансової звітності.
- •70. Етапи підготовки до складання й безпосереднього складання фінансових звітів
- •71. Порядок подання та оприлюднення фінансової звітності банку
19. Класифікація платіжних інструментів
Безготівкові розрахунки – розрахунки, які проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу.
Платіжні інструменти:
за формою – паперові і електронні;
за напрямом руху платіжних інструментів – дебетовий характер та кредитовий.
За видом документу:
спеціальний платіжний засіб – платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації за допомогою якого держатель може ініціювати переказ коштів або зняття готівки. В Україні – це платіжна карта.
документ на переказ коштів – це електронний або паперовий документ, що використовується банками, їх клієнтами, кліринговими установами та іншими членами платіжної системи для передачі доручень на переказ грошей (платіжні вимоги, доручення, вимоги-доручення; чеки документи на переказ готівки, на міжбанківський переказ; клірингові вимоги).
1. Розрахунки платіжними дорученнями.
Платіжне доручення являє собою доручення підприємства обслуговуючому його банку про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок іншого підприємства.
Платіжне доручення приймається банком до виконання тільки за наявності коштів на поточному рахунку або права на отримання кредиту.
Платіжне доручення дійсне 10 календарних днів.
Окрім звичайних платіжних доручень, у розрахунках використовуються гарантовані банком платіжні доручення.
2. Розрахунки вимогами-дорученнями.
Платіжна вимога-доручення являє собою вимогу постачальника до покупця оплатити на підставі направлених йому поза банком розрахункових і відвантажувальних документів вартість поставленої за договором продукції, виконаних робіт і наданих послуг.
Платник, вирішивши оплатити платіжну вимогу-доручення, здає його до свого банку, оформивши його своїми підписами та відбитком печатки. Строк здачі вимоги-доручення до банку платника передбачається в договорі, але не повинен перевищувати 20 днів.
3. Розрахунки чеками.
Розрахунковий чек - це письмове доручення банку провести перерахування коштів з рахунку чекодателя (платника) на рахунок чекодержателя (утримувача коштів).
Чеки формуються у чекові книжці по 10, 20, 25 аркушів. Строк дії чекової книжки, що застосовується в розрахунках між юридичними особами, один рік. Строк дії чека з такої книжки - 10 днів, не враховуючи дня його виписки. Строк дії розрахункового чека, виданого фізичній особі для розрахунків з юридичною, - три місяці. Ліміт чекової книжки - це максимальна сума, на яку платник може виписати чек (чеки) з цієї книжки.
Розрахунки чеками за матеріальні цінності і послуги проводяться таким чином.
4. Розрахунки з використанням акредитивів.
Акредитиви використовуються тільки в іногородніх розрахунках за матеріальні цінності і послуги. Особливість цієї форми розрахунків полягає в тому, що рух грошових коштів випереджає рух матеріальних цінностей.
Акредитивна форма розрахунків застосовується тоді, коли ця форма розрахунків передбачена договором. Відкриття (виставлення) акредитива проводиться за рахунок власних коштів покупця або кредиту банку. Дозволяється також виставлення акредитива частково за рахунок власних коштів і кредиту банку.
5. Розрахунки векселями.
Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя (векселедержателю).
Простий вексель містить просту і нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного терміну певну суму грошей. Переказний вексель містить письмовий наказ векселетримача (трасанта) адресований платникові (трасатові), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін.