Документування банківських операцій
Усі банківські операції документально підтверджуються. Документи, які засвідчують операції, називають первинними.
Сукупність документів, на підставі яких банки здійснюють бухгалтерський облік та контроль, становить банківську документацію. Форми документів та порядок їх застосування визначаються окремими нормативно-правовими актами Національного банку України. Банківські документи класифікуються за такими ознаками (рис. 1.5).
Рис. 1.5. Класифікація банківських документів
Наприклад, до касових документів належать заява на переказ готівки, приходний касовий ордер, грошовий чек, видатковий касовий ордер; до меморіальних – платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, меморіальний ордер; до позабалансових – приходний позабалансовий та видатковий позабалансовий ордери.
Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Вони можуть складатися як на паперових носіях, так і в електронному вигляді й повинні мати такі обов'язкові реквізити:
• назву документа;
• дату і місце складання документа;
• назву банку, що склав документ;
• зміст та обсяг операції;
• посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення;
• назву одержувача коштів;
• суму операції (цифрами та прописом);
• номери рахунків;
• назву банку (одержувача та платника коштів);
• особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.
Первинні документи, як на паперових носіях, так і у вигляді електронних записів, можуть мати й інші додаткові реквізити залежно від виду операції. Внесення виправлень до первинних документів не допускається, крім випадків, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.
Порядок вивіряння, формування і зберігання документів банк визначає самостійно, згідно з його внутрішніми положеннями та нормативно-правовими актами.
Особливості Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційного банку
План счетов КБ – систематизированный перечень счетов, который используется для регистрации операций банка, он служит для отображения бухгалтерской информации и является составной частью национальной системы бухгалтерского учета
Цель и задачи плана счетов: предоставляет возможность осуществить детальный и полный учет всех банковских операций, своевременно предоставить достоверную информацию руководству банка, акционерам, деловым партнерам, налоговым органам.
План счетов является мультивалютным и предусматривает наличие управленческого учета. Логически план счетов можно разделить на три части: балансовые счета, счета доходов и расходов, забалансовые счета (рис. 1).
Балансовая часть содержит первые 5 классов ПС. На основании этих классов строится балансовый отчет банка. Часть доходов и расходов объединяет классы доходов и расходов. На их основании составляется отчет о прибылях и убытках. Забалансовая часть включает класс забалансовых счетов. В этом классе ведется учет условных требований и обязательств банка, учет ценностей, документов и приватизационных бумаг.
Счета всех 3 частей предназначены для ведения финансового учета. Восьмой класс предназначен для ведения управленческого учета. Система счетов управленческого учета формируется банком самостоятельно, и используются для определения себистоимости банковских продуктов, также эффективности работы отдельных подразделений, центров ответственности и т.д.
Характерными особенностями Плана счетов являются:
1) Мультивалютность. Операции в иностранной валюте отражаются по тем же счетам, что и операции в гривне. Связь между операциями в иностранной и национальной валютах обеспечивают технические счета:
-счет валютных позиций;
-счет гривневого эквивалента валютных позиций;
В случае изменения валютного курса активы и обязательства в иностранной валюте переоцениваются.
2) Двойная запись операций на забалансовых счетах.
3) Направленность на управленческий учет.
4) Новые требования к аналитическим счетам.
Каждый класс счетов подразделяется на следующие группы:
-счета первого порядка - однозначные, название которых дублирует название класса;
-счета второго порядка, имеющие двухцифровую нумерацию и обозначающие раздел;
-счета третьего порядка, имеющие трехцифровую нумерацию и обозначающие группу (детализирует информацию в средине раздела);
-счета четвертого порядка, имеющие четырехцифровую нумерацию и обозначающие номер балансового счета (детализирует информацию по конкретным признакам).
Все балансовые счета детализируются по таким признакам:
по видам контрагентов;
по характеру операций;
по степени снижения ликвидности.