- •Принципи гештальта
- •Дистантні відчуття
- •[Ред.]Контактні відчуття
- •[Ред.]Глибинні відчуття
- •Фігура і фон
- •Константність форми
- •Константність яскравості
- •11. Проблема інваріантності. Переструктурування. Інсайт, як вияв нових відношень між об’єктами
- •12. Перцептивний цикл
- •13. Вплив властивостей тексту на сприйняття
- •14. Однорідність тематичної структури твору як необхідна умова успішного сприйняття
- •15. Розмежування понять мова і мовлення. Сприймання мовлення
- •16. Механізми породження мовлення. Властивості мовлення. Етапи породження і розуміння висловлювання
- •17. Сприймання і розуміння. Значення і смисл. Усвідомленість сприймання. Співвіднесення з дійсністю.
- •29. Адекватність тексту своєму призначенню
- •33. Адекватність сприйняття і розуміння твору. Концептуальна і етнографічна картина світу. Концепт як згорнута смислова структура
- •34. Твір текст дискурс
- •35. Природа розуміння. Рівні розуміння. Розуміння і пізнання
- •3. Зіставлення у визначеннях складових частин – тієї, яка визначається і тієї, яка визначає.
- •4. Зіставлення підстави й наслідку.
- •5. Зіставлення тезі й аргументів.
- •41. Вплив соціокультурних та соціодемографічних чинників на розуміння.
- •42. Інтерпретація твору. Розуміння й інтерпретація (витлумачення). Правила інтерпретації. Об'єднання правил інтерпретації у систематичне знання.
- •43. Постулати. Загальноприйняте розуміння.
- •44. Інтерпретація (витлумачення) і пояснення. Індукція, аналіз, побудова, порівняння.
- •Типи індуктивного судження: передбачення, узагальнення, за аналогією, посилання на авторитет, причинно-наслідкове.
- •45. Психолого-історичний підхід до інтерпретації.
- •46. Авторська інтерпретація твору та його розуміння. Автор та інтерпретатор.
- •50. Соціально-психологічний портрет читача
50. Соціально-психологічний портрет читача
(вік, соціальні, психологічні, гендерні характеристики, проблеми, сфери інтересів тощо)
Вік: щодо вікових характеристик сучасного читача можна сказати, що найбільше читають люди у віці від 17 до 60 років. Звичайно, це якщо не брати до уваги тих, хто відповідно до своєї професії повинен постійно читати: працівники освіти, культури, мистецтва, студенти, школярі, політики, науковці.
Соціальні характеристики: читач активно шукає своє місце у світі, жадає нових знань, прагне до самореалізації, самовдосконалення, прагне реалізувати себе, цікавиться своєю державою, політикою, культурою, мистецтвом, наукою. Переважна більшість або навчається, або вже працює. Близько 60% студенти, 20% школярі, 10% викладачі, вчителі, 5% службовці, 5% пенсіонери.
Психологічні характеристики: якщо це не пересічна особистість, до якої текст твору чи статті потрапив абсолютно випадково, то це читач ерудований, креативний, із хорошою уявою, здатний об*активно мислити, оцінювати ситуацію. В залежності від літературних уподобань можна виділити ще декілька характеристик. Читач художньої літератури виділяється особливо тонкою душевною організацією, глибокими переживаннями, емоційністю. Прихильник наукової літератури відрізняється холодним розумом та емоційною скутістю. Читач політичної літератури відзначається аналітичним складом розуму, здатністю робити висновки на основі фактів.
Гендерні характеристики: на основі статистичних даних можна зробити висновок, що більше читають жінки. Згідно з останніми дослідженнями процентне співвідношення між чоловіками та жінками складає 29% до 71%.
Проблеми: сучасний читач нічим не гірший за шанувальника літератури двадцяти - або, наприклад, тридцятирічної давнини. Проблема не в смаках людей, а в тому, що їм немає де і за що купити книжку. За статистикою, яку наводять, на сто тисяч українців припадає лише одна книгарня. Читач стає дедалі вимогливіший, а нині дуже мало видається гідної сучасної української літератури, з гарною мовою, стилем письма, без насичення нецензурною лексикою.
Сфери інтересів: не можна чітко окреслити межі літературних уподобань сучасного читача. В музичних колах існує такий термін як «меломан» - людина, якій до вподоби абсолютно різні стилі музики. Більшість сучасних читачів теж можна назвати меломанами, але вже у літературі. Звичайно, можна дещо структуризувати літературні уподобання людей в залежності від їхнього соціального стану, професії, статі, та віку, але це все одно будуть приблизні дані.