43. Постулати. Загальноприйняте розуміння.

Постулат – твердження, припущення, що його при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідне, аксіома. Це припущення, яке не потребує чіткого доказу, але має бути зроблене вагомо і обгрунтовано (правдоподібно) на основі фактів або виходячи з систематичних або практичних (емпіричних) пояснень.

44. Інтерпретація (витлумачення) і пояснення. Індукція, аналіз, побудова, порівняння.

Інтерпретація(лат. interpretation — тлумачення, пояснення, роз'яснення, трактування) — пояснення, роз'яснення, тлумачення змісту, значення будь-чого. У буквальному розумінні це «переведення» «спеціальних» виразів на «загальнозрозумілу» мову, індивідуальне трактування твору.

Відокремити розуміння і пояснення неможливо, між ними є лишень незначна відмінність і немає жодної твердої межі. Адже розуміння - це безконечне завдання.

Остаточна мета герменевтичної процедури полягає у тому, щоб зрозуміти автора краще, ніж він розумів себе сам.

Співвідношення суб'єктивного та об'єктивного, психологічного талогічного, інтуїтивного та раціонального по-різному представлені на різних рівнях і типах розуміння.

До першого типу розуміння можна віднести те, що виникає впроцесі мовної комунікації. У його основі лежить діалог - оскільки обидваспіврозмовника мають у своєму розпорядженні приблизно одним і тим же полем семантичнихзначень слів, остільки в цілому вони розуміють один одного.

Другий тип розуміння - пов'язаний з перекладом з однієї мови на іншу,наприклад, з іноземної на рідну мову, коли ми зустрічаємося з більшскладним процесом інтерпретації.

У цьому випадку доводиться мати справу з передачею та збереженням сенсу,вираженого чужою мовою, за допомогою слів і пропозицій рідної мови. Складність полягає не стільки в тому, щоб розкрити зміст тексту,скільки знайти адекватні засоби для його висловлення рідною мовою.

Третій тип розуміння - відноситься до інтерпретації творів художньої літератури і мистецтва, що особливо мають неминущеестетичне значення.

Таким чином, розуміння - це здатність осягнути сенс чого-небудь ідосягнутий завдяки цьому реальності; цей стан викликане зовнішнімиабо внутрішніми впливами на свідомість людини, що фіксується індивідомяк впевненість в адекватності відтворених уявлень і змісту впливу.

"Пояснення" - спосіб осягнення смислового змісту явищ об'єктивного світу.

Найважливіша функція людського пізнання, особливо в ході наукового дослідження (пояснення призначене для розкриття суті досліджуваного об'єкта).

Логічна проблема герменевтики, природно, всюди є однією й тією самою. Само собою зрозуміло, що найпростіші логічні операції, подивувань в гуманітарних та природничих науках, є одними й тими самими. Індукція, аналіз, побудова, порівняння. Одначе тут йдеться про те, якої особливої форми вони набувають у царині досвіду гуманітарних наук.

Інду́кція — спосіб умовиводу від окремого до загального. Це процес судження, котрий досягає висновку, але не гарантує його. Індуктивний висновок може бути спростований або узагальнений при наявності додаткових фактів. Інакше, індукція ґрунтується на обмеженому об'ємі спостережень повторюваних подій.

Прикладами індуктивних висновків є, наприклад, такі пари спостереження/висновок: цей лебідь білий. - Всі лебеді білі.

Деякі філософи вважають термін «індуктивна логіка» непорозумінням, оскільки істинність індуктивного висновку не залежить від законів формальної логіки. Індуктивні висновки не мають того ж ступеня достовірності що і вихідні твердження. Наприклад, у наведеному вище прикладі висновок про те що всі лебеді білі міг вважатись істинним у Європі поки не було відкрито Австралію. Індуктивне судження ніколи не є зобов'язуючим, але є обґрунтованим. Індуктивне судження є також дедуктивно некоректним.