
- •Вступна лекція
- •Розділ 1 Загальні положення теорії електричних кіл Лекція 1
- •Основні поняття, визначення та позначення теорії
- •Елементи електричних кіл.
- •Лекція 2
- •Топологічні поняття в електричних колах.
- •Класифікація електричних кіл.
- •1.5. Основні закони теорії електричних кіл.
- •2.1. Метод еквівалентних перетворень.
- •2.2. Метод рівнянь Кірхгофа.
- •Лекція 4
- •2.3. Метод контурних струмів.
- •2.4. Метод вузлових напруг.
- •Лекція 5
- •2.5. Принцип взаємності.
- •2.6. Принцип накладання (суперпозиції).
- •2.7. Двополюсники. Теореми про активний двополюсник.
- •Розділ 3 Гармонічний режим у лінійних електричних колах Лекція 6
- •3.2. Діюче, середнє та середнє за модулем значення струмів і напруг.
- •3.3. Метод комплексних амплітуд.
- •3.3.1. Загальні положення.
- •3.3.2. Комплексне перетворення.
- •3.3.4. Закони Кірхгофа в комплексній формі.
- •Лекція 7
- •3.4. Потужність у колах гармонічного струму. Запишемо вираз миттєвої потужності при гармонічному режимі
- •З рис. 3.17 випливає, що
- •3.5. Баланс потужностей у колі гармонічного струму.
- •Тоді для миттєвої потужності кола можна записати
- •Максимальна потужність в індуктивності
- •Розділ 4 резонансні явища в електричних колах Лекція 8
- •4.2. Частотні та резонансні характеристики послідовного контуру.
- •4.3. Комплексна провідність кола. Еквівалентні перетворення
- •Лекція 9
- •4.5. Частотні та резонансні характеристики паралельного контуру.
- •4.6. Умова передачі максимальної активної потужності від
- •5.1. Взаємна індуктивність.
- •5.3. Експериментальне визначення взаємної індуктивності та
- •5.4. Індуктивність розсіяння котушок. Коефіцієнт зв’язку.
- •5.5. Розрахунок кіл із взаємною індуктивністю при гармонічному
- •5.6. Послідовне та паралельне з’єднання індуктивно зв’язаних
- •Лекція 11
- •5.7. Трансформатор, що працює у лінійному режимі
- •5.8. Рівняння і векторна діаграма трансформатору.
- •5.9. Ідеальний трансформатор. Коефіцієнт трансформації.
- •5.10. Схема заміщення трансформатору.
- •Розділ 6 Трифазні електричні кола Лекція 12
- •6.2. Трифазна система, з'єднана за схемою «зірка-зірка».
- •6.3. Розрахунок трифазного кола, з'єднаного за схемою
- •Лекція 13
- •6.4. Трифазне коло, з'єднане за схемою «трикутник – трикутник».
- •6.5. Аварійні режими трифазного кола, навантаження
- •6.5.1. Коротке замикання однієї з фаз симетричного навантаження.
- •6.5.2. Обрив однієї з фаз симетричного трифазного навантаження.
- •6.5.3. Обрив нейтрального проводу у випадку несиметричного трифазного навантаження.
- •Лекція 14
- •6.6. Симетричні системи ерс, напруг, струмів.
- •6.7. Розкладання несиметричної системи ерс, напруг або струмів
- •6.8. Потужність у трифазних колах.
- •6.9. Обертове магнітне поле.
- •7.1. Загальні поняття та визначення.
- •7.2. Форми запису рівнянь чотириполюсника.
- •7.2.1. Форма чотириполюсника.
- •7.2.2. Форма чотириполюсника.
- •7.2.3. Форма чотириполюсника.
- •7.2.4. Форма ( ) чотириполюсника.
- •7.2.5. Форма чотириполюсника.
- •7.2.6. Форма ( ) чотириполюсника.
- •7.3. З’єднання чотириполюсників.
- •7.3.1. Каскадне з’єднання чотириполюсників.
- •7.3.2. Паралельне з’єднання чотириполюсників.
- •Лекція 16
- •7.4. Симетричний чотириполюсник.
- •7.5.1. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за матрицею власних та взаємних опорів методу контурних струмів.
- •7.5.2. Метод порівняння (розрахунок елементів матриць за рівняннями законів Кірхгофа).
- •7.5.3. Подання складного чотириполюсника з’єднанням простих.
- •7.5.4. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за дослідами неробочого ходу та короткого замикання.
- •7.5.5. Розрахунок коефіцієнтів матриці за опорами неробочого ходу та короткого замикання.
- •7.6. Схеми заміщення пасивних чотириполюсників.
- •7.7. Вхідний опір чотириполюсника. Характеристичні опори.
- •7.8. Коефіцієнт поширення (міра передачі) чотириполюсника.
- •7.9. Запис рівнянь чотириполюсника через вторинні параметри.
- •Розділ 8 Основи теорії пасивних електричних фільтрів Лекція 17
- •. Основні визначення і класифікація електричних фільтрів.
- •8.2. Умова пропускання реактивного фільтра (основна нерівність).
- •8.3. Характеристичний опір фільтра.
- •8.4. Фільтри типу к.
- •Характеристичний опір для т- і п- подібних схем
- •Лекція 18
- •8.5. Фільтр нижніх частот типу к.
- •8.6. Фільтри типу m.
- •8.7.4. Безіндуктивні rc-фільтри.
- •8.7.5. Активні rc-фільтри (аrc- фільтри).
- •Окрім активних фільтрів на основі підсилювачів з кінцевим підсиленням широко використовуються arc-фільтри на основі операційних підсилювачів і перетворювачів опору.
- •Навчальне видання
- •Фесенко Леонід Дмитрович,
- •Соскова Інна Олексіївна
- •Навчально-методичний посібник
8.6. Фільтри типу m.
Для поліпшення узгодження навантаження з фільтром необхідно, щоб характеристичний опір фільтра в смузі прозорості був би як можна більш сталим.
Якщо частину реактивного опору Г- подібної ланки К-фільтра перенести з подовжньої вітки в поперечну або навпаки, то одержимо схему нового фільтра, що називають фільтром типу m. Число m знаходиться в межах 1 m 0 і визначає ту частину реактивного опору, що перенесена з однієї вітки в іншу. Характеристичний опір фільтра типу m не відрізняється від характеристичного опору вихідного фільтра К, що дозволяє включати їх послідовно.
Смуги пропускання, а також частоти зрізу фільтрів типу К й отриманих з них фільтрів типу m збігаються.
На рис. 8.11 зображені криві згасання фільтра типу m для різних значень m. При m = 1 крива згасання фільтрів m збігається з характеристикою фільтрів типу К.
Чим
менше коефіцієнт m,
тим менше значення
(частота, при якій згасання прямує до
нескінченності) і крутіше крива згасання,
однак, граничне значення згасання при
цьому зменшується.
На
рис. 8.12 наведені криві залежності
характеристичного опору від величини
для НЧ фільтрів і
- для ВЧ фільтрів. З кривих видно, що при
значеннях m
0,6 характеристичний опір мало змінюється
в залежності від частоти за винятком
області, близької до частоти зрізу
.
Рис. 8.11
Рис. 8.12
Н
а
рис. 8.13 і 8.15 зображені схеми
Г-подібних
фільтрів нижніх і верхніх частот типу
m,
а на рис. 8.14 і 8.16 – їхні частотні
характеристики.
Як видно з частотних характеристик у смузі пропускання фільтри типу m мають більш постійний характеристичний опір і мають більшу крутість кривої згасання в порівнянні з фільтрами типу К.
Недоліком
фільтрів типу m
є зменшення згасання фільтрів при
для фільтрів нижніх частот і
для фільтрів верхніх частот.
8.7. Інші типи фільтрів.
8.7.1. Індуктивно - зв’язані контури.
В якості смугових фільтрів широко використовуються індуктивно-зв'язані контури (рис. 8.17), що мають досить хороші частотні характеристики.
8
.7.2.
Мостові фільтри.
С
хеми
найпростіших симетричних мостових
реактивних фільтрів зображені на рис.
8.18.
Особливістю
мостових схем є те, що характеристичний
опір фільтра
і міра передачі
не мають жорсткого зв'язку і можуть
вибиратися незалежно один від одного.
8.7.3. П'єзоелектричні фільтри.
Високі показники мають мостові фільтри, які використовують п'єзоелектричні резонатори, що представляють собою електромеханічну систему. Вона складається з тримача і п'єзоелектричної пластинки, як правило, кварцової, на гранях якої нанесені електроди. Схематичне зображення й еквівалентна схема п'єзоелектричного резонатора надані на рис. 8.19, а та б.
Я
кщо
до електродів пластинки підвести змінну
напругу, то пластинка буде робити
механічні коливання з частотою прикладеної
напруги. Через резонатор буде проходити
струм i,
який складається з ємнісного струму
iС,
що протікає через статичну ємність С0
між
електродами, і струму iq,
обумовленого п'єзоелектричними явищами
в резонаторі. При деформації пластинки
за рахунок п’єзоефекту на її електродах
виникають електричні заряди, що викликають
струм iq.
Цей струм залежить від частоти коливань
і досягає максимуму при максимальній
деформації пластинки на резонансній
частоті резонатора.
Особливістю
кварцового резонатора є висока добротність
,
що обумовлена механічними властивостями
резонатора, яка складає від десятків
до сотень тисяч одиниць.
За допомогою таких резонаторів вдається одержати смугові фільтри з вузькою смугою пропускання і високою крутістю кривої згасання поблизу частот зрізу.