
- •Вступна лекція
- •Розділ 1 Загальні положення теорії електричних кіл Лекція 1
- •Основні поняття, визначення та позначення теорії
- •Елементи електричних кіл.
- •Лекція 2
- •Топологічні поняття в електричних колах.
- •Класифікація електричних кіл.
- •1.5. Основні закони теорії електричних кіл.
- •2.1. Метод еквівалентних перетворень.
- •2.2. Метод рівнянь Кірхгофа.
- •Лекція 4
- •2.3. Метод контурних струмів.
- •2.4. Метод вузлових напруг.
- •Лекція 5
- •2.5. Принцип взаємності.
- •2.6. Принцип накладання (суперпозиції).
- •2.7. Двополюсники. Теореми про активний двополюсник.
- •Розділ 3 Гармонічний режим у лінійних електричних колах Лекція 6
- •3.2. Діюче, середнє та середнє за модулем значення струмів і напруг.
- •3.3. Метод комплексних амплітуд.
- •3.3.1. Загальні положення.
- •3.3.2. Комплексне перетворення.
- •3.3.4. Закони Кірхгофа в комплексній формі.
- •Лекція 7
- •3.4. Потужність у колах гармонічного струму. Запишемо вираз миттєвої потужності при гармонічному режимі
- •З рис. 3.17 випливає, що
- •3.5. Баланс потужностей у колі гармонічного струму.
- •Тоді для миттєвої потужності кола можна записати
- •Максимальна потужність в індуктивності
- •Розділ 4 резонансні явища в електричних колах Лекція 8
- •4.2. Частотні та резонансні характеристики послідовного контуру.
- •4.3. Комплексна провідність кола. Еквівалентні перетворення
- •Лекція 9
- •4.5. Частотні та резонансні характеристики паралельного контуру.
- •4.6. Умова передачі максимальної активної потужності від
- •5.1. Взаємна індуктивність.
- •5.3. Експериментальне визначення взаємної індуктивності та
- •5.4. Індуктивність розсіяння котушок. Коефіцієнт зв’язку.
- •5.5. Розрахунок кіл із взаємною індуктивністю при гармонічному
- •5.6. Послідовне та паралельне з’єднання індуктивно зв’язаних
- •Лекція 11
- •5.7. Трансформатор, що працює у лінійному режимі
- •5.8. Рівняння і векторна діаграма трансформатору.
- •5.9. Ідеальний трансформатор. Коефіцієнт трансформації.
- •5.10. Схема заміщення трансформатору.
- •Розділ 6 Трифазні електричні кола Лекція 12
- •6.2. Трифазна система, з'єднана за схемою «зірка-зірка».
- •6.3. Розрахунок трифазного кола, з'єднаного за схемою
- •Лекція 13
- •6.4. Трифазне коло, з'єднане за схемою «трикутник – трикутник».
- •6.5. Аварійні режими трифазного кола, навантаження
- •6.5.1. Коротке замикання однієї з фаз симетричного навантаження.
- •6.5.2. Обрив однієї з фаз симетричного трифазного навантаження.
- •6.5.3. Обрив нейтрального проводу у випадку несиметричного трифазного навантаження.
- •Лекція 14
- •6.6. Симетричні системи ерс, напруг, струмів.
- •6.7. Розкладання несиметричної системи ерс, напруг або струмів
- •6.8. Потужність у трифазних колах.
- •6.9. Обертове магнітне поле.
- •7.1. Загальні поняття та визначення.
- •7.2. Форми запису рівнянь чотириполюсника.
- •7.2.1. Форма чотириполюсника.
- •7.2.2. Форма чотириполюсника.
- •7.2.3. Форма чотириполюсника.
- •7.2.4. Форма ( ) чотириполюсника.
- •7.2.5. Форма чотириполюсника.
- •7.2.6. Форма ( ) чотириполюсника.
- •7.3. З’єднання чотириполюсників.
- •7.3.1. Каскадне з’єднання чотириполюсників.
- •7.3.2. Паралельне з’єднання чотириполюсників.
- •Лекція 16
- •7.4. Симетричний чотириполюсник.
- •7.5.1. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за матрицею власних та взаємних опорів методу контурних струмів.
- •7.5.2. Метод порівняння (розрахунок елементів матриць за рівняннями законів Кірхгофа).
- •7.5.3. Подання складного чотириполюсника з’єднанням простих.
- •7.5.4. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за дослідами неробочого ходу та короткого замикання.
- •7.5.5. Розрахунок коефіцієнтів матриці за опорами неробочого ходу та короткого замикання.
- •7.6. Схеми заміщення пасивних чотириполюсників.
- •7.7. Вхідний опір чотириполюсника. Характеристичні опори.
- •7.8. Коефіцієнт поширення (міра передачі) чотириполюсника.
- •7.9. Запис рівнянь чотириполюсника через вторинні параметри.
- •Розділ 8 Основи теорії пасивних електричних фільтрів Лекція 17
- •. Основні визначення і класифікація електричних фільтрів.
- •8.2. Умова пропускання реактивного фільтра (основна нерівність).
- •8.3. Характеристичний опір фільтра.
- •8.4. Фільтри типу к.
- •Характеристичний опір для т- і п- подібних схем
- •Лекція 18
- •8.5. Фільтр нижніх частот типу к.
- •8.6. Фільтри типу m.
- •8.7.4. Безіндуктивні rc-фільтри.
- •8.7.5. Активні rc-фільтри (аrc- фільтри).
- •Окрім активних фільтрів на основі підсилювачів з кінцевим підсиленням широко використовуються arc-фільтри на основі операційних підсилювачів і перетворювачів опору.
- •Навчальне видання
- •Фесенко Леонід Дмитрович,
- •Соскова Інна Олексіївна
- •Навчально-методичний посібник
5.5. Розрахунок кіл із взаємною індуктивністю при гармонічному
режимі.
Як було показано раніше, за рахунок індуктивних зв’язків у виразі для напруги на індуктивності з’являються додаткові складові
Величину
позначають
та називають комплексним
опором взаємної індуктивності
.
Відзначимо, що додатковий опір в індуктивному елементі при узгодженому включенні має той самий знак, як і напруга, що обумовлена власною індуктивністю. При неузгодженому включенні знак є протилежним.
Для розрахунку кіл із взаємною індуктивністю можна використовувати метод рівнянь Кірхгофа, метод контурних струмів, а також метод еквівалентного генератора при умові, що вітка, в якій визначається струм, не має магнітного зв’язку з вітками, що входять до складу двополюсника.
Н
е
можна використовувати метод перетворювань
та безпосередньо метод вузлових напруг,
тому що струм у вітці визначається не
тільки напругою між вузлами, але і
магнітними зв’язками з іншими вітками.
Для обґрунтування методу контурних струмів і його модифікації використаємо метод рівнянь Кірхгофа та визначимо, як впливає магнітний зв'язок індуктивних елементів.
Розглянемо коло з двома контурами (рис. 5.7).
Складемо рівняння за другим законом Кирхгофа для І та ІІ контурів, записавши струми у вітках через контурні струми.
Для першого контуру
Для другого контуру
.
Перепишемо рівняння, групуючи доданки з однаковими контурними струмами
де
;
- власні опори контурів;
-
спільний опір контурів.
Запишемо матрицю контурних опорів кола для даної схеми
.
Сформулюємо правило для формального складання комплексних контурних опорів кіл із взаємною індуктивністю.
При
визначенні власних опорів контуру
враховуються тільки індуктивні зв’язки
струму даного контуру з самим собою,
тобто враховуються індуктивні зв’язки
між котушками, що входять у даний контур.
Якщо між котушками одного контуру є
індуктивний зв'язок, тоді до власного
опору не зв’язаного контуру додається
складова виду
,
де «+» береться при узгодженому включені
котушок відносно даного контурного
струму, а «-» при неузгодженому, якщо
немає зв’язку – то немає і додаткової
складової.
Д
о
спільного опору двох контурів, що мають
індуктивні зв’язки один з одним, входять
поряд із опором загальної вітки, знак
якого визначається звичайним чином,
складові виду
,
де «+» береться при узгодженому включені
котушок відносно своїх контурних
струмів, а «-» при неузгодженому.
Приклад. Для кола рис. 5.8 скласти матрицю комплексних контурних опорів кола.
,
де
;
;
;
.
В деяких випадках розрахунок електричних кіл із взаємною індуктивністю можна значно спростити, якщо провести еквівалентну заміну частини схеми, яка містить індуктивні зв’язки, схемою без індуктивних зв’язків.
Таке еквівалентування індуктивних зв’язків віток іноді називають «розв’язкою» індуктивних зв’язків.
Характерним прикладом «розв’язки» є схема, у якої індуктивно зв’язані елементи підєднані до одного вузла (рис. 5.9,а).
З
апишемо
систему рівнянь у комплексній формі
для розрахунку кола рис. 5.9,а методом
рівнянь Кірхгофа.
Знак «+» беремо при підключенні котушок до спільного вузла однойменними затискачами (узгоджене включення), а знак «-» - при підключенні різнойменними затискачами (неузгоджене включення).
Додамо
і віднімемо до нижніх двох рівнянь
доданки виду
.
Тоді
система рівнянь набуває виду
Групуючи
доданки і враховуючи, що
,
дістанемо
Одержаним рівнянням відповідає схема заміщення рис. 5.9,б, що еквівалентна початковій схемі кола, але без індуктивних зв’язків. Верхні знаки беруться в разі підключення індуктивностей до спільного вузла однойменними затискачами, а нижні – різнойменними.
Після розв’язки еквівалентну схему без індуктивних зв’язків можна розрахувати будь-яким методом, включаючи метод еквівалентних перетворень.