
- •Вступна лекція
- •Розділ 1 Загальні положення теорії електричних кіл Лекція 1
- •Основні поняття, визначення та позначення теорії
- •Елементи електричних кіл.
- •Лекція 2
- •Топологічні поняття в електричних колах.
- •Класифікація електричних кіл.
- •1.5. Основні закони теорії електричних кіл.
- •2.1. Метод еквівалентних перетворень.
- •2.2. Метод рівнянь Кірхгофа.
- •Лекція 4
- •2.3. Метод контурних струмів.
- •2.4. Метод вузлових напруг.
- •Лекція 5
- •2.5. Принцип взаємності.
- •2.6. Принцип накладання (суперпозиції).
- •2.7. Двополюсники. Теореми про активний двополюсник.
- •Розділ 3 Гармонічний режим у лінійних електричних колах Лекція 6
- •3.2. Діюче, середнє та середнє за модулем значення струмів і напруг.
- •3.3. Метод комплексних амплітуд.
- •3.3.1. Загальні положення.
- •3.3.2. Комплексне перетворення.
- •3.3.4. Закони Кірхгофа в комплексній формі.
- •Лекція 7
- •3.4. Потужність у колах гармонічного струму. Запишемо вираз миттєвої потужності при гармонічному режимі
- •З рис. 3.17 випливає, що
- •3.5. Баланс потужностей у колі гармонічного струму.
- •Тоді для миттєвої потужності кола можна записати
- •Максимальна потужність в індуктивності
- •Розділ 4 резонансні явища в електричних колах Лекція 8
- •4.2. Частотні та резонансні характеристики послідовного контуру.
- •4.3. Комплексна провідність кола. Еквівалентні перетворення
- •Лекція 9
- •4.5. Частотні та резонансні характеристики паралельного контуру.
- •4.6. Умова передачі максимальної активної потужності від
- •5.1. Взаємна індуктивність.
- •5.3. Експериментальне визначення взаємної індуктивності та
- •5.4. Індуктивність розсіяння котушок. Коефіцієнт зв’язку.
- •5.5. Розрахунок кіл із взаємною індуктивністю при гармонічному
- •5.6. Послідовне та паралельне з’єднання індуктивно зв’язаних
- •Лекція 11
- •5.7. Трансформатор, що працює у лінійному режимі
- •5.8. Рівняння і векторна діаграма трансформатору.
- •5.9. Ідеальний трансформатор. Коефіцієнт трансформації.
- •5.10. Схема заміщення трансформатору.
- •Розділ 6 Трифазні електричні кола Лекція 12
- •6.2. Трифазна система, з'єднана за схемою «зірка-зірка».
- •6.3. Розрахунок трифазного кола, з'єднаного за схемою
- •Лекція 13
- •6.4. Трифазне коло, з'єднане за схемою «трикутник – трикутник».
- •6.5. Аварійні режими трифазного кола, навантаження
- •6.5.1. Коротке замикання однієї з фаз симетричного навантаження.
- •6.5.2. Обрив однієї з фаз симетричного трифазного навантаження.
- •6.5.3. Обрив нейтрального проводу у випадку несиметричного трифазного навантаження.
- •Лекція 14
- •6.6. Симетричні системи ерс, напруг, струмів.
- •6.7. Розкладання несиметричної системи ерс, напруг або струмів
- •6.8. Потужність у трифазних колах.
- •6.9. Обертове магнітне поле.
- •7.1. Загальні поняття та визначення.
- •7.2. Форми запису рівнянь чотириполюсника.
- •7.2.1. Форма чотириполюсника.
- •7.2.2. Форма чотириполюсника.
- •7.2.3. Форма чотириполюсника.
- •7.2.4. Форма ( ) чотириполюсника.
- •7.2.5. Форма чотириполюсника.
- •7.2.6. Форма ( ) чотириполюсника.
- •7.3. З’єднання чотириполюсників.
- •7.3.1. Каскадне з’єднання чотириполюсників.
- •7.3.2. Паралельне з’єднання чотириполюсників.
- •Лекція 16
- •7.4. Симетричний чотириполюсник.
- •7.5.1. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за матрицею власних та взаємних опорів методу контурних струмів.
- •7.5.2. Метод порівняння (розрахунок елементів матриць за рівняннями законів Кірхгофа).
- •7.5.3. Подання складного чотириполюсника з’єднанням простих.
- •7.5.4. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за дослідами неробочого ходу та короткого замикання.
- •7.5.5. Розрахунок коефіцієнтів матриці за опорами неробочого ходу та короткого замикання.
- •7.6. Схеми заміщення пасивних чотириполюсників.
- •7.7. Вхідний опір чотириполюсника. Характеристичні опори.
- •7.8. Коефіцієнт поширення (міра передачі) чотириполюсника.
- •7.9. Запис рівнянь чотириполюсника через вторинні параметри.
- •Розділ 8 Основи теорії пасивних електричних фільтрів Лекція 17
- •. Основні визначення і класифікація електричних фільтрів.
- •8.2. Умова пропускання реактивного фільтра (основна нерівність).
- •8.3. Характеристичний опір фільтра.
- •8.4. Фільтри типу к.
- •Характеристичний опір для т- і п- подібних схем
- •Лекція 18
- •8.5. Фільтр нижніх частот типу к.
- •8.6. Фільтри типу m.
- •8.7.4. Безіндуктивні rc-фільтри.
- •8.7.5. Активні rc-фільтри (аrc- фільтри).
- •Окрім активних фільтрів на основі підсилювачів з кінцевим підсиленням широко використовуються arc-фільтри на основі операційних підсилювачів і перетворювачів опору.
- •Навчальне видання
- •Фесенко Леонід Дмитрович,
- •Соскова Інна Олексіївна
- •Навчально-методичний посібник
5.1. Взаємна індуктивність.
В одній з перших лекцій було введено параметр індуктивного елемента як скалярну величину, що дорівнює відношенню потокозчеплення самоіндукції індуктивного елементу до струму в цьому елементі, тобто
.
Нагадаємо, що потокозчепленням самоіндукції котушки називається сума магнітних потоків, які обумовлені струмом котушки, крізь поверхні, що охоплюють витки котушки.
Якщо дві котушки розташовані так близько, що частина магнітного потоку, який зчеплений з витками однієї котушки, зв’язана одночасно з витками другої котушки, то говорять про потокозчеплення взаємної індукції.
Потокозчепленням взаємної індукції двох котушок називається сума магнітних потоків, що утворюються струмом однієї котушки, крізь поверхні, що охоплюють витки другої котушки. Тобто це потокозчеплення одного індуктивного елемента, викликане електричним струмом іншого елемента.
Скалярна величина, що дорівнює відношенню потокозчеплення взаємної індукції одного елемента до струму в іншому елементі, який обумовив це потокозчеплення, називається взаємною індуктивністю двох індуктивних елементів:
.
Перший індекс показує, «де» (з’являється потокозчеплення, наводиться ЕРС тощо).
Другий індекс показує «від чого» (від якого елемента, від якого струму виникає потокозчеплення, наводиться ЕРС тощо).
Таким
чином
- взаємна індуктивність в першому
елементі за рахунок потокозчеплення,
що створюється потоком другого елемента.
-
взаємна індуктивність в другому елементі
за рахунок потокозчеплення, що створюється
потоком першого елемента.
Для лінійних елементів виконується принцип взаємності:
якщо
,
то
,
звідкіля
.
Взаємна індуктивність - це алгебрична величина. При однаковому спрямуванню потоків самоіндукції та взаємної індукції в індуктивному елементі, взаємна індуктивність береться зі знаком «+», при зустрічному - зі знаком «-».
Взаємна індуктивність характеризує не самостійний елемент кола, а лише магнітний зв'язок між індуктивними елементами.
5.2. Узгоджене та неузгоджене включення індуктивних елементів.
Р
озглянемо
дві індуктивно зв’язані котушки, які
намотані на одному каркасі. Перша котушка
має кількість витків w1
та індуктивність L1,
відповідно друга котушка – w2
та L2.
Котушки будемо вважати лінійними
елементами, тобто індуктивності L1
і
L2
не залежатимуть від струмів, що
протікають через них. Намотка котушок
буває ліва та права. На рис. 5.1 обидві
котушки мають праву намотку.
Задамося додатними напрямками струмів i1 та i2 у витках котушок. Хоча ми і розглядаємо гармонічний струм, який кожну половину періоду змінює свій напрямок, вказувати додатний напрямок слід обов’язково, тому що на цьому будується подальший розгляд індуктивно зв’язаних котушок.
Д
одатні
напрямки струмів та магнітних потоків,
що ними створюються, зв’язані між собою
правилом правого гвинта. При вибраних
додатних напрямках струмів магнітні
потоки само- і взаємоіндукції спрямовані
однаково (узгоджено), тому вони додаються.
Якщо намотка двох котушок різна (рис. 5.2), то при вибраних додатних напрямках струмів магнітні потоки спрямовані протилежно (не узгоджено), тому вони будуть відніматися.
Включення котушок називається узгодженим, якщо при заданих додатних напрямках струмів їх магнітні потоки додаються (посилюються).
Включення котушок називається неузгодженим, якщо при заданих додатних напрямках струмів їх магнітні потоки віднімаються (ослаблюються).
Сумарний магнітний потік, який пронизує кожний виток першої котушки
,
а другої котушки
.
Тобто у випадку магнітного зв’язку двох котушок магнітний потік складається з двох складових: власного потоку котушки, створеного її струмом, та потоку, що створюється струмом іншої котушки.
Знак «+» ставиться при узгодженому включенні, знак «-» - при неузгодженому.
Якщо другий струм направити у правий вивід котушки, то включення котушок зміниться на протилежне. Тобто виводи котушок не рівноцінні. В такому випадку говорять, що вони є полярними. Індуктивно зв’язані котушки є полярними пристроями.
Затискачі двох індуктивно зв’язаних котушок називаються однойменними, якщо при однакових додатних напрямках струмів відносно цих затискачів включення котушок буде узгодженим. Однойменні затискачі котушок позначаються точками (٠) чи зірками (*).
Від
магнітних потоків котушок перейдемо
до потокозчеплення, для чого ліву та
праву частини рівнянь, що визначають
магнітні потоки
та
помножимо відповідно на число витків
та
.
Одержимо:
Напруга на першій котушці
.
Напруга на другій котушці
.
Ці вирази записані для миттєвих значень, тому є справедливими для будь яких струмів та напруг.
Для гармонічного струму у комплексній формі діючі значення напруг на індуктивно зв’язаних котушках мають вид:
Висновки: 1. Індуктивно зв’язані котушки є полярними елементами.
2.
Магнітний зв'язок індуктивних елементів
дає додаткову напругу на кожному з них
виду
.
Якщо буде не два, а три чи більше індуктивно зв’язаних елементів, то до виразу для напруги на кожному з них додаються ще доданки від кожного наступного зв’язку.