
- •Вступна лекція
- •Розділ 1 Загальні положення теорії електричних кіл Лекція 1
- •Основні поняття, визначення та позначення теорії
- •Елементи електричних кіл.
- •Лекція 2
- •Топологічні поняття в електричних колах.
- •Класифікація електричних кіл.
- •1.5. Основні закони теорії електричних кіл.
- •2.1. Метод еквівалентних перетворень.
- •2.2. Метод рівнянь Кірхгофа.
- •Лекція 4
- •2.3. Метод контурних струмів.
- •2.4. Метод вузлових напруг.
- •Лекція 5
- •2.5. Принцип взаємності.
- •2.6. Принцип накладання (суперпозиції).
- •2.7. Двополюсники. Теореми про активний двополюсник.
- •Розділ 3 Гармонічний режим у лінійних електричних колах Лекція 6
- •3.2. Діюче, середнє та середнє за модулем значення струмів і напруг.
- •3.3. Метод комплексних амплітуд.
- •3.3.1. Загальні положення.
- •3.3.2. Комплексне перетворення.
- •3.3.4. Закони Кірхгофа в комплексній формі.
- •Лекція 7
- •3.4. Потужність у колах гармонічного струму. Запишемо вираз миттєвої потужності при гармонічному режимі
- •З рис. 3.17 випливає, що
- •3.5. Баланс потужностей у колі гармонічного струму.
- •Тоді для миттєвої потужності кола можна записати
- •Максимальна потужність в індуктивності
- •Розділ 4 резонансні явища в електричних колах Лекція 8
- •4.2. Частотні та резонансні характеристики послідовного контуру.
- •4.3. Комплексна провідність кола. Еквівалентні перетворення
- •Лекція 9
- •4.5. Частотні та резонансні характеристики паралельного контуру.
- •4.6. Умова передачі максимальної активної потужності від
- •5.1. Взаємна індуктивність.
- •5.3. Експериментальне визначення взаємної індуктивності та
- •5.4. Індуктивність розсіяння котушок. Коефіцієнт зв’язку.
- •5.5. Розрахунок кіл із взаємною індуктивністю при гармонічному
- •5.6. Послідовне та паралельне з’єднання індуктивно зв’язаних
- •Лекція 11
- •5.7. Трансформатор, що працює у лінійному режимі
- •5.8. Рівняння і векторна діаграма трансформатору.
- •5.9. Ідеальний трансформатор. Коефіцієнт трансформації.
- •5.10. Схема заміщення трансформатору.
- •Розділ 6 Трифазні електричні кола Лекція 12
- •6.2. Трифазна система, з'єднана за схемою «зірка-зірка».
- •6.3. Розрахунок трифазного кола, з'єднаного за схемою
- •Лекція 13
- •6.4. Трифазне коло, з'єднане за схемою «трикутник – трикутник».
- •6.5. Аварійні режими трифазного кола, навантаження
- •6.5.1. Коротке замикання однієї з фаз симетричного навантаження.
- •6.5.2. Обрив однієї з фаз симетричного трифазного навантаження.
- •6.5.3. Обрив нейтрального проводу у випадку несиметричного трифазного навантаження.
- •Лекція 14
- •6.6. Симетричні системи ерс, напруг, струмів.
- •6.7. Розкладання несиметричної системи ерс, напруг або струмів
- •6.8. Потужність у трифазних колах.
- •6.9. Обертове магнітне поле.
- •7.1. Загальні поняття та визначення.
- •7.2. Форми запису рівнянь чотириполюсника.
- •7.2.1. Форма чотириполюсника.
- •7.2.2. Форма чотириполюсника.
- •7.2.3. Форма чотириполюсника.
- •7.2.4. Форма ( ) чотириполюсника.
- •7.2.5. Форма чотириполюсника.
- •7.2.6. Форма ( ) чотириполюсника.
- •7.3. З’єднання чотириполюсників.
- •7.3.1. Каскадне з’єднання чотириполюсників.
- •7.3.2. Паралельне з’єднання чотириполюсників.
- •Лекція 16
- •7.4. Симетричний чотириполюсник.
- •7.5.1. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за матрицею власних та взаємних опорів методу контурних струмів.
- •7.5.2. Метод порівняння (розрахунок елементів матриць за рівняннями законів Кірхгофа).
- •7.5.3. Подання складного чотириполюсника з’єднанням простих.
- •7.5.4. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за дослідами неробочого ходу та короткого замикання.
- •7.5.5. Розрахунок коефіцієнтів матриці за опорами неробочого ходу та короткого замикання.
- •7.6. Схеми заміщення пасивних чотириполюсників.
- •7.7. Вхідний опір чотириполюсника. Характеристичні опори.
- •7.8. Коефіцієнт поширення (міра передачі) чотириполюсника.
- •7.9. Запис рівнянь чотириполюсника через вторинні параметри.
- •Розділ 8 Основи теорії пасивних електричних фільтрів Лекція 17
- •. Основні визначення і класифікація електричних фільтрів.
- •8.2. Умова пропускання реактивного фільтра (основна нерівність).
- •8.3. Характеристичний опір фільтра.
- •8.4. Фільтри типу к.
- •Характеристичний опір для т- і п- подібних схем
- •Лекція 18
- •8.5. Фільтр нижніх частот типу к.
- •8.6. Фільтри типу m.
- •8.7.4. Безіндуктивні rc-фільтри.
- •8.7.5. Активні rc-фільтри (аrc- фільтри).
- •Окрім активних фільтрів на основі підсилювачів з кінцевим підсиленням широко використовуються arc-фільтри на основі операційних підсилювачів і перетворювачів опору.
- •Навчальне видання
- •Фесенко Леонід Дмитрович,
- •Соскова Інна Олексіївна
- •Навчально-методичний посібник
4.2. Частотні та резонансні характеристики послідовного контуру.
Залежності модуля та аргументу комплексного опору (провідності) електричного кола від частоти будемо називати частотними характеристиками.
Визначимо частотні характеристики послідовного контуру.
,
,
.
Побудуємо частотні характеристики послідовного контуру (рис. 4.3).
Якщо
- реактивний опір кола носить ємнісний
характер.
Якщо
- опір послідовного контуру чисто
активний.
Якщо
- реактивний опір кола носить індуктивний
характер.
Таким чином, у момент резонансу відбувається зміна характеру реактивного опору кола.
Залежності діючих значень (амплітуд) струмів та напруг від частоти будемо називати резонансними кривими.
Для
побудови резонансних кривих одержимо
залежності
.
Визначимо струм і напруги на елементах в послідовному контурі.
.
Для того, щоб перейти від комплексних діючих значень до самих діючих значень, що їх показують вимірювальні прилади, необхідно взяти модуль від лівої та правої частини рівняння. Тоді маємо:
;
;
;
.
Залежність
будуємо, враховуючи, що при
та
,
,
а при
,
.
При
побудові залежності
,
враховуємо, що при постійному струмі
ємність являє собою розрив кола, тому
при
напруга на ній дорівнює вхідній напрузі.
Визначимо, де знаходиться максимум напруги за частотою. Для цього здиференцюємо і похідну дорівняємо нулеві
.
Величини
є додатними. Щоб сума дорівнювала нулеві,
похідна від струму повинна бути додатною
,
тобто
крива
на
цій ділянці повинна
зростати. Тому максимум
буде знаходитися лівіше від частоти
,
тобто
.
Якщо
,
то
,
причому скоріше за струм.
При
побудові залежності
враховуємо, що при
,
,
а при
,
,
що еквівалентно розриву кола. Тому
напруга на індуктивності прямуватиме
до вхідної напруги, тобто
.
Визначимо,
де знаходиться максимум напруги
за частотою. Здиференцюємо
і похідну дорівняємо нулеві
.
Це
рівняння може виконуватися лише при
умові
,
тобто
крива
на
цій ділянці частоти повинна спадати.
Тому максимум
буде знаходитися правіше від резонансної
частоти, тобто
.
Як
було встановлено раніше, на резонансній
частоті
.
Залежність
буде повторювати залежність
з урахуванням коефіцієнта
.
На підставі вищенаведених міркувань на рис. 4.4 побудовані резонансні криві послідовного контуру.
Реальна
котушка індуктивності містить наряду
з індуктивністю
активний опір
,
тому при експериментальному одержанні
резонансних кривих максимальна напруга
на котушці буде вище максимальної
напруги на ємності.
Смугою
пропускання кола
називається
інтервал частот, в межах якого струм
зменшується
не більш ніж у
разів від максимального значення струму
на резонансній частоті (рис. 4.5).
З
рис. 4.5 видно, що смуга пропускання
, де
та
- граничні частоти смуги пропускання.
Для визначення граничних частот смуги пропускання можна скористатися виразом
,
де
- відносна частота, звідкіля
,
або
.
Таким
чином, добротність контуру
.
Чим вище добротність контуру, тим вуже смуга пропускання, тобто резонансна крива гостріша.
Резонанс
в послідовному контурі можна отримати
при сталій частоті зовнішньої напруги
шляхом зміни параметрів
чи
.
При цьому можна отримати залежності
від змінного параметру, які не будуть
співпадати з резонансними кривими.
Залежності
від
чи
називають кривими настройки, щоб не
плутати їх з резонансними кривими.