
- •Вступна лекція
- •Розділ 1 Загальні положення теорії електричних кіл Лекція 1
- •Основні поняття, визначення та позначення теорії
- •Елементи електричних кіл.
- •Лекція 2
- •Топологічні поняття в електричних колах.
- •Класифікація електричних кіл.
- •1.5. Основні закони теорії електричних кіл.
- •2.1. Метод еквівалентних перетворень.
- •2.2. Метод рівнянь Кірхгофа.
- •Лекція 4
- •2.3. Метод контурних струмів.
- •2.4. Метод вузлових напруг.
- •Лекція 5
- •2.5. Принцип взаємності.
- •2.6. Принцип накладання (суперпозиції).
- •2.7. Двополюсники. Теореми про активний двополюсник.
- •Розділ 3 Гармонічний режим у лінійних електричних колах Лекція 6
- •3.2. Діюче, середнє та середнє за модулем значення струмів і напруг.
- •3.3. Метод комплексних амплітуд.
- •3.3.1. Загальні положення.
- •3.3.2. Комплексне перетворення.
- •3.3.4. Закони Кірхгофа в комплексній формі.
- •Лекція 7
- •3.4. Потужність у колах гармонічного струму. Запишемо вираз миттєвої потужності при гармонічному режимі
- •З рис. 3.17 випливає, що
- •3.5. Баланс потужностей у колі гармонічного струму.
- •Тоді для миттєвої потужності кола можна записати
- •Максимальна потужність в індуктивності
- •Розділ 4 резонансні явища в електричних колах Лекція 8
- •4.2. Частотні та резонансні характеристики послідовного контуру.
- •4.3. Комплексна провідність кола. Еквівалентні перетворення
- •Лекція 9
- •4.5. Частотні та резонансні характеристики паралельного контуру.
- •4.6. Умова передачі максимальної активної потужності від
- •5.1. Взаємна індуктивність.
- •5.3. Експериментальне визначення взаємної індуктивності та
- •5.4. Індуктивність розсіяння котушок. Коефіцієнт зв’язку.
- •5.5. Розрахунок кіл із взаємною індуктивністю при гармонічному
- •5.6. Послідовне та паралельне з’єднання індуктивно зв’язаних
- •Лекція 11
- •5.7. Трансформатор, що працює у лінійному режимі
- •5.8. Рівняння і векторна діаграма трансформатору.
- •5.9. Ідеальний трансформатор. Коефіцієнт трансформації.
- •5.10. Схема заміщення трансформатору.
- •Розділ 6 Трифазні електричні кола Лекція 12
- •6.2. Трифазна система, з'єднана за схемою «зірка-зірка».
- •6.3. Розрахунок трифазного кола, з'єднаного за схемою
- •Лекція 13
- •6.4. Трифазне коло, з'єднане за схемою «трикутник – трикутник».
- •6.5. Аварійні режими трифазного кола, навантаження
- •6.5.1. Коротке замикання однієї з фаз симетричного навантаження.
- •6.5.2. Обрив однієї з фаз симетричного трифазного навантаження.
- •6.5.3. Обрив нейтрального проводу у випадку несиметричного трифазного навантаження.
- •Лекція 14
- •6.6. Симетричні системи ерс, напруг, струмів.
- •6.7. Розкладання несиметричної системи ерс, напруг або струмів
- •6.8. Потужність у трифазних колах.
- •6.9. Обертове магнітне поле.
- •7.1. Загальні поняття та визначення.
- •7.2. Форми запису рівнянь чотириполюсника.
- •7.2.1. Форма чотириполюсника.
- •7.2.2. Форма чотириполюсника.
- •7.2.3. Форма чотириполюсника.
- •7.2.4. Форма ( ) чотириполюсника.
- •7.2.5. Форма чотириполюсника.
- •7.2.6. Форма ( ) чотириполюсника.
- •7.3. З’єднання чотириполюсників.
- •7.3.1. Каскадне з’єднання чотириполюсників.
- •7.3.2. Паралельне з’єднання чотириполюсників.
- •Лекція 16
- •7.4. Симетричний чотириполюсник.
- •7.5.1. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за матрицею власних та взаємних опорів методу контурних струмів.
- •7.5.2. Метод порівняння (розрахунок елементів матриць за рівняннями законів Кірхгофа).
- •7.5.3. Подання складного чотириполюсника з’єднанням простих.
- •7.5.4. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за дослідами неробочого ходу та короткого замикання.
- •7.5.5. Розрахунок коефіцієнтів матриці за опорами неробочого ходу та короткого замикання.
- •7.6. Схеми заміщення пасивних чотириполюсників.
- •7.7. Вхідний опір чотириполюсника. Характеристичні опори.
- •7.8. Коефіцієнт поширення (міра передачі) чотириполюсника.
- •7.9. Запис рівнянь чотириполюсника через вторинні параметри.
- •Розділ 8 Основи теорії пасивних електричних фільтрів Лекція 17
- •. Основні визначення і класифікація електричних фільтрів.
- •8.2. Умова пропускання реактивного фільтра (основна нерівність).
- •8.3. Характеристичний опір фільтра.
- •8.4. Фільтри типу к.
- •Характеристичний опір для т- і п- подібних схем
- •Лекція 18
- •8.5. Фільтр нижніх частот типу к.
- •8.6. Фільтри типу m.
- •8.7.4. Безіндуктивні rc-фільтри.
- •8.7.5. Активні rc-фільтри (аrc- фільтри).
- •Окрім активних фільтрів на основі підсилювачів з кінцевим підсиленням широко використовуються arc-фільтри на основі операційних підсилювачів і перетворювачів опору.
- •Навчальне видання
- •Фесенко Леонід Дмитрович,
- •Соскова Інна Олексіївна
- •Навчально-методичний посібник
Максимальна потужність в індуктивності
,
в ємності
,
де
та
- максимальні значення енергії, яка
накопичується відповідно у магнітному
полі індуктивності та електричному
полі ємності.
Тоді
.
З іншого боку
,
тобто
де
-
реактивна потужність кола.
Звідси легко зрозуміти фізичний сенс реактивної потужності – це максимальне значення потужності, якою коло кожного періоду обмінюється із джерелом напруги.
Розділ 4 резонансні явища в електричних колах Лекція 8
План лекції:
4.1. Резонанс у послідовному контурі (резонанс напруг).
4.2. Частотні та резонансні характеристики послідовного контуру.
4.3. Комплексна провідність кола. Еквівалентні перетворення послідовного та паралельного з’єднання елементів. Трикутник провідностей.
4.1. Резонанс у послідовному контурі (резонанс напруг).
Явище резонансу, з яким вперше знайомляться в курсі фізики, передбачає взаємодію коливальної системи, рух якої описується синусоїдальною функцією часу, та зовнішнього періодичного впливу, що діє в «такт» із рухом коливальної системи. При цьому в коливальній системі відбувається періодичний обмін кінетичної і потенціальної енергій.
При наближенні частоти зовнішнього періодичного впливу до власної частоти коливань механічної системи спостерігається явище різкого збільшення амплітуди коливань системи, що і називають в механіці резонансом.
В електротехніці в якості коливальної системи виступає електричне коло з різними за характером накопичувальними елементами (ємністю та індуктивністю), в якому можливий періодичний обмін між енергіями електричного і магнітного поля, а в якості зовнішнього впливу – синусоїдальна напруга чи струм на вході кола.
При плавній зміні частоти вхідної напруги в послідовному контурі з малими втратами спостерігається різке зростання амплітуд струму на вході кола та напруг на ємності та індуктивності, при чому максимальні значення цих величин мають місце при різних частотах. Що ж в цьому випадку прийняти за резонансну частоту, якщо критерій амплітудного резонансу виявився не однозначним? Для розв’язку проблеми визначення явища резонансу по відношенню до електричних кіл було прийнято наступне компромісне рішення:
р
езонансом
називають такий режим роботи електричного
кола, яке містить ємності та індуктивності,
за якого різниця фаз напруги і струму
на вході кола дорівнює нулеві.
Тобто
.
Такий резонанс умовно називають фазовим резонансом, а частоту зовнішнього впливу, яка відповідає такому режиму, - резонансною частотою.
Розглянемо послідовний контур, тобто коло, яке складається з послідовного з’єднання елементів R, L та C (рис. 4.1).
Комплексний опір послідовного контуру
,
де
;
.
З
визначення резонансу
для послідовного контуру можна записати
умову
резонансу:
або
,
при цьому вхідний опір є чисто активним
.
Умова
резонансу дозволяє визначити резонансну
частоту послідовного контуру
.
,
звідки
.
Відзначимо, що резонансна частота послідовного контуру дорівнює частоті власних коливань, що не згасають, контуру, який складено з ємності та індуктивності, і не залежить від опору
.
На попередній лекції було встановлено, що максимальне значення обмінної потужності між джерелом енергії та послідовним R, L, C – колом визначається за виразом
.
При резонансі
,
тобто
.
Висновки. При резонансі обмін енергією між магнітним полем індуктивності та електричним полем ємності збалансований. Між колом та джерелом обміну енергією не відбувається.
Джерело енергії передає в коло тільки активну потужність Р, що поглинається опором R.
Введемо в розгляд так називані вторинні параметри контуру.
Опір
ємності чи індуктивності при резонансі
називається характеристичним
(хвильовим) опором
контуру та позначається буквою
.
.
Добротністю контуру називається відношення характеристичного опору контуру до активного опору
.
Для розуміння фізичного сенсу добротності контуру Q визначимо напруги на ємності та індуктивності при резонансі.
,
а з урахуванням того, що при резонансі
,
то
,
тобто напруги на ємності та індуктивності
дорівнюють одна одній за модулем,
направлені протилежно і таким чином
компенсують одна одну. Тому резонанс в
послідовному контурі називають резонансом
напруг.
Побудуємо векторну діаграму для випадку резонансу (рис. 4.2).
Направимо
струм
за дійсною віссю. Тоді напруга на
індуктивності
буде випереджати струм за фазою на 90°,
а напруга на ємності
- відставати на 90°,
тобто напруги будуть направлені
протилежно одна одній. Вхідна напруга
.
Діючі напруги на індуктивності та ємності
.
Таким чином, добротність Q показує, у скільки разів напруга на ємності чи індуктивності при резонансі більш ніж напруга на вході кола.
Наприклад.
При вхідній напрузі
і добротності
,
напруга на ємності та індуктивності
при резонансі досягатиме
.
В
радіотехніці використовуються контури
з високою добротністю, приблизно від
102
до 105.
Це досягається завдяки зменшення
активного опору R та збільшення
характеристичного опору
.
Якщо в послідовному контурі взяти
,
то такий контур називається ідеальним.
Вхідний опір ідеального послідовного
контуру при резонансі дорівнює нулеві.