
- •Вступна лекція
- •Розділ 1 Загальні положення теорії електричних кіл Лекція 1
- •Основні поняття, визначення та позначення теорії
- •Елементи електричних кіл.
- •Лекція 2
- •Топологічні поняття в електричних колах.
- •Класифікація електричних кіл.
- •1.5. Основні закони теорії електричних кіл.
- •2.1. Метод еквівалентних перетворень.
- •2.2. Метод рівнянь Кірхгофа.
- •Лекція 4
- •2.3. Метод контурних струмів.
- •2.4. Метод вузлових напруг.
- •Лекція 5
- •2.5. Принцип взаємності.
- •2.6. Принцип накладання (суперпозиції).
- •2.7. Двополюсники. Теореми про активний двополюсник.
- •Розділ 3 Гармонічний режим у лінійних електричних колах Лекція 6
- •3.2. Діюче, середнє та середнє за модулем значення струмів і напруг.
- •3.3. Метод комплексних амплітуд.
- •3.3.1. Загальні положення.
- •3.3.2. Комплексне перетворення.
- •3.3.4. Закони Кірхгофа в комплексній формі.
- •Лекція 7
- •3.4. Потужність у колах гармонічного струму. Запишемо вираз миттєвої потужності при гармонічному режимі
- •З рис. 3.17 випливає, що
- •3.5. Баланс потужностей у колі гармонічного струму.
- •Тоді для миттєвої потужності кола можна записати
- •Максимальна потужність в індуктивності
- •Розділ 4 резонансні явища в електричних колах Лекція 8
- •4.2. Частотні та резонансні характеристики послідовного контуру.
- •4.3. Комплексна провідність кола. Еквівалентні перетворення
- •Лекція 9
- •4.5. Частотні та резонансні характеристики паралельного контуру.
- •4.6. Умова передачі максимальної активної потужності від
- •5.1. Взаємна індуктивність.
- •5.3. Експериментальне визначення взаємної індуктивності та
- •5.4. Індуктивність розсіяння котушок. Коефіцієнт зв’язку.
- •5.5. Розрахунок кіл із взаємною індуктивністю при гармонічному
- •5.6. Послідовне та паралельне з’єднання індуктивно зв’язаних
- •Лекція 11
- •5.7. Трансформатор, що працює у лінійному режимі
- •5.8. Рівняння і векторна діаграма трансформатору.
- •5.9. Ідеальний трансформатор. Коефіцієнт трансформації.
- •5.10. Схема заміщення трансформатору.
- •Розділ 6 Трифазні електричні кола Лекція 12
- •6.2. Трифазна система, з'єднана за схемою «зірка-зірка».
- •6.3. Розрахунок трифазного кола, з'єднаного за схемою
- •Лекція 13
- •6.4. Трифазне коло, з'єднане за схемою «трикутник – трикутник».
- •6.5. Аварійні режими трифазного кола, навантаження
- •6.5.1. Коротке замикання однієї з фаз симетричного навантаження.
- •6.5.2. Обрив однієї з фаз симетричного трифазного навантаження.
- •6.5.3. Обрив нейтрального проводу у випадку несиметричного трифазного навантаження.
- •Лекція 14
- •6.6. Симетричні системи ерс, напруг, струмів.
- •6.7. Розкладання несиметричної системи ерс, напруг або струмів
- •6.8. Потужність у трифазних колах.
- •6.9. Обертове магнітне поле.
- •7.1. Загальні поняття та визначення.
- •7.2. Форми запису рівнянь чотириполюсника.
- •7.2.1. Форма чотириполюсника.
- •7.2.2. Форма чотириполюсника.
- •7.2.3. Форма чотириполюсника.
- •7.2.4. Форма ( ) чотириполюсника.
- •7.2.5. Форма чотириполюсника.
- •7.2.6. Форма ( ) чотириполюсника.
- •7.3. З’єднання чотириполюсників.
- •7.3.1. Каскадне з’єднання чотириполюсників.
- •7.3.2. Паралельне з’єднання чотириполюсників.
- •Лекція 16
- •7.4. Симетричний чотириполюсник.
- •7.5.1. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за матрицею власних та взаємних опорів методу контурних струмів.
- •7.5.2. Метод порівняння (розрахунок елементів матриць за рівняннями законів Кірхгофа).
- •7.5.3. Подання складного чотириполюсника з’єднанням простих.
- •7.5.4. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за дослідами неробочого ходу та короткого замикання.
- •7.5.5. Розрахунок коефіцієнтів матриці за опорами неробочого ходу та короткого замикання.
- •7.6. Схеми заміщення пасивних чотириполюсників.
- •7.7. Вхідний опір чотириполюсника. Характеристичні опори.
- •7.8. Коефіцієнт поширення (міра передачі) чотириполюсника.
- •7.9. Запис рівнянь чотириполюсника через вторинні параметри.
- •Розділ 8 Основи теорії пасивних електричних фільтрів Лекція 17
- •. Основні визначення і класифікація електричних фільтрів.
- •8.2. Умова пропускання реактивного фільтра (основна нерівність).
- •8.3. Характеристичний опір фільтра.
- •8.4. Фільтри типу к.
- •Характеристичний опір для т- і п- подібних схем
- •Лекція 18
- •8.5. Фільтр нижніх частот типу к.
- •8.6. Фільтри типу m.
- •8.7.4. Безіндуктивні rc-фільтри.
- •8.7.5. Активні rc-фільтри (аrc- фільтри).
- •Окрім активних фільтрів на основі підсилювачів з кінцевим підсиленням широко використовуються arc-фільтри на основі операційних підсилювачів і перетворювачів опору.
- •Навчальне видання
- •Фесенко Леонід Дмитрович,
- •Соскова Інна Олексіївна
- •Навчально-методичний посібник
3.3. Метод комплексних амплітуд.
3.3.1. Загальні положення.
Метод комплексних амплітуд був запропонований для розрахунку електричних кіл гармонічного струму американськими інженерами Ч.П. Штейнмецем та А.Е. Конелі наприкінці 19 століття.
Сутність методу – це заміна системи лінійних інтегро-диференціальних рівнянь, складених за законами Кірхгофа для миттєвих значень гармонічних струмів, напруг, ЕРС і СРС, системою лінійних алгебричних рівнянь, але у комплексній формі. Перш ніж перейти до викладання методу комплексних амплітуд, наведемо деякі відомості з курсу математики, які потрібні для розуміння цього питання.
Комплексні числа
Величина
називається уявною одиницею. Але в
електротехніці буквою
позначається миттєве значення змінного
струму і тому, щоб не плутати їх, в
електротехніці домовилися позначати
уявну одиницю
.
Добуток
уявної одиниці на дійсне число називається
уявним числом -
.
Число
,
яке складається з дійсної та уявної
частини зветься комплексним числом,
записаним у алгебричній формі. Комплексне
число можна зобразити у комплексній
площині – це Декартові координати, де
за віссю абсцис відкладаються дійсні
числа, а за віссю ординат – уявні числа.
У
показниковій формі комплексне число
має вигляд
,
де А – модуль комплексного числа, - аргумент.
Перехід від алгебричної до показникової форми здійснюється наступним чином:
;
.
Якщо модуль А визначається однозначно, то при визначенні аргументу треба враховувати чверть, у якій знаходиться комплексне число . Якщо позначити М - арктангенс відношення уявної і дійсної частини комплексного числа, взятого за модулем
,
то для вірного визначення аргументу слід користатися рис. 3.3.
Перехід від показникової форми комплексного числа до алгебричної однозначний і здійснюється за допомогою формули Ейлера
.
Наведемо деякі співвідношення, які будуть корисними у подальшому:
3.3.2. Комплексне перетворення.
гармонічну
функцію часу
назвемо оригіналом.
Тоді комплексне число, яке визначається інтегральним перетворенням для оригіналу, записаному через синус
або через косинус
,
називається комплексною амплітудою.
Комплексна амплітуда – це комплексне число, модуль якого дорівнює амплітуді гармонічного коливання, а аргумент – початковій фазі. Як будь-яке комплексне число комплексну амплітуду можна зобразити у комплексній площині (рис. 3.4).
Скорочено комплексне перетворення будемо позначати
тобто
оригіналу
відповідає комплексна амплітуда
(комплексне зображення оригіналу)
.
Властивості комплексного перетворення.
Якщо
оригіналу
, то
, де – С – стала величина .
.
.
.
3
.3.3.
Комплексна схема заміщення. Закон Ома
в комплексній формі.
Перейдемо до викладу сутності методу комплексних амплітуд. Розглянемо електричне коло з послідовно з’єднаними елементами R, L і C (послідовний-контур) , на вході якого діє гармонічна напруга
(
рис. 3.5).
Запишемо другий закон Кірхгофа для миттєвих значень
.
(3.1)
Оскільки похідна, а також інтеграл від гармонічної функції є гармонічними функціями тієї же частоти, то струм і всі напруги у колі також є гармонічними функціями.
Для визначення струму треба розв’язати лінійне неоднорідне диференціальне рівняння другого порядку. Розв’язок такого рівняння відомий і не викликає особливих труднощів. Але ж це найбільш просте електричне коло. Якщо зважити, що реальні електричні кола мають не одну вітку, а набагато більше, то необхідно буде розв’язувати вже систему диференціальних рівнянь, що є набагато складнішим завданням. Щоб спростити задачу, зробимо таким чином.
Застосуємо до лівої і правої частини рівняння (3.1) комплексне перетворення і скористаємося його властивостями.
Маємо:
,
(3.2)
де
-
комплексна амплітуда струму у колі,
-
комплексна амплітуда напруги на вході
електричного кола.
Перший доданок рівняння (3.2) назвемо комплексною напругою на опорі і позначимо
.
Видно,
що
,
тобто струм і напруга в опорі збігаються
за фазою. Введемо поняття векторної
діаграми.
Зображення комплексних амплітуд струмів і напруг у комплексній площині називається векторною діаграмою. Векторна діаграма дає наочне уявлення про співвідношення між струмами і напругами у електричному колі і використовується для більш глибокого розуміння процесів, які мають місце у електричному колі. Для складних електричних кіл векторна діаграма будується таким чином, що вона відображає перший чи другий закони Кірхгофа у комплексній площині.
Н
а
рис. 3.6, а і б – зображені відповідно
часова і векторна діаграми струму і
напруги в опорі R.
Другий доданок в рівнянні (3.2) назвемо комплексною амплітудою напруги на індуктивності і позначимо
,
де
,
тобто напруга на індуктивності випереджає
струм за фазою на кут 90.
На рис. 3.7, а і б, зображені відповідно часова та векторна діаграми струму і напруги в індуктивності.
Уведемо позначення:
-
комплексний опір індуктивності;
-
опір індуктивності або індуктивний
опір.
Н
а
рис. 3.8, а і б подані залежності активного
і індуктивного опорів від кутової
частоти. На високих частотах опори
реальних елементів – резисторів
збільшуються за рахунок скин-ефекту.
Третій доданок в рівнянні (3.2) назвемо комплексною амплітудою напруги на ємності і позначимо.
,
де
,
а
.
Таким чином, напруга на ємності відстає від струму за фазою на кут 90.
На рис. 3.9, а і б, зображені відповідно часова та векторна діаграми струму і напруги в ємності.
Уводимо
позначення:
-
комплексній опір ємності,
-
опір ємності або ємнісний опір.
На рис. 3.10 показана залежність ємнісного опору від кутової частоти.
На підставі рівняння (3.2), а також уведених позначень можна скласти так звану комплексну схему заміщення електричного кола гармонічного струму (рис. 3.11).
О
пір
R,
в якому протікає гармонічний струм
і(t),
на комплексній схемі залишається тим
же опором R,
але
в якому тече комплексний струм
;
індуктивність L
з
;
ємність
;
гармонічна напруга чи ЕРС на вході u(t)
або
e(t) -
відповідно комплексними амплітудами
або
,
і за аналогією, гармонічна СРС
- комплексною амплітудою СРС
(рис. 3.12).
З урахуванням уведених позначень рівняння (3.2) можна записати у вигляді :
.
(3.3)
В
еличину
називають реактивним опором електричного
кола. Реактивний опір може бути як
додатною, так і від’ємною величиною.
Графік залежності реактивного опору
від кутової частоти наведено на рис.
3.13.
У протилежність реактивному опору Х величину R називають активним опором.
Величину
(3.4)
називають
комплексним опором електричного кола,
де
- повний опір кола, а
- кут зсуву фаз між напругою і струмом
у колі.
На підставі формули (3.4) можна побудувати прямокутний трикутник (рис. 3.14), який носить назву трикутника опорів.
З
введенням комплексного опору кола
рівняння (3.3) набуває вигляду
або
. (3.5)
Рівняння (3.5) виражає закон Ома в комплексній формі, записаний стосовно комплексних амплітуд струму і напруги.
Величина
у
разів менша за комплексну амплітуду
називається комплексним
діючим значенням.
Отже для комплексних діючих значень закон Ома набуває вигляду:
або
.
Щоб зрозуміти значення терміну кут зсуву фаз між напругою і струмом в електричному колі, запишемо закон Ома у вигляді
,
де
,
або
.
На векторних діаграмах кут відлічується від струму до напруги. Кут має від’ємне значення, якщо він відлічується за годинниковою стрілкою, і додатне – якщо проти.