
- •Вступна лекція
- •Розділ 1 Загальні положення теорії електричних кіл Лекція 1
- •Основні поняття, визначення та позначення теорії
- •Елементи електричних кіл.
- •Лекція 2
- •Топологічні поняття в електричних колах.
- •Класифікація електричних кіл.
- •1.5. Основні закони теорії електричних кіл.
- •2.1. Метод еквівалентних перетворень.
- •2.2. Метод рівнянь Кірхгофа.
- •Лекція 4
- •2.3. Метод контурних струмів.
- •2.4. Метод вузлових напруг.
- •Лекція 5
- •2.5. Принцип взаємності.
- •2.6. Принцип накладання (суперпозиції).
- •2.7. Двополюсники. Теореми про активний двополюсник.
- •Розділ 3 Гармонічний режим у лінійних електричних колах Лекція 6
- •3.2. Діюче, середнє та середнє за модулем значення струмів і напруг.
- •3.3. Метод комплексних амплітуд.
- •3.3.1. Загальні положення.
- •3.3.2. Комплексне перетворення.
- •3.3.4. Закони Кірхгофа в комплексній формі.
- •Лекція 7
- •3.4. Потужність у колах гармонічного струму. Запишемо вираз миттєвої потужності при гармонічному режимі
- •З рис. 3.17 випливає, що
- •3.5. Баланс потужностей у колі гармонічного струму.
- •Тоді для миттєвої потужності кола можна записати
- •Максимальна потужність в індуктивності
- •Розділ 4 резонансні явища в електричних колах Лекція 8
- •4.2. Частотні та резонансні характеристики послідовного контуру.
- •4.3. Комплексна провідність кола. Еквівалентні перетворення
- •Лекція 9
- •4.5. Частотні та резонансні характеристики паралельного контуру.
- •4.6. Умова передачі максимальної активної потужності від
- •5.1. Взаємна індуктивність.
- •5.3. Експериментальне визначення взаємної індуктивності та
- •5.4. Індуктивність розсіяння котушок. Коефіцієнт зв’язку.
- •5.5. Розрахунок кіл із взаємною індуктивністю при гармонічному
- •5.6. Послідовне та паралельне з’єднання індуктивно зв’язаних
- •Лекція 11
- •5.7. Трансформатор, що працює у лінійному режимі
- •5.8. Рівняння і векторна діаграма трансформатору.
- •5.9. Ідеальний трансформатор. Коефіцієнт трансформації.
- •5.10. Схема заміщення трансформатору.
- •Розділ 6 Трифазні електричні кола Лекція 12
- •6.2. Трифазна система, з'єднана за схемою «зірка-зірка».
- •6.3. Розрахунок трифазного кола, з'єднаного за схемою
- •Лекція 13
- •6.4. Трифазне коло, з'єднане за схемою «трикутник – трикутник».
- •6.5. Аварійні режими трифазного кола, навантаження
- •6.5.1. Коротке замикання однієї з фаз симетричного навантаження.
- •6.5.2. Обрив однієї з фаз симетричного трифазного навантаження.
- •6.5.3. Обрив нейтрального проводу у випадку несиметричного трифазного навантаження.
- •Лекція 14
- •6.6. Симетричні системи ерс, напруг, струмів.
- •6.7. Розкладання несиметричної системи ерс, напруг або струмів
- •6.8. Потужність у трифазних колах.
- •6.9. Обертове магнітне поле.
- •7.1. Загальні поняття та визначення.
- •7.2. Форми запису рівнянь чотириполюсника.
- •7.2.1. Форма чотириполюсника.
- •7.2.2. Форма чотириполюсника.
- •7.2.3. Форма чотириполюсника.
- •7.2.4. Форма ( ) чотириполюсника.
- •7.2.5. Форма чотириполюсника.
- •7.2.6. Форма ( ) чотириполюсника.
- •7.3. З’єднання чотириполюсників.
- •7.3.1. Каскадне з’єднання чотириполюсників.
- •7.3.2. Паралельне з’єднання чотириполюсників.
- •Лекція 16
- •7.4. Симетричний чотириполюсник.
- •7.5.1. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за матрицею власних та взаємних опорів методу контурних струмів.
- •7.5.2. Метод порівняння (розрахунок елементів матриць за рівняннями законів Кірхгофа).
- •7.5.3. Подання складного чотириполюсника з’єднанням простих.
- •7.5.4. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за дослідами неробочого ходу та короткого замикання.
- •7.5.5. Розрахунок коефіцієнтів матриці за опорами неробочого ходу та короткого замикання.
- •7.6. Схеми заміщення пасивних чотириполюсників.
- •7.7. Вхідний опір чотириполюсника. Характеристичні опори.
- •7.8. Коефіцієнт поширення (міра передачі) чотириполюсника.
- •7.9. Запис рівнянь чотириполюсника через вторинні параметри.
- •Розділ 8 Основи теорії пасивних електричних фільтрів Лекція 17
- •. Основні визначення і класифікація електричних фільтрів.
- •8.2. Умова пропускання реактивного фільтра (основна нерівність).
- •8.3. Характеристичний опір фільтра.
- •8.4. Фільтри типу к.
- •Характеристичний опір для т- і п- подібних схем
- •Лекція 18
- •8.5. Фільтр нижніх частот типу к.
- •8.6. Фільтри типу m.
- •8.7.4. Безіндуктивні rc-фільтри.
- •8.7.5. Активні rc-фільтри (аrc- фільтри).
- •Окрім активних фільтрів на основі підсилювачів з кінцевим підсиленням широко використовуються arc-фільтри на основі операційних підсилювачів і перетворювачів опору.
- •Навчальне видання
- •Фесенко Леонід Дмитрович,
- •Соскова Інна Олексіївна
- •Навчально-методичний посібник
2.7. Двополюсники. Теореми про активний двополюсник.
Електричне коло , якщо його розглядати відносно двох затискачів (полюсів), носить назву двополюсника.
Приклади двополюсників: резистор, котушка індуктивності, електрична лампа розжарювання, телевізор, якщо його розглядати по відношенню до джерела живлення, будь-яке електричне коло, із якого виведені два зовнішніх виводи (полюси).
Двополюсники на схемах зображаються у вигляді квадрата чи прямокутника, із якого виходять два виводи (полюси) (рис. 2.29, а).
Двополюсники поділяються на пасивні та активні.
Д
вополюсник
називається пасивним, якщо на його
виводах відсутня будь-яка напруга, і
активними – якщо напруга є. Пасивний
двополюсник позначається на схемах
літерою “П” (рис. 2.29, б) і характеризується
лише одним параметром - вхідним опором
Rвх
.Активний
двополюсник позначається на схемах
літерою “А” (рис. 2.29, в) і характеризується
двома параметрами : напругою неробочого
режиму Ux
та вхідним опором Rвх.
Пасивний двополюсник або зовсім не містить у собі джерел енергії, або містить джерела енергії, які по відношенню до зовнішніх виводів зкомпенсували один одного.
Цілком зрозуміло, що будь-який пасивний двополюсник можна замінити еквівалентним опором (рис. 2.30), який дорівнює вхідному опору двополюсника. Чим же можна замінити активний двополюсник, який характеризується двома параметрами Ux та Rвх? Відповідь на це питання більше 100 років тому дали незалежно один від одного два вчених, з іменами яких і пов’язані назви двох теорем, які у наступному були названі теоремами про активний двополюсник.
Т
еорема
Тевенена
(теорема про еквівалентне джерело
напруги): будь-який активний двополюсник
можна замінити еквівалентним джерелом
напруги, ЕРС якого дорівнює напрузі
неробочого режиму, а еквівалентний опір
– вхідному опору відповідного пасивного
двополюсника (рис. 2.31). Відповідний
пасивний двополюсник можна одержати з
активного шляхом закорочення джерел
ЕРС та відключення джерел СРС (тобто
якщо покласти всі джерела енергії
активного двополюсника такими, що
дорівнюють нулеві).
Доказ теореми Тевенена.
Підключимо
до полюсів активного двополюсника
джерело напруги з ЕРС
та опором Rн
(рис. 2.32, а). Спрямуємо ЕРС назустріч
напрузі неробочого режиму. Зрозуміло,
що струм
крізь опір навантаження Rн
буде дорівнювати нулеві, тому що ЕРС і
напруга Ux
взаємно
компенсують одна одну.
Д
ля
розрахунку струму
скористаємося принципом накладання.
Для цього розіб’ємо схему на дві часткові
схеми як показано на рис. 2.32, б.
Згідно принципу накладання
,
звідки
.
Цьому рівнянню відповідає схема (рис. 2.33, а), яка буде еквівалентна схемі рис. 2.33, б, що і підтверджує справедливість теореми Тевенена.
Приклад. Визначити параметри еквівалентного джерела напруги для активного двополюсника, схема якого зображена на рис. 2.34.
П
о
схемі активного двополюсника розрахуємо
напругу Ux
,
яка і буде дорівнювати Eе
:
.
Д
ля
розрахунку Re
зобразимо
схему відповідного пасивного двополюсника
(рис. 2.35) і визначимо вхідний опір Rвх
.
.
Теорема Нортона (теорема про еквівалентне джерело струму): будь-який активний двополюсник можна замінити еквівалентним джерелом струму, СРС якого дорівнює струму короткого замкнення двополюсника, а еквівалентний опір – вхідному опору відповідного пасивного двополюсника (рис. 2.36).
Д
ля
доказу цієї теореми можна скористатися
теоремою Тевенена, а потім замінити
джерело напруги еквівалентним джерелом
струму.
Т
еореми
про активний двополюсник (Тевенена та
Нортона) використовуються у тому випадку,
коли треба визначити струм чи напругу
в одній вітці складного електричного
кола. Для цього опір R,
в якому треба визначити струм, вимикають
із схеми електричного кола і схему, яка
залишилася, відносно розімкнених
затискачів розглядають як активний
двополюсник. Далі, якщо задача розв’язується
згідно теоремі Тевенена, по схемі
активного двополюсника визначаються
параметри еквівалентного джерела
напруги
та
.
Після чого в еквівалентну схему активного
двополюсника повертається опір R
(рис.
2.37) і струм в ньому знаходиться за
формулою
.
Я
кщо
задача розв’язується за теоремою
Нортона, то по схемі активного двополюсника
визначаються параметри еквівалентного
джерела струму
та
.
Після чого в еквівалентну схему активного
двополюсника повертається опір R
(рис.2.38) і струм в ньому знаходиться за
формулою
.
Приклад. У електричного колі, схема якого подана на рис. 2.39, визначити струм І2 за допомогою теореми Тевенена та Нортона.
Вимикаємо опір R2, в якому треба визначити струм, і відносно розімкнених затискачів розглядаємо схему, що залишалася, як активний двополюсник (рис. 2.40).
З
а
теоремою Тевенена замінимо активний
двополюсник еквівалентним джерелом
напруги, для чого визначимо
та
.
Для визначення Ux
зробимо заміну джерела струму J1
з
опором R1
еквівалентним
джерелом напруги
з опором R1
(рис. 2.41).
Запишемо другий закон Кірхгофа для зовнішнього контуру
і визначимо струм
.
Д
алі
запишемо другий закон Кірхгофа для
розімкненого контуру, який містить
напругу Ux
:
.
Звідки
.
Для визначення еквівалентного опору зображуємо схему відповідного пасивного двополюсника (рис. 2.42).
Тоді
.
Повертаємо на місце, але в еквівалентну схему джерела напруги, опір R2 (рис. 2.43) і визначаємо струм I2 за формулою
.
Д
ля
визначення струму за теоремою Нортона
перемкнемо затискачі активного
двополюсника і визначимо струм короткого
замкнення Iк
(рис.
2.44). Провід зі струмом Iк
поділив
схему на дві незалежні частини.
Тому
струм Iк
можна
одержати як суму струмів від кожної
частини схеми окремо.
.
Повертаємо на місце, але в еквівалентну схему джерела струму, опір R2 (рис. 2.45) і визначаємо струм I2 за формулою:
.