- •Комунікативні ознаки культури української мови. Мовні норми.
- •Труднощі української словозміни та словопоєднання.
- •Дискусія, полеміка, диспут як різновид суперечки.
- •Особливості текстів кадрово-контрактних документів.
- •Термінологія обраного фаху.
- •Становлення і розвиток наукового стилю української мови.
- •Анотування і реферування наукових текстів.
- •Науковий етикет. Наукова дискусія та її правила.
- •Калькування елементів близькоспоріднених мов. Переклад термінів.
- •Державна мова — мова професійного спілкування.
- •Мовне законодавство та мовна політика в Україні. Державна мова в Україні.
- •Комунікативне призначення мови в професійній сфері.
- •Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.
- •Комунікативні ознаки культури мови. Типологія мовних норм.
- •Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет.
- •Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.
- •Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання.
- •Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування.
- •Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій.
- •Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід.
- •Етикет телефонної розмови.
- •Наради, збори, перемовини, дискусії як форми колективного обговорення.
- •Збори як форма прийняття колективного рішення. Нарада.
- •Дискусія. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми.
- •Класифікація документів.
- •Вимоги до тексту документа.
- •Документація з кадрово-контрактних питань
- •Довідково-інформаційні документи
- •Етикет службового листування
- •Українська термінологія в професійному спілкуванні
- •Історія і сучасні проблеми української термінології.
- •Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.
- •Термінологія обраного фаху.
- •Кодифікація і стандартизація термінів.
- •Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень.
- •Оформлювання результатів наукової діяльності.
- •План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •Анотування і реферування наукових текстів.
- •Основні правила бібліографічного опису, оформлювання покликань.
- •Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
- •Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.
- •Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт. Рецензія, відгук. Вимоги до оформлення курсової роботи Структура курсових робіт
- •Титульний аркуш
- •Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів
- •Вимоги до структурних елементів основної частини
- •Вимоги до викладу тексту курсової роботи
- •Висновки
- •Рекомендації
- •Посилання у курсовій роботі
- •Вимоги до додатків
- •Вимоги до оформлення бакалаврської роботи
- •Науковий етикет.
- •Наукова переписка
- •Спілкування на науковому заході
Анотування і реферування наукових текстів.
Анотування — процес створення коротких повідомлень про друкований твір книга, стаття, доповідь тощо, які дозволяють робити висновки про доцільність його докладнішого вивчення. При анотуванні враховується зміст твору, його призначення, цінність, направленість.
Основні види анотацій
описові
реферативні
критичні
рекомендаційні
методичні
педагогічні
Реферування — це одна з найбільш широко розповсюджених письмових форм отримання інформації, яка дозволяє при сучасному величезному потоці інформації у короткий термін відібрати потрібну спеціалісту інформацію. У порівнянні з анотуванням реферування є більш досконалим методом обробки інформації джерел інформації: якщо в анотації приводиться лише короткий перелік питань, що розглядаються, то в рефераті викладається сутність питань та наводяться найважливіші висновки. На сучасному рівні розвитку інформаційних технологій зявилася задача автоматичного реферування. Реферування майже не відрізняється від складання реферату.
Основні правила бібліографічного опису, оформлювання покликань.
Покликання — уривок, витяг з будь-якого тексту, який цитують у вигляді матеріалу, з точною назвою джерела й вказівкою на відповідну сторінку. Під час написання наукової роботи виконавець повинен оформлювати покликання на кожну цитату, наслідувану думку, приклад того чи іншого автора, у якого запозичено ідеї чи висновки.
Список використаних джерел — важливий елемент бібліографічного апарату наукового дослідження, його вміщують наприкінці роботи, але готують до початку її написання.
Розрізняють такі способи розташування літератури у списку:
1. абетковий: список використаних джерел має самостійну нумерацію за прізвищами авторів, перших слів назв, якщо авторів не зазначено, а роботу одного автора — за назвою роботи
2. за типами документів: матеріал у списку розташовують за типом видання книжки, статті, стандарти тощо
3. хронологічний список зазвичай використовують у працях історичного спрямування, де важливо продемонструвати періоди
4. за ступенем використання: такий спосіб використовують зазвичай у статтях
Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
Реферат — вид письмового повідомлення, короткий виклад основних думок, поєднаних однією темою, їх систематизація, узагальнення, оцінка. Основні функції реферату: інформативна, пошукова.
Складові реферату:
Титульа сторінка назва міністерства, назва закладу, назва кафедри, назва дисципліни, тема реферату, виконавець
План
Текст, який складається зі вступу, основної частини, висновків.
Список використаної літератури.
Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.
Стаття — це науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті.
Наукова стаття — один з видів наукової публікації, де подаються кінцеві або проміжні результати дослідження, висвітлюються пріоритетні напрямки розробок ученого. Необхідні вимоги до статті:
- постановка проблеми
- аналіз наукових досліджень
- виділення невирішених раніше питань, котрим присвячується стаття
- формулювання мети статті
- виклад основного матеріалу
- висновки
- перспективи подальшого розвитку