
- •Комунікативні ознаки культури української мови. Мовні норми.
- •Труднощі української словозміни та словопоєднання.
- •Дискусія, полеміка, диспут як різновид суперечки.
- •Особливості текстів кадрово-контрактних документів.
- •Термінологія обраного фаху.
- •Становлення і розвиток наукового стилю української мови.
- •Анотування і реферування наукових текстів.
- •Науковий етикет. Наукова дискусія та її правила.
- •Калькування елементів близькоспоріднених мов. Переклад термінів.
- •Державна мова — мова професійного спілкування.
- •Мовне законодавство та мовна політика в Україні. Державна мова в Україні.
- •Комунікативне призначення мови в професійній сфері.
- •Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.
- •Комунікативні ознаки культури мови. Типологія мовних норм.
- •Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет.
- •Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.
- •Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання.
- •Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування.
- •Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій.
- •Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід.
- •Етикет телефонної розмови.
- •Наради, збори, перемовини, дискусії як форми колективного обговорення.
- •Збори як форма прийняття колективного рішення. Нарада.
- •Дискусія. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми.
- •Класифікація документів.
- •Вимоги до тексту документа.
- •Документація з кадрово-контрактних питань
- •Довідково-інформаційні документи
- •Етикет службового листування
- •Українська термінологія в професійному спілкуванні
- •Історія і сучасні проблеми української термінології.
- •Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.
- •Термінологія обраного фаху.
- •Кодифікація і стандартизація термінів.
- •Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень.
- •Оформлювання результатів наукової діяльності.
- •План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •Анотування і реферування наукових текстів.
- •Основні правила бібліографічного опису, оформлювання покликань.
- •Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
- •Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.
- •Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт. Рецензія, відгук. Вимоги до оформлення курсової роботи Структура курсових робіт
- •Титульний аркуш
- •Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів
- •Вимоги до структурних елементів основної частини
- •Вимоги до викладу тексту курсової роботи
- •Висновки
- •Рекомендації
- •Посилання у курсовій роботі
- •Вимоги до додатків
- •Вимоги до оформлення бакалаврської роботи
- •Науковий етикет.
- •Наукова переписка
- •Спілкування на науковому заході
Термінологія обраного фаху.
Психологічні терміни — це слова, що функціонують в психологічній сфері суспільства і утворюють термінологічне поле психології як науки. Психологія — наука про сукупність психологічних явищ та поведінку людини, вищих тварин, яка пояснюється на основі цих явищ. Отже, об'єктом науки є людина, істота наділена свідомістю та внутрішнім суб'єктивним світом. Серед психологічних термінів фіксуємо такі грецькі запозичення: адипсія, базоспазм. Латинських запозичень на позначення психологічних понять в українській мові значно більше, ніж грецьких, незважаючи на те, що проникли вони у словниковий склад значно пізніше. Словник іншомовних слів фіксує понад 300 термінів латинського походження на позначення психологічних понять, зокрема: марення, везанія, вираго, порушення.
Кодифікація і стандартизація термінів.
Кодифікація термінів — це систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.
Перекладні словники — найпоширеніший тип сучасних термінологічних словників. Серед двомовних термінологічних словників поряд з російсько-українськими найчастотнішими є англійсько-українські, латинсько-українські тощо. Термінологічні словники можуть бути тримовними, значно рідше — чотирьох-семимовними.
Енциклопедично-довідкові словники подають пояснення наукових понять, а не просто фіксують терміни. Словникова стаття в лексикографічних працях такого типу складається з двох частин — назви поняття і його означення дефініції.
Тлумачно-перекладні словники — це праці змішаного типу, які перекладають термін іноземною мовою або кількома мовами і подають його тлумачення.
Стандартизація термінології — це вироблення термінів-еталонів, термінів-зразків, унормування термінології в межах однієї країни якщо це національний стандарт або в межах групи країн якщо це міжнародний стандарт. Стандартизована термінологія є обовязковою для вживання в офіційних наукових, ділових, виробничих текстах.
Сьогодні в Україні стандартизація термінології стала державною справою. Від розвязання мовних питань, зокрема термінологічних, як відомо, залежать темпи державотворчих процесів. Освіта, наука, а особливо виробництво потребують єдиної, зручної, логічної української термінології. На цей час в Україні розроблено понад 600 державних стандартів. Через кожні пять років їх переглядають і уточнюють.
Термінологічний стандарт укладають за таким алгоритмом:
систематизація понять певної галузі науки чи техніки; поділ їх на категорії предмети, процеси, якості, величини тощо; розмежування родових та видових понять
відбирання усіх термінів галузі, узятої для стандартизації терміни вибирають зі словників різних років видання, статей, підручників, періодики, рукописів та ін. джерел
поділ термінів на групи:
вузькоспеціальні терміни;
міжгалузеві;
загальнонаукові загальнотехнічні;
стандартизації повинні підлягати лише вузькоспеціальні терміни
вибирання із групи термінів-синонімів нормативного терміна інші терміни подають також, але з позначкою нерекомендований
підбирання еквівалентів англійською, німецькою, французькою, російською мовами з відповідних міжнародних стандартів
формулювання українською мовою означення поняття
рецензування стандарту фахівцем та мовознавцем.