
- •1. Поняття та зміст конституційного ладу.
- •2. Принципи конституційного ладу.
- •3. Гуманістичні, економічні та політичні основи конституційного ладу України.
- •4. Проблема конституційного та правової держави. Сучасні ідеї про правову державу, їх відображення в конституційному законодавстві і реалізація в практиці державного будівництва.
- •5. Конституційна характеристика України як демократичної, правової держави.
- •6. Конституційна характеристика України як соціальної держави.
- •7. Громадянське суспільство в концепції конституційного ладу.
- •8. Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи народовладдя.
- •9. Український народ - носій суверенітету і джерело влади в Україні.
- •10. Суверенітет народу: гносеологічні витоки та сучасне розуміння.
- •11. Теоретичні та конституційно-правові основи демократії.
- •12. Безпосередня демократія: поняття, конституційна природа, форми.
- •13. Поняття та конституційно-правова регламентація референдумів.
- •16. Концепція народного представництва. Поняття і форми представницької демократії.
- •17. Український парламентаризм: історія становлення і сучасний етап розвитку.
- •19. Правове регулювання та порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування.
- •20. Вибори Президента України: правова регламентація та загальна характеристика.
- •21. Вибори народних депутатів України: правова регламентація та загальна характеристика.
- •22. Місцеві вибори: правова регламентація та загальна характеристика.
- •23. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.
- •25. Поняття громадянського суспільства. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства.
- •26. Взаємодія держави і громадянського суспільства. Особистість і громадянське суспільство.
- •27. Соціально-правові передумови становлення в Україні громадянського суспільства.
- •28. Конституційні засади формування та розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •29. Основні інститути громадянського суспільства і конституційні засоби забезпечення їх функціонування в Україні.
- •30. Людина, особистість, громадянин в сучасному конституціоналізмі.
- •31. Понятійні засоби, які визначають правове становище особи.
- •32. Принципи правового положення особистості.
- •33. Поняття та юридична природа конституційних прав і свобод людини і громадянина.
- •34. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина. Законні інтереси. Співвідношення індивідуальних і колективних прав.
- •35. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •37. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правове становище людини і громадянина.
- •38. Поняття і види цивільних станів особистості.
- •39. Поняття і принципи громадянства України.
- •40. Належність до громадянства України.
- •41. Набуття громадянства України.
- •42. Умови прийняття до громадянства України.
- •43. Відновлення в громадянстві України.
- •44. Припинення громадянства України. Вихід з громадянства України. Втрата громадянства України.
- •45. Громадянство дітей за законодавством України.
- •47. Права, свободи та обов'язки іноземців. Режими проживання іноземних громадян.
- •48. Особи без громадянства: поняття та особливості правового становища.
- •49. Поняття та особливості правового статусу біженця.
- •51. Особливості правового пложенія осіб, які отримали право притулку.
- •52. Особливості правового статусу закордонних українців.
- •53. Конституційно-правовий статус об'єднань громадян.
- •54. Поняття і види об'єднань громадян.
- •55. Поняття та ознаки багатопартійності. Конституційно-правовий статус політичних партій.
- •56. Порядок створення політичних партій. Принципи діяльності політичних партій.
- •57. Припинення діяльності політичних партій.
- •58. Конституційні основи партійної системи України. Конституційні принципи та засоби участі політичних партій у інституціоналізації органів публічної влади.
- •60. Конституційні засади організації та діяльності професійних спілок в Україні.
- •61. Конституційно-правове регулювання організації та функціонування молодіжних та дитячих громадських організацій в Україні. Статус молодіжних та дитячих громадських організацій.
- •62. Поняття державного ладу України. Державний лад і форма держави: поняття і співвідношення.
- •63. Принципи державного ладу України: загальна характеристика.
- •65. Зміст і практична реалізація принципу поділу влади в Україні.
- •66. Принцип децентралізації державного управління та деконцентрації публічної влади в Україні.
- •67. Принцип республіканської форми правління в Україні. Проблема парламентсько-президентський і президентсько-парламентської республіки.
- •68. Конституційна організація державної влади та місцевого самоврядування в Україні.
- •69. Конституційна система функцій української держави.
- •70. Поняття, система і функції державних символів України.
- •71. Конституційне закріплення і конституційний порядок використання державних символів України.
- •72. Державна територія: поняття і склад.
- •73. Державний кордон: поняття, види, порядок встановлення, режими.
- •74. Поняття і принципи державного устрою.
- •75. Державно-правові (юридичні) ознаки унітарної держави.
- •76. Автономна Республіка Крим - територіальна автономія у складі України.
- •77. Політико-правові засоби вдосконалення та гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- •78. Адміністративно-територіальний устрій України та порядок вирішення питань територіального поділу.
- •79. Поняття та юридична природа державної влади.
- •80. Структура конституційно-правового інституту державної влади в Україні.
- •81. Поняття органу держави, його ознаки та конституційний статус.
- •82. Класифікація (види) органів державної влади.
- •83. Структура діючих державних органів України.
- •84. Принципи організації і діяльності органів державної влади в Україні. Демократизація організації та діяльності державного апарату.
- •85. Система органів державної влади в Україні.
- •86. Законодавча влада в Україні. Демократизація організації та діяльності державного апарату.
- •87. Конституційний склад і структура вру.
- •88. Принципи діяльності вру.
- •89. Функції та повноваження вру.
- •90. Організація і порядок роботи вру. Сесія - основна оганізаціонно-правова форма діяльності вру.
- •91. Апарат вру.
- •92.Парламентскіе процедури: законодавча, установча, процедура здійснення парламентського контролю.
- •93.Акти вру.
- •94. Уповноважений вру з прав людини.
- •95. Конституційно-правовий статус народного депутата України та правові гарантії його діяльності. Природа депутатського мандата.
- •96. Інститут президентства в Україні: історія становлення і сучасний етап розвитку.
- •97. Роль і становище Президента України в системі органів державної влади.
- •98. Конституційно-правовий статус Президента України.
- •99. Повноваження Президента України. Акти Президента України.
- •100. Підстави та порядок припинення повноважень Президента України. Процедура імпічменту.
- •101. Адміністрація Президента України.
- •103. Поняття виконавчої влади та її місце в механізмі державної влади.
- •105. Кабінет Міністрів України - вищий орган в системі виконавчої влади. Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •106. Кабінет Міністрів України: склад, компетенція, акти.
- •107. Прем'єр-Міністр України: порядок призначення, статус, повноваження і політична роль.
- •108. Система центральних органів виконавчої влади.
- •109. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади: порядок формування, принципи діяльності, статус, структура, основні завдання, повноваження, акти.
- •110. Конституційно-правовий статус та система органів виконавчої влади на місцях.
- •111. Місцеві державні адміністрації: правова природа, порядок формування, структура, принципи діяльності, компетенція, акти.
- •112. Судова влада: поняття, склад, принципи функціонування.
- •113. Судова система Україна. Система судів загальної юрисдикції.
- •114. Конституційні засади судочинства. Здійснення правосуддя у формах конституційного, цивільного, кримінального та адміністративного судочинства.
- •115. Конституційно-правовий статус суддів.
- •116. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції України.
- •117. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи: система і компетенція.
- •118. Конституційно-правовий статус прокуратури України. Функції і повноваження прокуратури України.
- •119. Поняття конституційної юстиції. Становлення та розвиток конституційної юстиції в Україні.
- •120. Конституційний Суд України - орган конституційної юрисдикції. Правова природа ксу. Функції та повноваження ксу.
- •121. Склад і порядок формування ксу. Структура та організація діяльності ксу.
- •122. Статус судді ксу.
- •123. Принципи конституційного судочинства.
- •124. Суб'єкти та форми звернення до ксу.
- •125. Поняття та правова природа актів ксу. Правові позиції ксу: поняття та значення.
- •128. Система місцевого самоврядування в Україні.
- •129. Способи формування органів місцевого самоврядування в Україні. Конституювання органів місцевого самоврядування, формування їх кадрового складу.
- •130. Відносини органів місцевого самоврядування з центральними органами державної влади в Україні.
- •131. Конституційні принципи та види взаємодії органів місцевого самоврядування з місцевими органами виконавчої влади в Україні.
- •132. Конституційно-правовий статус депутата місцевої ради та правові гарантії його діяльності.
98. Конституційно-правовий статус Президента України.
Згідно зі ст. 102. Ку, Президент України є главою держави і виступає від її імені. ПУ є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. До основних повноважень ПУ належить (ст. 106):
1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; 2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до ВРУ про внутрішнє і зовнішнє становище України; 3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України; 4) приймає рішення про визнання іноземних держав; 5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає
вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав; 6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін КУ, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; 7) призначає позачергові вибори до ВРУ у строки, встановлені цією Конституцією; 8) припиняє повноваження ВРУ, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися; 9) призначає за згодою ВРУ Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку; 10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій
та припиняє їх повноваження на цих посадах; 11) призначає за згодою ВРУ Генерального прокурора України та звільняє його з посади, голів Антимонопольного комітету, голови Фонду держмайна, голови комітету телебачення і радіомовлення
99. Повноваження Президента України. Акти Президента України.
Згідно зі ст. 106 Конституції України, Президент України має широкі повноваження в різних сферах державного життя. В одних випадках ці повноваження належать виключно йому, по-друге - вони перетинаються з повноваженнями інших органів державної влади. Конституція України чітко розмежовує функції Президента України і Кабінету Міністрів України, а також функції Президента, як глави держави, і Верховної Ради України, як єдиного органу законодавчої влади.
У той же час повноваження Президента у його відносинах з Верховною Радою дають можливість розглядати главу Української держави як повноправного учасника законодавчого процесу. По-перше, Президенту належить право законодавчої ініціативи, по-друге, законопроекти, визнані Президентом як невідкладні, розглядаються Верховною Радою у позачерговому порядку. Крім того, Президент підписує всі закони, прийняті Верховною Радою України. З іншого боку, Президент України має право вето щодо законопроектів, які були прийняті Верховною Радою України (ч. 2 ст. 94 Конституції).
Президент повинен повноваження призначати всеукраїнський референдум щодо внесення змін до Конституції України (ст. 156 Конституції), а також проголошувати всеукраїнський референдум за народною ініціативою.
Президент має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених ч. 2 ст 90 Конституції України.
Президент звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до парламенту України про внутрішнє і зовнішнє становище України.
Основні повноваження Президента України передбачаються в ст. 106 Конституції України. Зокрема, Президент України: забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України; призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях ; призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією; вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України сформованої відповідно до ст. 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після одержання такої пропозиції; вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України; призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України; призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України; призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України; зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності; скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; очолює Раду національної безпеки і оборони України; вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України; призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України; утворює суди у визначеному законом порядку; присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини; нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними; приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, а також про надання притулку в Україні; здійснює помилування; має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради; здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.
Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.
Президент очолює Раду національної безпеки і оборони України, яка, за Конституцією, є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони. Президент формує персональний склад цієї Ради. У свою чергу, Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони країни. До складу Ради національної безпеки і оборони України входять за посадою Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України. У її засіданнях може брати участь
Голова Верховної Ради України. Рішення Ради вводяться в дію указами Президента України.
Згідно з вимогами п. 28 ст. 106 Конституції України, Президент створює у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Головним з таких органів у даний час є Секретаріат Президента України.
Державна діяльність Президента України реалізується через спеціальні нормативно-правові акти: укази і розпорядження. Як встановлено ч. 3 ст. 106 Конституції, Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Указ Президента України - це правовий акт, адресований до невизначеного кола юридичних і фізичних осіб, державних органів і організацій.
Укази Президента України можуть бути нормативними і ненормативними. До останніх належать, наприклад, укази про призначення конкретної особи на відповідну посаду. Прикладом нормативного указу Президента України може бути Указ «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами» від 4 березня 1998 р., Указ «Про захист прав власників земельних часток (паїв)» від 21 квітня 1998 р. та ін
Розпорядження Президента України - це акт індивідуально організаційного характеру.
Акти Президента України видаються ним самостійно або на основі згоди парламенту України або Кабінету Міністрів України. Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21, 23 ст. 106 Конституції України, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.