- •1. Поняття та зміст конституційного ладу.
- •2. Принципи конституційного ладу.
- •3. Гуманістичні, економічні та політичні основи конституційного ладу України.
- •4. Проблема конституційного та правової держави. Сучасні ідеї про правову державу, їх відображення в конституційному законодавстві і реалізація в практиці державного будівництва.
- •5. Конституційна характеристика України як демократичної, правової держави.
- •6. Конституційна характеристика України як соціальної держави.
- •7. Громадянське суспільство в концепції конституційного ладу.
- •8. Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи народовладдя.
- •9. Український народ - носій суверенітету і джерело влади в Україні.
- •10. Суверенітет народу: гносеологічні витоки та сучасне розуміння.
- •11. Теоретичні та конституційно-правові основи демократії.
- •12. Безпосередня демократія: поняття, конституційна природа, форми.
- •13. Поняття та конституційно-правова регламентація референдумів.
- •16. Концепція народного представництва. Поняття і форми представницької демократії.
- •17. Український парламентаризм: історія становлення і сучасний етап розвитку.
- •19. Правове регулювання та порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування.
- •20. Вибори Президента України: правова регламентація та загальна характеристика.
- •21. Вибори народних депутатів України: правова регламентація та загальна характеристика.
- •22. Місцеві вибори: правова регламентація та загальна характеристика.
- •23. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.
- •25. Поняття громадянського суспільства. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства.
- •26. Взаємодія держави і громадянського суспільства. Особистість і громадянське суспільство.
- •27. Соціально-правові передумови становлення в Україні громадянського суспільства.
- •28. Конституційні засади формування та розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •29. Основні інститути громадянського суспільства і конституційні засоби забезпечення їх функціонування в Україні.
- •30. Людина, особистість, громадянин в сучасному конституціоналізмі.
- •31. Понятійні засоби, які визначають правове становище особи.
- •32. Принципи правового положення особистості.
- •33. Поняття та юридична природа конституційних прав і свобод людини і громадянина.
- •34. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина. Законні інтереси. Співвідношення індивідуальних і колективних прав.
- •35. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •37. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правове становище людини і громадянина.
- •38. Поняття і види цивільних станів особистості.
- •39. Поняття і принципи громадянства України.
- •40. Належність до громадянства України.
- •41. Набуття громадянства України.
- •42. Умови прийняття до громадянства України.
- •43. Відновлення в громадянстві України.
- •44. Припинення громадянства України. Вихід з громадянства України. Втрата громадянства України.
- •45. Громадянство дітей за законодавством України.
- •47. Права, свободи та обов'язки іноземців. Режими проживання іноземних громадян.
- •48. Особи без громадянства: поняття та особливості правового становища.
- •49. Поняття та особливості правового статусу біженця.
- •51. Особливості правового пложенія осіб, які отримали право притулку.
- •52. Особливості правового статусу закордонних українців.
- •53. Конституційно-правовий статус об'єднань громадян.
- •54. Поняття і види об'єднань громадян.
- •55. Поняття та ознаки багатопартійності. Конституційно-правовий статус політичних партій.
- •56. Порядок створення політичних партій. Принципи діяльності політичних партій.
- •57. Припинення діяльності політичних партій.
- •58. Конституційні основи партійної системи України. Конституційні принципи та засоби участі політичних партій у інституціоналізації органів публічної влади.
- •60. Конституційні засади організації та діяльності професійних спілок в Україні.
- •61. Конституційно-правове регулювання організації та функціонування молодіжних та дитячих громадських організацій в Україні. Статус молодіжних та дитячих громадських організацій.
- •62. Поняття державного ладу України. Державний лад і форма держави: поняття і співвідношення.
- •63. Принципи державного ладу України: загальна характеристика.
- •65. Зміст і практична реалізація принципу поділу влади в Україні.
- •66. Принцип децентралізації державного управління та деконцентрації публічної влади в Україні.
- •67. Принцип республіканської форми правління в Україні. Проблема парламентсько-президентський і президентсько-парламентської республіки.
- •68. Конституційна організація державної влади та місцевого самоврядування в Україні.
- •69. Конституційна система функцій української держави.
- •70. Поняття, система і функції державних символів України.
- •71. Конституційне закріплення і конституційний порядок використання державних символів України.
- •72. Державна територія: поняття і склад.
- •73. Державний кордон: поняття, види, порядок встановлення, режими.
- •74. Поняття і принципи державного устрою.
- •75. Державно-правові (юридичні) ознаки унітарної держави.
- •76. Автономна Республіка Крим - територіальна автономія у складі України.
- •77. Політико-правові засоби вдосконалення та гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- •78. Адміністративно-територіальний устрій України та порядок вирішення питань територіального поділу.
- •79. Поняття та юридична природа державної влади.
- •80. Структура конституційно-правового інституту державної влади в Україні.
- •81. Поняття органу держави, його ознаки та конституційний статус.
- •82. Класифікація (види) органів державної влади.
- •83. Структура діючих державних органів України.
- •84. Принципи організації і діяльності органів державної влади в Україні. Демократизація організації та діяльності державного апарату.
- •85. Система органів державної влади в Україні.
- •86. Законодавча влада в Україні. Демократизація організації та діяльності державного апарату.
- •87. Конституційний склад і структура вру.
- •88. Принципи діяльності вру.
- •89. Функції та повноваження вру.
- •90. Організація і порядок роботи вру. Сесія - основна оганізаціонно-правова форма діяльності вру.
- •91. Апарат вру.
- •92.Парламентскіе процедури: законодавча, установча, процедура здійснення парламентського контролю.
- •93.Акти вру.
- •94. Уповноважений вру з прав людини.
- •95. Конституційно-правовий статус народного депутата України та правові гарантії його діяльності. Природа депутатського мандата.
- •96. Інститут президентства в Україні: історія становлення і сучасний етап розвитку.
- •97. Роль і становище Президента України в системі органів державної влади.
- •98. Конституційно-правовий статус Президента України.
- •99. Повноваження Президента України. Акти Президента України.
- •100. Підстави та порядок припинення повноважень Президента України. Процедура імпічменту.
- •101. Адміністрація Президента України.
- •103. Поняття виконавчої влади та її місце в механізмі державної влади.
- •105. Кабінет Міністрів України - вищий орган в системі виконавчої влади. Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •106. Кабінет Міністрів України: склад, компетенція, акти.
- •107. Прем'єр-Міністр України: порядок призначення, статус, повноваження і політична роль.
- •108. Система центральних органів виконавчої влади.
- •109. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади: порядок формування, принципи діяльності, статус, структура, основні завдання, повноваження, акти.
- •110. Конституційно-правовий статус та система органів виконавчої влади на місцях.
- •111. Місцеві державні адміністрації: правова природа, порядок формування, структура, принципи діяльності, компетенція, акти.
- •112. Судова влада: поняття, склад, принципи функціонування.
- •113. Судова система Україна. Система судів загальної юрисдикції.
- •114. Конституційні засади судочинства. Здійснення правосуддя у формах конституційного, цивільного, кримінального та адміністративного судочинства.
- •115. Конституційно-правовий статус суддів.
- •116. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції України.
- •117. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи: система і компетенція.
- •118. Конституційно-правовий статус прокуратури України. Функції і повноваження прокуратури України.
- •119. Поняття конституційної юстиції. Становлення та розвиток конституційної юстиції в Україні.
- •120. Конституційний Суд України - орган конституційної юрисдикції. Правова природа ксу. Функції та повноваження ксу.
- •121. Склад і порядок формування ксу. Структура та організація діяльності ксу.
- •122. Статус судді ксу.
- •123. Принципи конституційного судочинства.
- •124. Суб'єкти та форми звернення до ксу.
- •125. Поняття та правова природа актів ксу. Правові позиції ксу: поняття та значення.
- •128. Система місцевого самоврядування в Україні.
- •129. Способи формування органів місцевого самоврядування в Україні. Конституювання органів місцевого самоврядування, формування їх кадрового складу.
- •130. Відносини органів місцевого самоврядування з центральними органами державної влади в Україні.
- •131. Конституційні принципи та види взаємодії органів місцевого самоврядування з місцевими органами виконавчої влади в Україні.
- •132. Конституційно-правовий статус депутата місцевої ради та правові гарантії його діяльності.
95. Конституційно-правовий статус народного депутата України та правові гарантії його діяльності. Природа депутатського мандата.
Народний депутат України обирається відповідно до ЗУ «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у ВРУ і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені КУ і ЗУ. НД здійснює свої повноваження на постійній основі. НД відповідальний за свою депутатську діяльність перед Українським народом як уповноважений ним представник у ВРУ. При виконанні своїх повноважень НД керується КУ, ЗУ та загальновизнаними нормами моралі.
Гарантії:
- Непорушність повноважень народного депутата України (ст. 26)
- Недоторканність народного депутата України (ст. 27)
- Забезпечення народному депутату України умов для виконання депутатських повноважень (ст. 28)
- Звільнення народного депутата України від призову на військову службу або збори (ст. 29)
- Державне страхування народного депутата України (ст. 30)
- Забезпечення народному депутату України умов для підвищення професійного рівня (ст. 31)
- Фінансування витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю (ст. 32)
- Фінансове, медичне та соціально-побутове забезпечення народного депутата України (ст. 33)
- Помічники-консультанти народного депутата України (ст. 34)
- Забезпечення народних депутатів України жилими приміщеннями (ст. 35)
96. Інститут президентства в Україні: історія становлення і сучасний етап розвитку.
В Україні зародження демократичного суспільства розпочалося ще за часів козацтва, але бурхливий розвиток демократії та інституту президентства почалося в 10-х роках ХХ століття. Під час діяльності Центральної Ради було видано чотири Універсали (Указу), які повинні були закласти основу демократизації українського суспільства. Останнім Універсалом, від 22 січня 1918 року, Центральна Рада проголосила повну політичну незалежність України від Росії. А 29 квітня 1918 року Центральна Рада обрала Михайла Грушевського Президентом Української Народної Республіки.
Посада президента України була заснована 5 липня 1991 постановою Верховної Ради УРСР «Про вибори президента Української РСР». 1 грудня 1991 відбувся всеукраїнський референдум, на якому, одночасно з проголошенням незалежності України, народ віддав перевагу президентській формі правління. У той день був обраний перший Президент нової Української держави - Леоніда Кравчука. У липні 1994 року, в результаті дострокових виборів Президента, країну очолив Леонід Кучма. Він був Главою держави 10 років, вигравши і наступні президентські вибори - 1999 року.
У грудні 2004 року Президентом України був обраний Віктор Ющенко.
7 лютого 2010 Президентом України обрано Віктора Януковича.
97. Роль і становище Президента України в системі органів державної влади.
Політична позиція президента часто нагадує роль політичного арбітра у взаєминах між окремими гілками та органами державної влади. Це особливо помітно в тих випадках, коли президент обирається на свою посаду не парламентом, а всенародним голосуванням (Франція, Португалія, Болгарія, Польща). В цілому ж визнання президента главою держави є традиційними в конституціях багатьох країн світу. Подібна характеристика президентів міститься, наприклад, в конституціях Росії, Казахстану, Республіки Молдова.
Правовий аналіз вітчизняного Основного Закону дає підстави для висновку про те, що Президент України займає особливе місце в системі органів державної влади і не належить виключно до жодної з гілок державної влади, про які йдеться в ст. 6 Конституції. Він отримує свої повноваження безпосередньо від народу, оскільки обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
У той же час високий статус Президента України не означає відсутності його політичної та юридичної відповідальності перед народом. Його повноваження обмежені п'ятирічним терміном. Одне і та ж особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд. Вибори Президента проводяться на альтернативній основі. У разі вчинення Президентом державної зради або іншого злочину він може бути усунутий зі своєї посади Верховною Радою України в порядку процедури імпічменту. Акти Президента можуть бути визнані неконституційними за рішенням Конституційного Суду України.
Реалізуючи свою політичну волю, Президент України може вживати тільки закріплені за ним Конституцією та законами України повноваження, тобто діяти виключно в межах її приписів. У цьому розумінні на нього в повній мірі поширюються норми, передбачені статтями 19, 90, 106, 110-112 Основного Закону України. У тексті офіційної присяги Президента України є такі слова: «Зобов'язуюсь ... додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі ».
Президент України - гарант стримування Конституції України. Таким чином, він істотно впливає на режим стабільності закріпленого в Україні конституційного ладу і законності, забезпечення прав людини і громадянина, утвердження конституціоналізму в цілому. Положення ст. 102 Конституції свідчать про те, що Президент України несе персональну відповідальність за узгоджену безперервну роботу механізмів захисту Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, за вживання заходів щодо ефективного функціонування усіх владних державних структур в конституційному режимі.