3. Травлення в ротовій порожнині

Перетравлення їжі розпочинається вже в ротовій порожнині. Тут протягом 15-20 с відбувається подрібнення їжі, зволожування її слиною, формування харчової грудочки. В порожнину рота впадають протоки трьох пар великих слинних залоз (при­ вушних, підщелепних, під'язикових) і великої кіль­ кості дрібних залоз, розташованих на поверхні язи­ка і в слизовій оболонці щік та піднебіння. Ці дрібні залози, а також під'язикові залози постійно виробляють рідку слину, привушні і підщелепні залози виділяють свої секрети лише при їх рефлекторному подразненні. Слина — безбарвна, трохи мутнувата рідина. Її основним органічним компонентом є ферменти амілаза (розщеплює крохмаль і глікоген до дисахариду мальтози) і мальтаза (глюкозідаза), яка розщеплює мальтозу і сахарозу до моносахариду глюкози. В слині містяться також мукополісахариди і протеїни (муцин, специфічні білки крові то­ що), імуноглобуліни, незначна кількість білків плазми крові, іони натрію, калію, кальцію, хлору та інші. Високу бактерицидну властивість слини за­безпечує фермент ліцозим. Своєрідний слизистий вигляд слини зумовлений присутністю в ній білкової речовини муцину. До щільного залишку слини (0,5-1,5%) входять ферменти, муцин, глобулін, амінокислоти, креатинін, сечова кислота, сечовина та неорганічні солі. Реакція слини (рН 5,8-7,8) залежить від інтен­сивності її секреції: при великих об'ємах секреції вона слаболужна, при незначних — слабокисла. Слина завжди гіпотонічна. Це зумовлено процеса­ми активної секреції і реабсорбції в протоках слин­них залоз. В залежності від характеру їжі протягом доби слинні залози виробляють 0,5-2,0 л слини. На суху їжу завжди виділяється більше слини, ніж на вологу. Адекватна реакція слинних залоз на певний вид їжі здійснюється за участю механізмів нейро-гуморальної регуляції функцій.

Регуляція слиновиділення.

Нервова регуляція слиновиділення здійснюється харчовим центром за допомогою умовних та безумовних рефлексів. Харчовий центр — сукупність нервових клітин на різних рівнях ЦНС — в довгастому мозку, гіпота­ламусі, лімбічній системі, в корі головного мозку. Еферентні шляхи до травних органів утворені симпатичними і парасимпатичними нервовими волок­нами. При подразненні симпатичного нерва, який відходить від верхнього шийного симпатичного вуз­ла, виділяється невелика кількість густої, багатої муцином, органічними і мінеральними речовинами слини; при подразненні парасимпатичних нервів які входять до складу язиковоглоткового нерв, виділяється велика кількість рідкої слини.

В умовах пасивного відпочинку слиновиділення незначне, воно безумовнорефлекторно посилюється внаслідок подразнення складовими компонентами їжі нюхових, смакових і тактильних рецепторів. Умовно-рефлекторне слиновиділення виникає у відповідь на зорові, слухові, нюхові та інші подразники, збудження яких раніше співпадало з прийняттям їжі. За таких умов формуються тим часові зв'язки між центром умовного подразник; (зоровим, нюховим тощо) і центром безумовно рефлекторного підкріплення, до якого надходять імпульси від смакових рецепторів порожнини рота На центр слиновиділення впливають імпульси шлунка і кишечника. Інколи посилене слиновиділення виникає при болях в кишках, харчових от­руєннях тощо.