Фізіологія системи травлення

1.1. Мета заняття:

- закріпити знання матеріалу теми (обговорення запитань для самопідготовки). Знати особливості перетравлення їжі в ротовій порожнині, шлунку та кишечнику і вміти використати ці знання для раціоналізації харчування. Знати про вплив фізичної роботи на функціональну активність травних органів;

- оволодіти навичками дослідження ферментативної активності травних соків на поживні речовини їжі. Вміти використовувати знання матеріалу теми для забезпечення ефективного травлення, попередження порушень травних процесів в шлунково-кишковім тракті людини;

- вміти розв'язувати ситуаційні задачі і знати відповіді на запитання комп'ютерного контролю знань.

1.2. ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1.Стуктурно-функціональна організація травної системи. Особливості будови стінок шлунково- кишкового тракту. Фактори фізичного, хіміч­ного і біологічного впливу на їжу в травному тракті. Типи травлення.

2. Секреторна і моторна функція травного тракту. Характеристика травних ферментів. Моторика шлунку і перехід хімусу до кишок. Моторна функція кишок. Роль сфінктерів травної системи.

3. Травлення в ротовій порожнині. Слинні залози та їх ферменти. Регуляція слиновиділення.

4. Травлення в шлунку. Особливості будови шлунку. Залози слизової оболонки шлунку. Склад шлункового соку. Значення соляної кислоти в шлунковому травленні. Регуляція шлункової секреції.

5. Травлення в тонких і товстих кишках. Ферменти кишкового соку. Фази активності під шлункової залози. Роль печінки в травленні. Пристінкове травлення. Травлення в товстому кишечнику.

6. Всмоктування продуктів травлення. Фактори, що сприяють всмоктуванню кінцевих продуктів травлення в кров і лімфу. Роль діафрагми в процесах всмоктування. Всмоктування кінцевих продуктів травлення білків, жирів, вуглеводів; всмоктування вітамінів, води, мінеральних солей, мікроелементів.

7. Відчуття голоду, насичення й апетиту. Вплив м'язової роботи на роботу органів травлення.

1.3. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Структурно-функціональна організація травної системи.

Обов'язковою умовою нормальної життєдіяль­ності людини, основним пристосувальним ефектом (завданням) функціональності системи живлення є забезпечення організму необхідною кількістю поживних речовин. Зменшення поживних речовин є сигналом до пошуків і прийняття їжі для подолання голоду. Поведінкові реакції організму, спрямовані на відновлення нормативного рівня поживних речовин. Зменшення поживних речовин в організмі є сигналом до пошуку і прийняття їжі. Пошукові реакції організму спрямовані на відновлення нормативного рівня поживних речовин, характеризуються комплексом взаємозв'язаних процесів.

А) вплив харчового центру гіпоталамуса на кору мозку, що спонукає людину (тварину) до пошуку та прийняття їжі;

б) надходження їжі в шлунково-кишковий тракт, розщеплення її до компонентів, які можуть всмоктуватись у внутрішнє середовище організму;

в) надходження інформації у харчовий центр про задоволення потреби (відчуття ситості). Згідно з вченням аюрведи (давньоіндійської науки про надзвичайний вплив свідомості на тіло) в організмі кожної людини існує "травний вогонь" (агні). Яскравий вогонь агні — перша ознака доброго здоров'я. Якщо ж вогонь послаблюється, то їжа перетравлюється не повністю, з'являється багато токсичних залишків (ома) і людина стає схильною до захворювань. Агні і ама — два анта­гоністичні процеси в організмі, які з одного боку є основою міцного здоров'я, а з іншого — основою повільної його руйнації.

Агні дає яскравий колір лиця і ясні очі, інтен­сивне травлення без запорів і проносів, спромож­ність їсти любу їжу, прозору жовтого кольору сечу, нормальний, без сильного запаху кал. Ознаками наявності ами є бліда шкіра і мутні очі, неприємний смак в роті і обкладений язик вранці, сильний не­приємний запах з рота, мутна, темна або безколірна сеча, погане травлення, хронічні проноси або за­пори, втрата апетиту, ломота в суглобах.

Для настройки агні Д.Чопра (1992) пропонує такий метод. У п'ятницю, після звичайної вечері, перед сном прийміть послаблююче (1 ст. ложка касторового масла запити склянкою гарячої води). Рано лягайте спати. У суботу протягом дня не їдять — лише п'ють фруктові соки, розбавлені теплою водою. В неділю з'їжте легкий сніданок — гарячу кашу з маслом, молоком і цукром, запийте чаєм. Тоді в обід і ввечері їжте як звичайно.

Система травлення включає в себе виконавчу і регуляторну частини. До виконавчої частини на­лежить шлунково-кишковий тракт довжиною 5-6 м (зовнішнє середовище) і травні залози. В глотці травний канал перехрещується з дихальним. Про­ходячи через діафрагму, стравохід розширюється, утворюючи шлунок. Шлунок переходить в тонкий (дванадцятипала, порожня, підклубова кишки) і товстий (сліпа кишка з апендиксом, ободочні і пря­ма кишки) кишечник. Завершується травна трубка відхідниковим отвором.

Стінка шлунково-кишкового тракту встелена слизовою оболонкою, за нею йде підслизовий м'я­зовий шар, циркулярний і поздовжній м'язові шари. Зовнішній м'язовий шар з'єднаний сполучно­тканинною серозною оболонкою, яка утворює бри­жу. В ній знаходяться нерви, кровоносні і лімфа­тичні судини. Між зовнішнім і середнім м'язовими шарами знаходиться ауербахове нервове сплетіння, а між середнім і підслизовими шарами — майснерове сплетіння. Ці сплетіння регулюють моторну і секреторну функції травного тракту.

До поживних речовин, які людина одержує з їжею, належать білки, жири і вуглеводи. Організму необхідні також мінеральні солі, мікроелементи, вітаміни, вода і рослинні ензими.

В травному тракті поживні речовини їжі піддаються фізичній, хімічній і біологічній дії. Фізичний вплив на їжу здійснюється з допомогою гладеньких м'язів стінок шлунково-кишкового тракту та зубів ротової порожнини. Внаслідок механічної обробки їжа подрібнюється, перемішується і розчиняється. Хімічна дія на їжу полягає в роз­щепленні складних високомолекулярних білків, жирів та вуглеводів з допомогою гідролітичних ферментів. Наслідком розщеплення поживних речовин їжі є утворення простих органічних сполук, які можуть всмоктуватись в кров і лімфу. Біологічний вплив на їжу виявляють мікроорганізми травного тракту (симбіотне травлення). Синтезуючи вітаміни і деякі незамінні амінокислоти, мікроорганізми травного тракту відіграють важливу роль в забезпеченні повноцінного харчування людини. Сукупність процесів фізичної, хімічної і біологічної обробки харчових речовин називається травленням. Травлення є початковим етапом обміну речовин та енергії в організмі.

Типи травлення. В процесі тривалого еволюційного розвитку системи травлення у тварин і людини сформувалось три різних типи травлення: внутрішньоклітинне, позаклітинне і мембранне.

Внутрішньоклітшнне травлення характерне для найпростіших і деяких багатоклітинних тварин (губки, плоскі черви). Суть цього типу травлення полягає в поглинанні клітиною щільних (фагоцитоз) або рідких частинок (піноцитоз). Ферментний гідроліз харчових речовин здійснюється всередині клітини за допомогою ферментів, які виділяються лізосомами. У людини внутріклітинне травлення забезпечує виконання неспецифічної захисної функції.

Тип позаклітинного (дистанційною) травлення характерний для високоорганізованих тварин і людини. Вироблені секреторними клітинами ферменти виділяються за межі клітин в спеціальні по­рожнини (порожнинне травлення), де і відбуваю­ться процеси перетравлення поживних речовин. Дистанційне травлення може здійснюватись і за межами організму, якому належать секреторні клі­тини (наприклад, павуки вводять травні ферменти у вбиту ними здобич).

Мембранний (пристінковий) тип травлення (А.М.Уголев, 1958) здійснюється ферментами, ло­калізованими на мембрані клітин кишечника. Ос­кільки простір між мікроворсинками кишечних клі­тин менший від розмірів численних мікроорганіз­мів, які населяють кишечник, кінцеві продукти травлення стають недоступними для них.