- •1Диференціальні р-ня 1 порядку. Загальний, частинний розвязки. Задачі Коші.
- •2Диференціальні р-ня з відокремлиними змінними. Однорідні диференціальні рівняння. Лінійні диференціальні рівняння.
- •3Рівняння які зводяться до лінійних. Рівняння Бернулі та Ріккаті.
- •4Рівняння в повних диференціалах. Інтегруючий множник.
- •7Диференціальні р-ня вищих порядків. Р-ня Коші.
- •8.Диференціальні рівняння, які допускають пониження порядку
- •11Лінійні однорідні диференціальні.Р-ня 2 порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •14.Найпростіші властивості числових рядів
- •15Знакододатні ряди. Достатні ознаки збіжності.
- •16_Ряди, в яких знаки членів строго чергуються. Ознака Лейбніца
- •17.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність.
- •19Степеневий ряд. Теорема Абеля. Інтервал та радіус збіжності степеневого ряду. Властивості степеневих рядів.
- •20Ряд Тейлора. Ряд Маклорена. Наближені обчислення за допомогою степеневих рядів.
- •2.2 Наближене обчислення визначених інтегралів
- •2.3 Наближене розв’язання диференціальних рівнянь
- •21Комплексні числа. Різні форми подання комплексних чисел. Дії над комплексними числами в алгебраїчній, тригонометричній та показниковій формах.
- •22Поняття функції комплексної змінної. Границя і неперервність функції комплексної змінної.
- •23Похідна функції комплексної змінної. Правила диференціювання. Геометричний зміст модуля і аргумента похідної.
- •24Умови Коші-Рімана. Аналітичні функції. Гармонічні функції.
- •25Інтеграл від функції комплексної змінної: означення, властивості, обчислення.
- •26Теорема Коші для простого і складного контура.
21Комплексні числа. Різні форми подання комплексних чисел. Дії над комплексними числами в алгебраїчній, тригонометричній та показниковій формах.
Комплексні числа та дії над ними
Комплексним
числом
називається впорядкована пара дійсних
чисел
.
Число
називається дійсною
частиною комплексного числа та
позначається
,
називається уявною
частиною та позначається
.
Операції додавання та множення
комплексних чисел виконуються за такими
правилами:
;
.
Будемо
вважати, що дійсні числа є частинним
випадком комплексних чисел. Якщо
ототожнити дійсне число
з комплексним числом
та назвати пару
числом
–уявною
одиницею,
то число
можна записати у вигляді
.
Така
форма запису комплексного числа
називається алгебраїчною, а дії додавання
та множення з числами в алгебраїчній
формі зводяться до стандартних
перетворень з урахуванням рівності
.
Число
називається числом, спряженим
до числа
.
Добуток спряжених комплексних чисел
є дійсним числом:
Ділення комплексних чисел виконується шляхом домноження числівника та знаменника дробу на число, спряжене до знаменника:
.
Геометричним образом комплексного числа є точка на координатній площині з відповідними декартовими координатами. Полярні координати цієї точки також є важливими характеристиками комплексного числа. Відповідний полярний радіус називається модулем комплексного числа, а полярний кут – його аргументом:
,
.
Дійсна
та уявна частини комплексного числа
зв’язані з його модулем та аргументом
співвідношеннями
,
.
Як
відомо, кожній точці координатної
площини відповідає безліч значень
полярного куту, які відрізняються одне
від одного на
,
де
–
ціле число.
Для
однозначного визначення аргументу
комплексного числа будемо обирати його
з певного проміжку довжиною
.
Таке значення аргументу називається
його головним
значенням
та позначається
.
Будемо вважати, що
належить проміжку
(досить часто також використовують
проміжок
).Тоді модуль та головне значення
аргументу комплексного числа доцільно
обчислювати за формулами
;
або
.
З урахуванням наведених вище співвідношень комплексне число можна представити у вигляді
.
Така форма запису комплексного числа називається тригонометричною, а множення, ділення та піднесення до натурального степеня виконуються за формулами
;
.
З
урахуванням формули Ейлера
комплексне число може бути записано у
показниковій
формі
.
Якщо
комплексні числа записані у показниковій
формі, то дії множення, ділення та
піднесення до натурального степеня
виконуються за правилами
;
.
Коренем -го степеня з комплексного числа називається таке число, -ий степінь якого дорівнює . Обчислення кореня виконується за формулою
,
,
тобто корінь -го степеня має значень.
