
- •Лекція 1
- •1. Інформаційні системи на транспорті
- •1.1. Класифікація аіс
- •1.2. Структура автоматизованих інформаційних систем
- •Позамашинне інформаційне забезпечення (на папері) містить у собі
- •Комплекс технічних засобів аіс складається з
- •Лекція 2
- •1.3. Внутрішньомашинне інформаційне забезпечення аіс.
- •Інформаційні банки даних.
- •Основу сучасних аіс складають інформаційні банки даних.
- •Інформаційні банки даних з'явилися з початком використання інтегрованого опрацювання даних.
- •Лекція 3
- •2. Моделі даних
- •2.1. Ієрархічна модель
- •2.2. Сітьова модель
- •2.3. Реляційна модель даних
- •Тобто тут атрибути приймають значення з 4-х доменів.
- •Відношення навантаження:
- •Лекція 4
- •3. Реляційні бази даних
- •Відношення одержувач:
- •3.1. Первинний ключ відношення
- •3.2. Можливий ключ відношення
- •3.3. Чужі ключі
- •Лекція 5
- •4. Проектування реляційної бази даних
- •4.1. Цілі проектування рбд
- •4.2. Універсальне відношення
- •4.2.1. Поняття форми відношення. Перша нормальна форма.
- •4.2.2. Проблеми, що можуть виникнути при роботі з рбд
- •Лекція 6
- •4.3. Нормалізація відношення
- •4.3.1. Нормальна форма Бойса-Кодда
- •4.3.2. Функціональні залежності
- •Лекція 7
- •4.4.1. Поняття сутності і зв'язку
- •Лекція 8
- •4.4.2. Ступінь зв'язку
- •Лекція 9-10
- •4.4.3. Побудова попередніх відношень
- •4.4.3.1. Правило 1
- •4.4.3.2. Правило 2
- •4.4.3.3. Правило 3
- •4.4.3.4. Правило 4
- •4.4.3.5. Правило 5
- •4.4.3.6. Правило 6
- •4.5. Перевірка отриманих відношень.
- •4.6. Концептуальна модель даних
- •Лекція 11
- •5. Основні поняття теорії інформації
- •5.1. Одиниці виміру ентропії
- •Лекція 12
- •5.2. Властивості ентропії
- •5.3. Ентропія та інформація
- •Лекція 13
- •5.4. Ентропія як міра кількості інформації
- •5.5. Кодування дискретних повідомлень
- •Лекція 14
- •5.5.1. Запис повідомлення за допомогою кодів
- •5.5.2. Способи перетворювання кодів
- •Лекція 15
- •5.6. Класифікація (двійкових) кодів
- •5.6.1. Ненадлишкові коди
- •5.6.2. Надлишкові коди
- •5.6.2.1. Коди з виявленням помилок
- •5.6.2.2. Коди з виправленням помилок
- •Лекція 16
- •1.4. Позамашинне інформаційне забезпечення аіс.
- •1.4.1. Системи уніфікованої документації (документообіг)
- •Лекція 17
- •1.4.2. Класифікація та ідентифікаційне кодування інформації
- •1.4.3. Методи ідентифікаційного кодування
- •Лекція 18
- •1.4 .4. Захист від помилок ідентифікаційних кодів
- •1.4.4.1. Захист від помилок інвентарного номера вагона
- •1.4.4.2. Захист від помилок коду єср станції
4.2.1. Поняття форми відношення. Перша нормальна форма.
Не кожна таблиця даних є відношенням. Відношення обов’язково повинне знаходитися в першій нормальній формі (1НФ). Тобто лише та таблиця, яка знаходиться в першій нормальній формі є відношенням.
Відношення знаходиться в першій нормальній формі, якщо кожний елемент відношення має і завжди буде мати атомарне значення.
Ця таблиця не є відношенням. Значення перших 3-х атрибутів є атомарними , значення інших 3-х атрибутів є множинними, тобто рядок не є кортежем. Наприклад, одержувачу 1010 відповідає по одному значенню атрибутів <Назва_одержувача> та <Код_ЄСР> і відразу по чотири значення атрибутів <Код_вантажу>, <Найм_вантажу> та <Маса_вантажу>. Тобто значення перших трьох атрибутів є атомарними, а решти – множинними. Отже не кожен рядок цієї таблиці є кортежем.
Можна перетворити таблицю у відношення шляхом введення надлишкового дублювання даних, тобто продублювати відомі нам значення перших 3 атрибутів (додані значення атрибутів показані синім кольором).
Таблиця 9
Відношення: НАВАНТАЖЕННЯ:
Код_одержувача |
Назва_одержувача |
Код_ЄСР |
Код_вантажу |
Найм_вантажу |
Маса_вантажу |
1010 |
Мех. з-д |
4500 |
11232 |
Метізи |
152 |
1010 |
Мех. з-д |
4500 |
11569 |
Рейки |
49 |
1010 |
Мех. з-д |
4500 |
12454 |
Дріт |
68 |
1010 |
Мех. з-д |
4500 |
13127 |
Прокат |
312 |
1234 |
Ф-ка |
4607 |
11232 |
Метізи |
142 |
1234 |
Ф-ка |
4607 |
12454 |
Дріт |
36 |
1234 |
Ф-ка |
4607 |
13127 |
Прокат |
98 |
1425 |
Мех. з-д |
4671 |
11569 |
Рейки |
152 |
1425 |
Мех. з-д |
4671 |
12454 |
Дріт |
371 |
1425 |
Мех. з-д |
4671 |
13127 |
Прокат |
1125 |
1537 |
ЗБК |
4607 |
12454 |
Дріт |
632 |
1572 |
Будтрест |
4500 |
11232 |
Метізи |
254 |
1572 |
Будтрест |
4804 |
11569 |
Рейки |
136 |
Перетворена таким чином таблиця – екземпляр коректного відношення. Це відношення називається універсальним, тому що РБД складається всього з одного відношення і в ньому міститься вся потрібна інформація.
Універсальне відношення містить всі атрибути, що представляють інтерес, і має структуру, у котрій кожний кортеж складається з атомарних елементів. Таким чином отримане універсальне відношення знаходиться в 1НФ.
На цьому закінчується перший етап проектування РБД.
4.2.2. Проблеми, що можуть виникнути при роботі з рбд
Існує 3 таки проблеми, що пов’язані з недостатнім числом відношень в РБД: вставки, модифікації, видалення. Розберемо їх на прикладах з універсального відношення:
Проблема вставки: Потрібно залучити до РБД нового одержувача 1537 (рядок виділений зеленим кольором), котрому ще не відправляли в дану добу вантажі. Але порожні поля, як правило, не припускаються, тому що можуть виникнути проблема при складанні довідок на підставі цих даних. (Наприклад, потрібна довідка про одержувачів, які отримають відправи масою до 100 тон. В довідку може бути залучений одержувач 1537, який таки вантажі не одержував).
Проблема видалення: Якщо той самий одержувач 1537 поданий одним рядком зі всіма заповненими полями і дізналися, що вантаж ще не відправлений (недостовірні дані виділені блакитним кольором), то потрібно видалити цей рядок, але тоді зникнуть всі дані про одержувача 1537.
Проблема модифікації: Якщо одержувач (1010) повідомить, що змінюється код ЄСР станції примикання, на якої знаходяться декілька одержувачів (1010 та 1572), то її прийдеться змінювати не тільки у всіх рядках цього одержувача (1010), але й у інших одержувачів (1572) на цій станції, інакше виникне протиріччя: обидва одержувача як і раніше знаходяться на одній станції, а коди ЄСР в них різні. Така невідповідність неприпустима. Причина протиріччя – явна надмірність даних.