- •Лекція 1
- •1. Інформаційні системи на транспорті
- •1.1. Класифікація аіс
- •1.2. Структура автоматизованих інформаційних систем
- •Позамашинне інформаційне забезпечення (на папері) містить у собі
- •Комплекс технічних засобів аіс складається з
- •Лекція 2
- •1.3. Внутрішньомашинне інформаційне забезпечення аіс.
- •Інформаційні банки даних.
- •Основу сучасних аіс складають інформаційні банки даних.
- •Інформаційні банки даних з'явилися з початком використання інтегрованого опрацювання даних.
- •Лекція 3
- •2. Моделі даних
- •2.1. Ієрархічна модель
- •2.2. Сітьова модель
- •2.3. Реляційна модель даних
- •Тобто тут атрибути приймають значення з 4-х доменів.
- •Відношення навантаження:
- •Лекція 4
- •3. Реляційні бази даних
- •Відношення одержувач:
- •3.1. Первинний ключ відношення
- •3.2. Можливий ключ відношення
- •3.3. Чужі ключі
- •Лекція 5
- •4. Проектування реляційної бази даних
- •4.1. Цілі проектування рбд
- •4.2. Універсальне відношення
- •4.2.1. Поняття форми відношення. Перша нормальна форма.
- •4.2.2. Проблеми, що можуть виникнути при роботі з рбд
- •Лекція 6
- •4.3. Нормалізація відношення
- •4.3.1. Нормальна форма Бойса-Кодда
- •4.3.2. Функціональні залежності
- •Лекція 7
- •4.4.1. Поняття сутності і зв'язку
- •Лекція 8
- •4.4.2. Ступінь зв'язку
- •Лекція 9-10
- •4.4.3. Побудова попередніх відношень
- •4.4.3.1. Правило 1
- •4.4.3.2. Правило 2
- •4.4.3.3. Правило 3
- •4.4.3.4. Правило 4
- •4.4.3.5. Правило 5
- •4.4.3.6. Правило 6
- •4.5. Перевірка отриманих відношень.
- •4.6. Концептуальна модель даних
- •Лекція 11
- •5. Основні поняття теорії інформації
- •5.1. Одиниці виміру ентропії
- •Лекція 12
- •5.2. Властивості ентропії
- •5.3. Ентропія та інформація
- •Лекція 13
- •5.4. Ентропія як міра кількості інформації
- •5.5. Кодування дискретних повідомлень
- •Лекція 14
- •5.5.1. Запис повідомлення за допомогою кодів
- •5.5.2. Способи перетворювання кодів
- •Лекція 15
- •5.6. Класифікація (двійкових) кодів
- •5.6.1. Ненадлишкові коди
- •5.6.2. Надлишкові коди
- •5.6.2.1. Коди з виявленням помилок
- •5.6.2.2. Коди з виправленням помилок
- •Лекція 16
- •1.4. Позамашинне інформаційне забезпечення аіс.
- •1.4.1. Системи уніфікованої документації (документообіг)
- •Лекція 17
- •1.4.2. Класифікація та ідентифікаційне кодування інформації
- •1.4.3. Методи ідентифікаційного кодування
- •Лекція 18
- •1.4 .4. Захист від помилок ідентифікаційних кодів
- •1.4.4.1. Захист від помилок інвентарного номера вагона
- •1.4.4.2. Захист від помилок коду єср станції
5.6.2. Надлишкові коди
У надлишкових кодах загальна кількість кодових комбінацій N0 перевищує кількість кодових комбінацій N, використовуваних для запису символів повідомлення (коли N≪ N0). Тому для кодування використовуються тільки ті кодові комбінації, що відрізняються не менш ніж двома розрядами. Тому всяка одиночна помилка призводе до появи неприпустимої кодової комбінації, таким чином помилка буде виявлена. Можливість того, що буде перекручено два символи (подвійна помилка) значно менше.
У зв'язку з цим надлишкові коди діляться на коди з виявленням помилок і коди з виправленням помилок.
5.6.2.1. Коди з виявленням помилок
Найпростіший метод виявлення помилок – це перевірка на парність (непарність) суми символів у кодовій комбінації.
Наприклад, при передачі цифр (4 біта) можна ввести 5-й біт, значення якого визначається так, щоб число одиниць було непарним.
Таблиця 32
Кодове слово |
Число одиниць |
0000 1 |
1 |
0001 0 |
1 |
0010 0 |
1 |
0011 1 |
3 |
0100 0 |
1 |
0101 1 |
3 |
0110 1 |
3 |
0111 0 |
3 |
1000 0 |
1 |
1001 1 |
3 |
Загальна кількість кодових слів N25=32 , а використовується тільки N=10 (N<N0).
Якщо через перешкоди при передачі змінити на протилежний будь-який символ (розряд), то число одиниць стане парним і помилка буде виявлена. Правда виправити автоматично її не можна. Потрібна повторна передача.
5.6.2.2. Коди з виправленням помилок
Для рішення цієї задачі використовують коди з виправленням помилок. Для цього множину заборонених (тих, що не використовуються) кодових комбінацій (NЗ=N0-N) слід розбити на N підмножин, кожна з яких відображає визначену дозволену кодову комбінацію.
Сутність виправлення полягає в тому, що при прийомі забороненої (помилкової) кодової комбінації, що належить одній з підмножин, вона буде автоматично замінена дозволеною кодовою комбінацією, яка відповідає цій підмножині.
Наприклад, повідомлення передають 3-хбітовим кодом із числом дозволених кодових слів N=2 (А1=010, А2=101). Загальне число кодових слів N23=8, число заборонених кодових комбінацій, які виправляються, NЗ=8-2=6.
При одиночній помилці в А1 може бути передана одна з таких заборонених кодових комбінацій із перекручуванням одного символу:{110, 000, або 011}. Їм відповідає дозволена 010. В усіх цих випадках буде правильний прийом.
Відповідно при А2 й одиночній помилці (один біт перемінить значення на протилежне), одержимо іншу підмножину заборонених кодових слів{001, 111, 100}, їй відповідає дозволене кодове слово 101.
Таким чином, якщо передається {110, 000, 011, або 010} – читається як 010, якщо {001, 111, 100, 101} – читається як 101. Тобто одиничні помилки не тільки виявляються, але і виправляються.
При подвійних і потрійних помилках (а вони менш ймовірні) – прийом повідомлення залишиться помилковим.