4. Юрисдикційні повноваження

В даний час правові конфлікти, що виникають у сфері третьої опори, включені в юрисдикцію Суду Європейських співтовариств (ст. 35).

5. Координація і сприяння діяльності правоохоронних служб держав-членів

В даний час, коли злочинність усередині Європейського Союзу багато в чому набула «транснаціонального» характеру, боротьба з нею має потребу в координації з єдиного центру. З цією метою в рамках організаційного механізму Європейського Союзу створюються дві спеціальних установи.

Перша — Європейське поліцейське відомство (Европол) — координує і сприяє роботі поліцейських служб держав-членів, насамперед у сфері інформаційного обміну. В даний час планується розширення повноважень Европолу.

Друга установа, створення якої передбачає Ницький договір, називається Евроюст. Згідно з доданою до Ницькому договору спеціальною декларацією до складу Евроюсту включено «прокурорів, магістратів і посадових осіб поліції з рівнозначною компетенцією, відряджених з кожної держави-члена».

Завдання Евроюсту — «сприяти належній координації діяльності національних органів, уповноважених здійснювати кримінальне переслідування, і надавати допомогу в розслідуванні справ, пов'язаних з організованою злочинністю».

Відповідно до нового (введеного Ницьким договором) параграфу 2 ст. 31 Договору про Європейський Союз правила, що визначають повноваження Евроюсту, повинні бути прийняті Радою. Видання необхідних правових актів планується найближчим часом.

- Політичне рішення про створення Евроюсту було прийнято ще в 1999 р.

6. Укладення міжнародних договорів

Ще одне повноваження, що Європейський Союз (в особі Ради) може здійснювати в рамках третьої опори, — це укладення міжнародних угод з питань СПСО (ст. 38). За своїм характером дане повноваження відноситься до сфери другої опори, тобто загальної зовнішньої політики і політики безпеки, до якої і «відсилає» ст. 38 установчого договору