
- •1. Предмет і завдання психологічної науки.Відмінності між життєвими та науковими психологічними знаннями.
- •3. Місце психології у системі наук про людину
- •4. Методи досліджень у психології.
- •5.Галузі психологічної науки.
- •6.Основні школи і напрями класичної і сучасної психології( психоаналіз, біхевіоризм, когнітивізм, гуманістична психологія, гештальтпсихологія, діяльнісний підхід, екзистенціональна психологія)
- •7. Розвиток психіки у філогенезі.
- •9.Взаємозв»язок психіки і навколишнього середовища.
- •10.Стадії розвитку психіки.
- •11.Проблема віку у психології . Сутність основні теоретичні підходи.
- •12.Поняття про психічний розвиток дитини у сучасній психології.
- •13. Умови і фактори психічного розвитку.
- •14. Принципи і критерії вікової періодизації(за працями Ельконіна, Еріксона, Петровського та ін.)
- •15.Принципи та закономірності психічного розвитку.
- •17. Основні вікові періоди психічного розвитку людини…
- •18. Поняття про провідні види діяльності і їх значення в психічному розвитку.
- •21. Кризи вікового розвитку: поняття, вплив, значення на різних етапах.
- •22. Свідомість як вищий рівень розвитку психіки. Умови виникнення свідомості і підсвідомості.
- •23.Загальна характеристика пізнавальних процесів
- •Відчуття види,поріг чутливості
- •25. Сприйняття та його властивості
- •26. Спостереження як цілеспрямоване сприйняття
- •Індивідуальні особливості мислення
- •28. Форми мислення. Мислення і мовлення
- •29. Уява: сутність, види, взаємозв’язок з творчісю
- •30. Увага та її характеристики
- •31. Пам'ять (види, форми)
- •32. Види уваги. Можливсті управління увагою
- •33. Емоційно-вольові процеси
- •34.Почуття та емоції (види, взаємозв’язок )
- •35. Воля та її функції
- •36. Психічні стани як особлива характеристика психічної діяльності людини.Види психічних станів
- •37. Поняття про особистість.
- •40. Спямованість та її роль у структурі особистості.
- •41. Класифікація потреб особистості.
- •42. Рушійні сили формування та розвитку особистості.
- •43. Соціалізація особистості. Соціальні ролі особистості.
- •44. Самосвідомість особистості.
- •47. Темперамент як характеристика динамічної сторони психіки.
- •48. Типи темпераменту та їх характеристика. Роль темпераменту у навчальній та трудовій діяльності.
- •49. Характер і його структура.
- •50.Характер і темперамент.
- •51.Формування характеру.
- •52.Здібності як умова успішного здійснення діяльності.Загальні і спеціальні здібності.
- •53.Задатки як природні передумови розвитку здібностей.
- •55.Психологічна сутність поняття ‘‘діяльність’’.
- •56.Структура діяльності.
- •57.Мотивація діяльності;формула Аткінсона.
- •58.Структурні компоненти дії.
- •59.Характеристика основних видів діяльності.
- •60.Загальна характеристика спілкування:поняття,види,цілі,значення у формуванні особистості.
- •61.Сторони спілкування(комунікативна,інтерактивна,перцептивна)
- •62.Цілі та функції спілкування
- •63.Загальна характеристика малих груп
- •64.Типологія та характеристика соціальних груп
- •65.Феномен групового тиску,групової згуртованості,конформізу
- •66.Проблема лідерства та стилів керівництва
- •67.Необхідність психологічного забезпечення реформування, демократизації та особистісної спрямованості освіти в Україні
- •68.Психологічні бар’єри спілкування
- •69.Психологічний механізм атракції
- •70.Становлення психологічної служби в системі освіти; зміст роботи практичного психолога
- •71.Психологічна сутність і вміння слухати
- •72.Основні поняття психології навчання
- •73. Функції процесу навчання: освітня, допоміжна, розвивальна
- •74. Компоненти процесу навчання: мотивація, зміст, оперативно-діяльнісний.
- •75. Поняття про принципи навчання
- •76. Психологічні фактори успішності учня
- •77. Взаємозв’язок навчання і розвитку
- •78. Методи навчання: поняття, класифікація, характеристика.
- •Наочні методи навчання
- •Практичні методи навчання
- •Індуктивні і дедуктивні методи навчання
- •Репродуктивні і проблемно-пошукові методи навчання
- •79. Загальна психолого-педагогічна характеристика процесу виховання: цілі, завдання, зміст, рушійні сили, закономірності та принципи.
- •81. Основні форми психологічного впливу у вихованні
- •82. Сучасна психодіагностика: теоретичні та методичні основи (книжка, ст. 107)
- •84. Схема психологічного аналізу уроку (а також ст. 124 у підручнику)
- •85.Шкільні класи,як малі соціальні групи
- •87.Зміст роботи шкільного психолога
- •88. Психологічні вимоги до особистості сучасного педагога та психолога
48. Типи темпераменту та їх характеристика. Роль темпераменту у навчальній та трудовій діяльності.
Сангвінік. Людині з даним типом темпераменту притаманна висока активність. Вона жваво, збуджено реагує на все, що привертає її увагу, наділена живою мімікою і виразними рухами. Навіть незначний привід може викликати в неї голосний сміх, так само як і неістотний факт може її сильно розгнівати.
Енергійний, працездатний, з активністю береться за нову справу і може довго працювати, не втомлюючись. Здатний до швидкого зосередження, дисциплінований. Якщо хоче, може стримувати прояв своїх почуттів і мимовільні реакції. Йому притаманні швидкі рухи, гнучкість розуму, кмітливість, швидкий темп мовлення, швидке включення в нову роботу. Сангвінік легко зближується з іншими людьми, швидко звикає до нових вимог і умов, без зусиль не лише переключається з однієї роботи на іншу, а й може перевчитися, оволодіваючи новими навичками. Як правило, він більшою мірою відгукується на зовнішні враження, ніж на суб'єктивні образи і уявлення про минуле, майбутнє, тобто є екстравертом.
Холерик. Як і сангвінік, відрізняється низькою чутливістю та високою активністю. Однак він нестриманий, нетерплячий, запальний. Він менш пластичний і є більш інертним на відміну від сангвініка. Звідси - більша стійкість прагнень та інтересів, висока наполегливість, можливі ускладнення в переключенні уваги. Йому притаманна циклічність в діяльності та поведінці. В спілкуванні непоступливий, любить бути в центрі уваги. Він скоріше екстраверт.
Флегматик наділений високою активністю, низькою чутливістю та емоційністю. Його складно розвеселити або засмутити. Залишається спокійним, незважаючи навіть на великі неприємності. Зазвичай у нього бідна міміка, рухи невиразні й уповільнені, так само як і мовлення. Розум некмітливий, складно переключає увагу і пристосовується до нових умов, повільно перебудовує навички і звички. При цьому він енергійний, працездатний. Відзначається терплячістю, витримкою, самовладанням. Як правило, важко зближається з новими людьми, погано відгукується на зовнішні враження. За своєю психологічною сутністю він інтроверт.
Меланхолік. Людина з високою чутливістю, що в поєднанні зі значною інертністю призводить до того, що незначний привід може викликати в нього сльози. Він надто образливий, хворобливо чутливий.
Міміка і жести його невиразні, голос тихий, рухи бідні. Зазвичай невпевнений в собі, сором'язливий. Навіть незначна складність змушує його опускати руки. Меланхолік неенергійний, ненаполегливий, легко втомлюється. Йому притаманна низька працездатність, нестійка увага, яка весь час відволікається, уповільнений темп всіх психічних процесів. Більшість меланхоліків - інтроверти.
Зважаючи на психологічну характеристику типів темпераменту, слід пам'ятати про те, що не у всіх людей можуть мати місце яскраво виражені типи темпераменту. Досить часто у деяких людей можуть проявлятися проміжні типи і вони лише певною мірою можуть походити на той чи інший тип темпераменту.
Оскільки в дітей сангвінічного темпераменту легко утворюються та залишаються стійкими тимчасові зв'язки, вони легко засвоюють новий матеріал, майже "хапають на льоту". Але оскільки вони дуже рухливі і їхня увага відволікається від основної справи, до них слід застосовувати заходи, які б виховували посидючість та зосередженість. Потрібно постійно підтримувати інтерес сангвініків до розпочатої справи, інакше вони почнуть нудьгувати, стануть млявими або, навпаки, шукатимуть сторонні збудники та розважатимуться.
Працюючи з холериками, слід ураховувати, що вони легко концентрують свою увагу на тому чи іншому об'єкті, але не можуть її швидко переключати, позаяк процеси гальмування в них уповільнені.
Вчителям слід так організовувати діяльність учнів, щоб полегшити успішне переключення уваги та виховувати уміння ЇЇ переключати.
Холерики також схильні до порушення дисципліни на уроках, тому що частіше бувають підвищено збудливими, схильними до афективних реакцій, їх треба захопити цікавими справами і давати якісь доручення. Навички та звички в холерика утворюються легко, але змінити їх буває дуже і дуже важко. Тому перехід від звичних дій до інших, нових, має здійснюватися поступово. Неврівноважені діти (якими є холерики) потребують більше часу для утворення нового динамічного стереотипу - тому до них не можна використовувати грубих, категоричних заборон, а спрямовувати на іншу діяльність поступово.
У дітей флегматичного та меланхолічного темпераментів тимчасові зв'язки утворюються повільніше внаслідок недостатньої рухливості кіркових процесів. Тому їм потрібно давати більше часу на засвоєння та опанування навчального матеріалу.
Інертність нервових процесів, недостатня рухливість флегматиків призводить до того, що вони повільно переключають увагу. Працюючи з ними, слід добирати завдання, які сприяють виробленню більшої швидкості реагування та моторної рухливості. Динамічні стереотипи у флегматиків утворюються повільніше, ніж у сангвініків, а тому їх треба поступово переключати з однієї звичної дії на іншу.
Діти меланхолічного темпераменту потребують особливої уваги внаслідок своєї вразливості, швидкої втомлюваності організму, їм необхідні спокійне, сприятливе оточення та продуманий режим впливу, який передбачає поступовий перехід від звичних умов життя до іншої діяльності та обставин. Слабкість нервових процесів цих учнів вимагає чутливого та обережного ставлення, продуманих методів педагогічного впливу.
У деяких різновидах діяльності від рис темпераменту може залежати не тільки хід виконання, а й кінцевий результат. А тому щодо певного різновиду діяльності слід говорити про більш чи менш сприятливі динамічні риси психіки.
Деякі різновиди діяльності висувають жорсткі вимоги до темпу та інтенсивності дій, отже, потребують спеціального відбору за цими якостями. Наприклад, тому, хто хоче стати льотчиком-випробувачем, диспетчером на виробництві чи оволодіти деякими видами циркового мистецтва, треба мати рухливий та сильний тип нервової системи. Актору та музиканту необхідна емоційна збудливість.
Але в більшості професій риси темпераменту, надаючи своєрідності процесу діяльності, не впливають на її кінцеву продуктивність. Недоліки темпераменту можна компенсувати спеціальною підготовкою, вольовими зусиллями та захопленістю.
Особливості темпераменту проявляються насамперед в особливостях використання способів роботи. Індивідуальний стиль діяльності виробляється та відшліфовується, коли людина активно шукає прийомів та засобів, що допоможуть досягти найкращих результатів. Так, індивідуальний стиль діяльності більш яскраво проявляється у творчих людей, майстрів своєї справи, позаяк для творчої особистості характерна індивідуалізація прийомів роботи.